№22/250072-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Синяку Миколі Івановичу
Автор (ініціатор): Лазоренко Анастасія Миколаївна
Дата оприлюднення: 18 липня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із глибоким болем і водночас з надією на справедливість та визнання подвигу мого батька — Синяка Миколи Івановича, який загинув, захищаючи свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Прошу Вас розглянути можливість присвоєння йому звання Героя України (посмертно) — найвищої державної нагороди, що засвідчить його мужність і самопожертву перед українським народом.
Микола Іванович народився 14 травня 1978 року в селі Велика Офірна Фастівського району Київської області. Після закінчення Малоснітинської школи у 1996 році був призваний до лав Збройних Сил України. Протягом життя працював у поліції, будівельній галузі, згодом — водієм. Автомобілі були його захопленням і справжнім покликанням.
Мій батько завжди був опорою для родини, вірним другом і прикладом гідності для своїх дітей. Відкритий, чесний, доброзичливий — він завжди допомагав тим, хто потребував підтримки.
14 травня 2024 року, у свій день народження, Микола був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після завершення курсу підготовки за стандартами НАТО у Великій Британії, проходив службу у військовій частині А1937, бригади 1004 обоо на посаді командира 1-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Побратими знали його під позивним «Бумер». Усі, хто служив із ним пліч-о-пліч, згадують його як людину, яка завжди йшла першою, дбала про своїх підлеглих і була не просто побратимом, а братом по духу.
24 серпня 2024 року, у День Незалежності України, сержант Синяк Микола Іванович зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області. Під час бойового виходу підрозділ потрапив у ворожу засідку. Не всім вдалося повернутися.
Микола Іванович став символом справжнього українського воїна — нескореного, вірного присязі, відданого своїй державі. Його подвиг заслуговує на визнання не лише родини та побратимів, а й усієї української нації.
Прошу Вас, пане Президенте, розглянути це звернення та ініціювати процедуру присвоєння Синяку Миколі Івановичу звання Героя України (посмертно) відповідно до чинного законодавства.
На рідну землю повернувся 23 червня 2025 року та був похований 14 липня 2025 року на Малоснітинському кладовищі у Фастівському районі Київської області.
З повагою
Анастасія Лазоренко, донька загиблого воїна
Звертаюся до Вас із глибоким болем і водночас з надією на справедливість та визнання подвигу мого батька — Синяка Миколи Івановича, який загинув, захищаючи свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Прошу Вас розглянути можливість присвоєння йому звання Героя України (посмертно) — найвищої державної нагороди, що засвідчить його мужність і самопожертву перед українським народом.
Микола Іванович народився 14 травня 1978 року в селі Велика Офірна Фастівського району Київської області. Після закінчення Малоснітинської школи у 1996 році був призваний до лав Збройних Сил України. Протягом життя працював у поліції, будівельній галузі, згодом — водієм. Автомобілі були його захопленням і справжнім покликанням.
Мій батько завжди був опорою для родини, вірним другом і прикладом гідності для своїх дітей. Відкритий, чесний, доброзичливий — він завжди допомагав тим, хто потребував підтримки.
14 травня 2024 року, у свій день народження, Микола був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після завершення курсу підготовки за стандартами НАТО у Великій Британії, проходив службу у військовій частині А1937, бригади 1004 обоо на посаді командира 1-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Побратими знали його під позивним «Бумер». Усі, хто служив із ним пліч-о-пліч, згадують його як людину, яка завжди йшла першою, дбала про своїх підлеглих і була не просто побратимом, а братом по духу.
24 серпня 2024 року, у День Незалежності України, сержант Синяк Микола Іванович зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області. Під час бойового виходу підрозділ потрапив у ворожу засідку. Не всім вдалося повернутися.
Микола Іванович став символом справжнього українського воїна — нескореного, вірного присязі, відданого своїй державі. Його подвиг заслуговує на визнання не лише родини та побратимів, а й усієї української нації.
Прошу Вас, пане Президенте, розглянути це звернення та ініціювати процедуру присвоєння Синяку Миколі Івановичу звання Героя України (посмертно) відповідно до чинного законодавства.
На рідну землю повернувся 23 червня 2025 року та був похований 14 липня 2025 року на Малоснітинському кладовищі у Фастівському районі Київської області.
З повагою
Анастасія Лазоренко, донька загиблого воїна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пазюк Вікторія Вікторівна
18 жовтня 2025
2.
Фартушок Марія Ярославівна
18 жовтня 2025
3.
Садова Галина Іванівна
18 жовтня 2025
4.
Трунова Оксана Іванівна
18 жовтня 2025
5.
Москаленко Ая Олександрівна
18 жовтня 2025
6.
Єрьоменко Галина Петрівна
18 жовтня 2025
7.
Калугіна Марія Валеріївна
18 жовтня 2025
8.
Фурса Ірина Олександрівна
18 жовтня 2025
9.
Корніцька Катерина Олександрівна
17 жовтня 2025
10.
Терещенко Віолетта Костянтинівна
17 жовтня 2025
11.
Ярчак Лідія Миколаївна
17 жовтня 2025
12.
Суслик Тетяна Іванівна
17 жовтня 2025
13.
Король Ірина Францівна
17 жовтня 2025
14.
Курган Тетяна Дмитрівна
17 жовтня 2025
15.
Козик Олена Василівна
17 жовтня 2025
16.
Годонюк Сергій Сергійович
17 жовтня 2025
17.
Білова Марта Романівна
17 жовтня 2025
18.
Бобченко Ксенія Юріївна
17 жовтня 2025
19.
Фесянова Ірина Анатоліївна
17 жовтня 2025
20.
Попова Наталя Федорівна
17 жовтня 2025
21.
Санітарчук Діана Юріївна
17 жовтня 2025
22.
Михайлик Юлія Вікторівна
17 жовтня 2025
23.
Палій Оксана Олександрівна
17 жовтня 2025
24.
Мостиська Леся Юріївна
17 жовтня 2025
25.
Тимко Надія Степанівна
17 жовтня 2025
26.
Гоза Тетяна Сергіївна
17 жовтня 2025
27.
Гуменна Інна Миколаївна
17 жовтня 2025
28.
Могила Альона Нверівна
17 жовтня 2025
29.
Масаликіна Катерина Андріївна
17 жовтня 2025
30.
Яцюк Олександра Сергіївна
17 жовтня 2025