№22/250096-еп
Просимо Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) сержанту служби цивільного захисту Павлу Єзгору який загинув 6 червня 2025 року внаслідок ворожого ракетного удару по Києву під час виконання службових обов’язків з порятунку людей. Його мужність, самопожертва та відданість службі є прикладом справжнього героїзму та патріотизму.
Автор (ініціатор): Чуприна Ілона Олександрівна
Дата оприлюднення: 18 липня 2025
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) сержанту служби цивільного захисту Павлу Єзгору
6 червня 2025 року, після першого удару ворожого БПЛА, Єзгор Павло Іванович разом із колегами одним з перших прибув на місце події за адресою: місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана 1-А, де діяв на передовій ділянці, в безпосередній близькості до епіцентру надзвичайної ситуації. Його завданнями було проводити розвідку найбільш небезпечних ділянок об'єкту атаки, локалізувати загоряння та мінімізувати наслідки атаки.
Висока температура, наявність вибухонебезпечних речовин, обмежена видимість та складне планування будівлі значно ускладнювали роботу та збільшували ризик для самого рятувальника. Проте під постійною небезпекою обвалів і спалахів, Павло Іванович крок за кроком проходив крізь димову завісу, локалізуючи осередки загорання та не даючи вогню поширитися далі, розуміючи, що за стінами напівзруйнованої будівлі його можуть чекати постраждалі.
Повністю виконавши отримане від керівництва завдання по прокладанню рукавних ліній та забезпеченню водою найбільш складних ділянок, він працював у пекельних умовах – серед вогню, диму та уламків, добре знаючи, що небезпека ще не минула.
В складі ланки газодимозахисної служби, в умовах пов’язаних з ризиком для життя, з метою стримання вогневої стихії та недопущення розповсюдження вогню на цивільні помешкання він просувався до чергового осередку пожежі коли пролунав повторний удар – ще одне влучання ворожого БПЛА. Внаслідок дії факторів бойового ураження сержант служби цивільного захисту Єзгор Павло Іванович отримав несумісні з життям травми та загинув.
Під час виконання службових обов’язків Павло ризикуючи власним життям, він залишався на бойовому посту до останнього, виявивши незламну мужність, рішучість і вірність присязі рятувальника.
Його самопожертва — це не просто виконання обоє’язку, це справжній вчинок Героя. Таких людей не можна забути. Такі вчинки мають бути визнані на найвищому рівні, адже завдяки таким, як Павло, щодня рятуються тисячі життів.
Просимо Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) сержанту служби цивільного захисту Павлу Єзгору — за особисту мужність і героїзм, виявлені при порятунку людей під час надзвичайної ситуації, спричиненої ворожим обстрілом.
Це буде не лише вшануванням пам’яті загиблого Героя, але й знаком поваги до всіх українських рятувальників, які щоденно ризикують собою заради порятунку інших.
Слава Україні! Слава Героям-рятувальникам!
6 червня 2025 року, після першого удару ворожого БПЛА, Єзгор Павло Іванович разом із колегами одним з перших прибув на місце події за адресою: місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана 1-А, де діяв на передовій ділянці, в безпосередній близькості до епіцентру надзвичайної ситуації. Його завданнями було проводити розвідку найбільш небезпечних ділянок об'єкту атаки, локалізувати загоряння та мінімізувати наслідки атаки.
Висока температура, наявність вибухонебезпечних речовин, обмежена видимість та складне планування будівлі значно ускладнювали роботу та збільшували ризик для самого рятувальника. Проте під постійною небезпекою обвалів і спалахів, Павло Іванович крок за кроком проходив крізь димову завісу, локалізуючи осередки загорання та не даючи вогню поширитися далі, розуміючи, що за стінами напівзруйнованої будівлі його можуть чекати постраждалі.
Повністю виконавши отримане від керівництва завдання по прокладанню рукавних ліній та забезпеченню водою найбільш складних ділянок, він працював у пекельних умовах – серед вогню, диму та уламків, добре знаючи, що небезпека ще не минула.
В складі ланки газодимозахисної служби, в умовах пов’язаних з ризиком для життя, з метою стримання вогневої стихії та недопущення розповсюдження вогню на цивільні помешкання він просувався до чергового осередку пожежі коли пролунав повторний удар – ще одне влучання ворожого БПЛА. Внаслідок дії факторів бойового ураження сержант служби цивільного захисту Єзгор Павло Іванович отримав несумісні з життям травми та загинув.
Під час виконання службових обов’язків Павло ризикуючи власним життям, він залишався на бойовому посту до останнього, виявивши незламну мужність, рішучість і вірність присязі рятувальника.
Його самопожертва — це не просто виконання обоє’язку, це справжній вчинок Героя. Таких людей не можна забути. Такі вчинки мають бути визнані на найвищому рівні, адже завдяки таким, як Павло, щодня рятуються тисячі життів.
Просимо Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) сержанту служби цивільного захисту Павлу Єзгору — за особисту мужність і героїзм, виявлені при порятунку людей під час надзвичайної ситуації, спричиненої ворожим обстрілом.
Це буде не лише вшануванням пам’яті загиблого Героя, але й знаком поваги до всіх українських рятувальників, які щоденно ризикують собою заради порятунку інших.
Слава Україні! Слава Героям-рятувальникам!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Онуфрієць Максим Григорович
19 липня 2025
2.
Фединець Алла Томашівна
19 липня 2025
3.
Кривонос Тетяна Петрівна
19 липня 2025
4.
Данькова Дар'я Вадимівна
19 липня 2025
5.
Орлова Ірина Мілетіївна
19 липня 2025
6.
Ковальчук Денис Іванович
19 липня 2025
7.
Заярна Анастасія Олександрівна
19 липня 2025
8.
Пацай Яна Олександрівна
19 липня 2025
9.
Ткач Ірина Олександрівна
19 липня 2025
10.
Ставицький Антон Васильович
19 липня 2025
11.
Вірич Максим Олегович
19 липня 2025
12.
Гуменюк Валентина Сергіївна
19 липня 2025
13.
Стефурак Сергій Юрійович
19 липня 2025
14.
Калин Тетяна Іванівна
19 липня 2025
15.
Скалозуб Валентина Пилипівна
19 липня 2025
16.
Погорєлова Євгенія Сергіївна
19 липня 2025
17.
Шмиголь Світлана Миколаївна
19 липня 2025
18.
Тімановський Ростислав Вадимович
19 липня 2025
19.
Черевач Віта Віталіївна
19 липня 2025
20.
Савченко Діана Максимівна
19 липня 2025
21.
Слободян Галина Володимирівна
19 липня 2025
22.
Вовк Марія Валеріївна
19 липня 2025
23.
Гатченко Ірина Володимирівна
19 липня 2025
24.
Луценко Ольга Богданівна
19 липня 2025
25.
Повшук Володимир Ростиславович
19 липня 2025
26.
Лук'яненко Тетяна Миколаївна
19 липня 2025
27.
Грецьких Людмила Степанівна
19 липня 2025
28.
Шахов Ігор Олександрович
19 липня 2025
29.
Пелипко Марія Михайлівна
19 липня 2025
30.
Макушенко Олександр Вікторович
19 липня 2025
1077
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.