Шановний пане Президенте України!
До Вас звертається донька загиблого військовослужбовця з щирим проханням — присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) солдату Орлову Михайлу Вікторовичу.
Михайло Орлов був військовослужбовцем інженерного відділення інженерного взводу 2-ї інженерної роти військової частини А4787. Під час службового відрядження він був допущений до тимчасового виконання обов’язків за посадою навідника 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А2167, 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Він загинув 18 червня 2024 року під час безпосередньої участі у виконанні бойових завдань із забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави внаслідок атаки ворожого дрона-камікадзе (типу FPV) на позиції ВОП 72122 поблизу села Костянтинівка, Покровського району Донецької області, в напрямку населеного пункту Солодке, Волноваського району.
Тато народився 23 травня 1985 року в селі Ільпінь, Рівненської область. Був люблячим батьком він завжди демонстрував незламний бойовий дух
3 травня 2022 року Михайло добровільно став на захист України. Службу розпочав у Чернігові, а згодом був переведений на донецький напрямок. Він був не просто солдатом — він був справжнім воїном, наставником, людиною честі й відваги. Отримавши сертифікат стрільця-зенітника ПЗРК, навчав побратимів, передаючи свій досвід і впевненість.
На передовій Михайло виконував одну з найнебезпечніших ролей — водія броньованої машини. Він доставляв бійців на позиції, евакуйовував поранених з місць, куди не могли дістатися медики, працював під щільними обстрілами там, де інші не наважувалися.
Згідно з офіційною доповіддю командира 1-го механізованого батальйону військової частини А2167 майора Баяка Владислава Володимировича від 20.06.2024 №9349, підтверджено загибель солдата Орлова Михайла Вікторовича під час виконання бойового завдання.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять мого Батька — Людини, яка віддала своє життя за Україну, — присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Після його загибелі без батьківської підтримки й любові залишилося троє неповнолітніх донечок. Він для нас назавжди залишиться Героєм! Ми віримо що його подвиги заслуговують на найвищу державну нагороду.
Уклін та шана Героям!
Слава Україні!
Слава ЗСУ!
З глибокою повагою,
Орлова Дарина,
18.07.2025