Шановний ,Пане Президенте! Прошу розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Романюку Роману Вікторовичу ,позивний «Малий». Молодший сержант був головним сержантом роти вогневої підтримки 2-го батальйону оперативного призначення військової частини 3029,службу проходив за контрактом. Головний сержант роти вогневої підтримки 2-го батальйону загинув 18.04.2025 р. о 19:35 ,під час виконання бойового завдання в районі н. п. Западне, Купʼянського району ,Харківської області , під час евакуації поранених військовослужбовців отримав поранення несумісні з життям. Роман народився 08.12.2002 року в с. Журавники на Волині . Після закінчення гімназії №1 в м. Горохів у віці 18 років пішов на службу в армію (квітень 2021 р. ). Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації 12.03.2022 був переведений з 3026 до 3029 військової частини НГУ. У січні 2023 роки підписав військовий контракт,після чого знаходився на території Запорізької області в районі с. Роботине де виконував звільнення території від окупації в 15 бригаді НГУ «Кара-даг». З серпня 2024 року молодший сержант був переведений на Покровський напрямок Донеччини .Незважаючи на важкі контузії він продовжував виконувати свої обовʼязки військовослужбовця. На початку 2025 року проходив навчання у Норвегії ,14.02.2025 р. повернувся з побратимами з навчання та був призначений Головним сержантом роти вогневої підтримки. Роман загинув 18.02.2025 року під час евакуації військовослужбовців н. п. Западне, Купʼянського району, Харківської області.Про те ,що він поранений передавав побратимам по рації але поранення було не сумісне з життям. Евакуація Романа відбулася 21.04.2025 року,про його загибель сімʼї повідомили 22.04.2025 року .Причина смерті,яка настала в наслідок вибуху: множинні сліпі та наскрізні уламкові поранення нижніх кінцівок з ушкодженням кісток скелета та крупних кровоносних судин (лікарське свідоцтво про смерть від 23 квітня 2025 року № 2335 видане Запорізьким обласним бюро судово - медичної експертизи) . Його смерть та обставини події,засвідчили військовослужбовці частини 3029 лейтенант Надюк І.М.,лейтенант медичної служби Підлубний Р.Є. та молодший сержант Гурицький О.В.
До останнього подиху молодший сержант Романюк Роман Вікторович був вірний присязі ,своєму народу,своїм побратимам та Батьківщині. Тому від свого імені ,від імені згорьованих батьків,брата,всієї нашої родини ,закликаю Вас , пане Президенте,відзначити подвиг молодшого сержанта Романюка Романа Вікторовича найвищою нагородою-званням Героя України (посмертно) . Роман зробив усе для захисту нашої держави,нашого народу і в тому числі віддав за нас своє життя. З повагою від сімʼї Романа. Слава Героям України!