№22/250338-еп
Присвоєння Героя України посмертно Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Автор (ініціатор): Дидюк Лариса Миколаївна
Дата оприлюднення: 23 липня 2025
Шановний пане Президенте!
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу,солдату,який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Дидюк Вадим Вікторович, єдиний син у мами Дидюк Лариси , яка впродовж всіх років виховувала сина одна , народився 9 травня 2000 року в селі Привільне, Дубенського району.
Навчався у Привільненській СЗОШ . Після чого вступив у Мирогощанський аграрний коледж і здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Життєрадісний ,добрий , веселий , розумний ,
«майстер на всі руки». Любив машини і все, що з ними повʼязано. Після початку повномасштабного вторгнення , був мобілізований на військову службу до військової частини А 1671 у м. Рівне , як водій роти штабних машин першого батальйону звʼязку 55 окремого полку. 30 жовтня 2024 року, був переведений на війську службу в Донецьку область , у відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667.
Вадим захищав Україну у найгарячішому напрямку . Виконував надскладні бойові завдання як оператор FPV-дронів, як водій транспорту , забезпечував побратимів необхідними речами . Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Плещіівка Краматорського району Донецької області , його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.
Його знали як відважного воїна з позивним «Лютий», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Вадим мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки.
Після себе він залишив маму - одну. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу,солдату,який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Дидюк Вадим Вікторович, єдиний син у мами Дидюк Лариси , яка впродовж всіх років виховувала сина одна , народився 9 травня 2000 року в селі Привільне, Дубенського району.
Навчався у Привільненській СЗОШ . Після чого вступив у Мирогощанський аграрний коледж і здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Життєрадісний ,добрий , веселий , розумний ,
«майстер на всі руки». Любив машини і все, що з ними повʼязано. Після початку повномасштабного вторгнення , був мобілізований на військову службу до військової частини А 1671 у м. Рівне , як водій роти штабних машин першого батальйону звʼязку 55 окремого полку. 30 жовтня 2024 року, був переведений на війську службу в Донецьку область , у відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667.
Вадим захищав Україну у найгарячішому напрямку . Виконував надскладні бойові завдання як оператор FPV-дронів, як водій транспорту , забезпечував побратимів необхідними речами . Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Плещіівка Краматорського району Донецької області , його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.
Його знали як відважного воїна з позивним «Лютий», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Вадим мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки.
Після себе він залишив маму - одну. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Процайло Леся Володимирівна
28 вересня 2025
2.
Попойлик Богдан Михайлович
28 вересня 2025
3.
Бляшук Марина Валеріївна
28 вересня 2025
4.
Короляк Руслана Михайлівна
28 вересня 2025
5.
Манчук Тетяна Петрівна
28 вересня 2025
6.
Гамула Тетяна Володимирівна
28 вересня 2025
7.
Рока Любов Василівна
28 вересня 2025
8.
Ковальчук Олеся Володимирівна
28 вересня 2025
9.
Шеліга Ольга Віталіївна
28 вересня 2025
10.
Махновець Ганна Василівна
28 вересня 2025
11.
Почантівська Наталія Анатоліївна
28 вересня 2025
12.
Гараздюк Руслана Василівна
28 вересня 2025
13.
Приходько Оксана Володимирівна
28 вересня 2025
14.
Лагасюк Артем Юрійович
28 вересня 2025
15.
Сидорук Андрій Миколайович
28 вересня 2025
16.
Самофалова Валентина Олександрівна
28 вересня 2025
17.
Жук Олександра Юріївна
28 вересня 2025
18.
Сандул Тетяна Миколаївна
28 вересня 2025
19.
Сабо Василь Павлович
28 вересня 2025
20.
Кіскіна Ірина Миколаївна
28 вересня 2025
21.
Жовток Оксана Мирославівна
28 вересня 2025
22.
Колінська Ольга Миколаївна
28 вересня 2025
23.
Коханець Вікторія Вікторівна
28 вересня 2025
24.
Овсійчук Аліна Володимирівна
28 вересня 2025
25.
Новоселецька Марія Станіславівна
28 вересня 2025
26.
Марусяк Наталія Дмитрівна
28 вересня 2025
27.
Ружановська Інна Вікторівна
28 вересня 2025
28.
Сацута Наталія Сергіївна
28 вересня 2025
29.
Ковальчук Вікторія Олегівна
28 вересня 2025
30.
Кабарчук Наталія Петрівна
28 вересня 2025
12165
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 25 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.