№22/250338-еп
Присвоєння Героя України посмертно Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Автор (ініціатор): Дидюк Лариса Миколаївна
Дата оприлюднення: 23 липня 2025
Шановний пане Президенте!
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу,солдату,який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Дидюк Вадим Вікторович, єдиний син у мами Дидюк Лариси , яка впродовж всіх років виховувала сина одна , народився 9 травня 2000 року в селі Привільне, Дубенського району.
Навчався у Привільненській СЗОШ . Після чого вступив у Мирогощанський аграрний коледж і здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Життєрадісний ,добрий , веселий , розумний ,
«майстер на всі руки». Любив машини і все, що з ними повʼязано. Після початку повномасштабного вторгнення , був мобілізований на військову службу до військової частини А 1671 у м. Рівне , як водій роти штабних машин першого батальйону звʼязку 55 окремого полку. 30 жовтня 2024 року, був переведений на війську службу в Донецьку область , у відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667.
Вадим захищав Україну у найгарячішому напрямку . Виконував надскладні бойові завдання як оператор FPV-дронів, як водій транспорту , забезпечував побратимів необхідними речами . Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Плещіівка Краматорського району Донецької області , його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.
Його знали як відважного воїна з позивним «Лютий», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Вадим мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки.
Після себе він залишив маму - одну. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу,солдату,який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Дидюк Вадим Вікторович, єдиний син у мами Дидюк Лариси , яка впродовж всіх років виховувала сина одна , народився 9 травня 2000 року в селі Привільне, Дубенського району.
Навчався у Привільненській СЗОШ . Після чого вступив у Мирогощанський аграрний коледж і здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Життєрадісний ,добрий , веселий , розумний ,
«майстер на всі руки». Любив машини і все, що з ними повʼязано. Після початку повномасштабного вторгнення , був мобілізований на військову службу до військової частини А 1671 у м. Рівне , як водій роти штабних машин першого батальйону звʼязку 55 окремого полку. 30 жовтня 2024 року, був переведений на війську службу в Донецьку область , у відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667.
Вадим захищав Україну у найгарячішому напрямку . Виконував надскладні бойові завдання як оператор FPV-дронів, як водій транспорту , забезпечував побратимів необхідними речами . Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Плещіівка Краматорського району Донецької області , його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.
Його знали як відважного воїна з позивним «Лютий», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Вадим мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки.
Після себе він залишив маму - одну. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мінжоса Людмила Леонідівна
13 серпня 2025
2.
Омельчук Ольга Олегівна
13 серпня 2025
3.
Соколовська Надія Володимирівна
13 серпня 2025
4.
Юськевич Ірина Зіновіївна
13 серпня 2025
5.
Руденко Юлія Сергіївна
13 серпня 2025
6.
Патик Тетяна Анатоліївна
13 серпня 2025
7.
Шурубура Аліна Валеріївна
13 серпня 2025
8.
Малюк Альона Степанівна
13 серпня 2025
9.
Шпунтенко Ілона Олександрівна
13 серпня 2025
10.
Ткачук Людмила Петрівна
13 серпня 2025
11.
Мисик Василина Богданівна
13 серпня 2025
12.
Терешкович Віта Віталіївна
13 серпня 2025
13.
Вовк Іванна Володимирівна
13 серпня 2025
14.
Гаврутенко Яна Миколаївна
13 серпня 2025
15.
Войтанішик Марія Іванівна
13 серпня 2025
16.
Дячук Марина Віталіївна
13 серпня 2025
17.
Кучма Анна Миколаївна
13 серпня 2025
18.
Громова Інна Валентинівна
13 серпня 2025
19.
Шевчук Світлана Василівна
13 серпня 2025
20.
Дубчак Ірина Володимирівна
13 серпня 2025
21.
Антонів Оксана Богданівна
13 серпня 2025
22.
Бурдель Ірина Антонівна
13 серпня 2025
23.
Здоровцова Людмила Іллівна
13 серпня 2025
24.
Висоцький Руслан Ярославович
13 серпня 2025
25.
Фірманюк Лілія Олегівна
13 серпня 2025
26.
Мальчевська Анастасія Олегівна
13 серпня 2025
27.
Саламаха Ольга Миколаївна
13 серпня 2025
28.
Сидор Юлія Миколаївна
13 серпня 2025
29.
Синюк Наталя Леонідівна
13 серпня 2025
30.
Литвинюк Олена Володимирівна
13 серпня 2025
2746
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 71 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.