№22/250338-еп
Присвоєння Героя України посмертно Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Автор (ініціатор): Дидюк Лариса Миколаївна
Дата оприлюднення: 23 липня 2025
Шановний пане Президенте!
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу,солдату,який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Дидюк Вадим Вікторович, єдиний син у мами Дидюк Лариси , яка впродовж всіх років виховувала сина одна , народився 9 травня 2000 року в селі Привільне, Дубенського району.
Навчався у Привільненській СЗОШ . Після чого вступив у Мирогощанський аграрний коледж і здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Життєрадісний ,добрий , веселий , розумний ,
«майстер на всі руки». Любив машини і все, що з ними повʼязано. Після початку повномасштабного вторгнення , був мобілізований на військову службу до військової частини А 1671 у м. Рівне , як водій роти штабних машин першого батальйону звʼязку 55 окремого полку. 30 жовтня 2024 року, був переведений на війську службу в Донецьку область , у відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667.
Вадим захищав Україну у найгарячішому напрямку . Виконував надскладні бойові завдання як оператор FPV-дронів, як водій транспорту , забезпечував побратимів необхідними речами . Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Плещіівка Краматорського району Донецької області , його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.
Його знали як відважного воїна з позивним «Лютий», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Вадим мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки.
Після себе він залишив маму - одну. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу,солдату,який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Дидюк Вадим Вікторович, єдиний син у мами Дидюк Лариси , яка впродовж всіх років виховувала сина одна , народився 9 травня 2000 року в селі Привільне, Дубенського району.
Навчався у Привільненській СЗОШ . Після чого вступив у Мирогощанський аграрний коледж і здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Життєрадісний ,добрий , веселий , розумний ,
«майстер на всі руки». Любив машини і все, що з ними повʼязано. Після початку повномасштабного вторгнення , був мобілізований на військову службу до військової частини А 1671 у м. Рівне , як водій роти штабних машин першого батальйону звʼязку 55 окремого полку. 30 жовтня 2024 року, був переведений на війську службу в Донецьку область , у відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667.
Вадим захищав Україну у найгарячішому напрямку . Виконував надскладні бойові завдання як оператор FPV-дронів, як водій транспорту , забезпечував побратимів необхідними речами . Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Плещіівка Краматорського району Донецької області , його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.
Його знали як відважного воїна з позивним «Лютий», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Вадим мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки.
Після себе він залишив маму - одну. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Барложецька Роксолана Миколаївна
23 жовтня 2025
2.
Скокова Наталія Анатоліївна
23 жовтня 2025
3.
Гончар Наталя Миколаївна
23 жовтня 2025
4.
Занько Олена Анатоліївна
23 жовтня 2025
5.
Крот Інна Андріївна
23 жовтня 2025
6.
Вялих Катерина Михайлівна
23 жовтня 2025
7.
Грановська Майя Федорівна
23 жовтня 2025
8.
Квасовець Костянтин Романович
23 жовтня 2025
9.
Ковтан Наталія Миколаївна
23 жовтня 2025
10.
Ніколаєва Наталія Віталіївна
23 жовтня 2025
11.
Струк Христина Романівна
23 жовтня 2025
12.
Кусковська Тетяна Аркадіївна
23 жовтня 2025
13.
Головійчук Роксолана Валеріївна
23 жовтня 2025
14.
Резніченко Аліна Володимирівна
23 жовтня 2025
15.
Вілігіцька Тамара Григорівна
22 жовтня 2025
16.
Ковальчук Ольга Василівна
22 жовтня 2025
17.
Герич Ангеліна В'ячеславівна
22 жовтня 2025
18.
Лаптур Наталія Василівна
22 жовтня 2025
19.
Роздольська Аліна Іванівна
22 жовтня 2025
20.
Костюк Антон Андрійович
22 жовтня 2025
21.
Сиротін Олександр Якович
22 жовтня 2025
22.
Назаренко Марина Анатоліївна
22 жовтня 2025
23.
Карпунь Лілія Ярославівна
22 жовтня 2025
24.
Дудар Ольга Леонідівна
22 жовтня 2025
25.
Настащук Лілія Володимирівна
22 жовтня 2025
26.
Костюк Марина Іванівна
22 жовтня 2025
27.
Пилипенко Ольга Іванівна
22 жовтня 2025
28.
Горен Марина Сергіївна
22 жовтня 2025
29.
Орлова Ніна Кимівна
22 жовтня 2025
30.
Кафарова Світлана Віталіївна
22 жовтня 2025