Прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Свистунову Максиму Андрійовичу — світлій душі, справжньому сину української землі, який віддав своє життя за свободу і мир для кожного з нас.
Максим народився 16 червня 2003 року в селищі Захарівка на Одещині. Він був добрим і щирим хлопцем, усміхненим, уважним до всіх, кого знав. У школі добре вчився, мав багато друзів, захоплювався спортом, завжди допомагав тим, хто поруч. Любив життя, свою родину — маму Тетяну, тата Андрія, молодшу сестричку Юлю. Він був гордістю для своїх рідних — і став гордістю для всієї України.
Ще у 2021 році, зовсім юним, Максим вирішив служити Батьківщині — пішов на строкову службу, де служив у 35-й окремій бригаді морської піхоти. Він мужнів, загартовувався, зростав — не лише тілом, а й серцем.
Коли у 2022 році росія почала повномасштабне вторгнення, Максим прийняв доросле, справжнє чоловіче рішення — добровольцем пішов до лав Національної гвардії України, щоби стати на захист рідної землі.
15 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Моначинівка Харківської області, життя Максима обірвалося внаслідок жорстокого артилерійського обстрілу. Він загинув як справжній Воїн — не відступив, не злякався, залишився зі своїми побратимами до останньої миті. Він до кінця виконував свій обов’язок, прикриваючи тих, хто був поруч.
Максиму було лише 22… У нього могло бути все: сім’я, діти, мрії, життя. Але він поклав його на вівтар нашої свободи.
Прошу державу гідно вшанувати його пам’ять. Присвоїти йому звання Героя України — бо саме Героями є ті, хто не ховався, хто йшов у бій, хто захищав кожного з нас. Максим заслуговує, щоб його ім’я навіки залишилося в серці України.