Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) капітану Ясенку Дмитру Андрійовичу та нагородження орденом «Золота Зірка»

Капітан ЯСЕНКО Дмитро Андрійович (позивний «МАНГУСТ») — заступник командира десантно-штурмової роти 3-ї батальйонно-тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня, а також орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно).
Дмитро Ясенко народився у 1991 році в місті Луганськ. У 2009 році закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, а у 2014 році — Військову академію в Одесі, отримавши офіцерське звання «лейтенант». Вже після випуску був направлений до 80-ї окремої аеромобільної бригади, де розпочав службу на посаді командира аеромобільно-десантного взводу.
Його бойовий шлях пройшов через найгарячіші точки — оборону Луганського аеропорту, Станицю Луганську, Кримське, Піски, Торецьк, Широкіне. Скрізь йому довіряли найнебезпечніші напрямки. У 2015 році став командиром 1-ї аеромобільно-десантної роти. У 2019 році після поранення був звільнений у запас.
З початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році одним із перших повернувся до лав своєї частини. Його приклад надихнув десятки побратимів також повернутися до війська. Обійняв посаду заступника командира десантно-штурмової роти.
Його командирські якості були зразком для наслідування: він завжди йшов першим, особисто перевіряв позиції, дбав про кожного солдата. Мислив нестандартно, швидко адаптував тактику до змін на полі бою, вміло знищував ворожу техніку та живу силу. У його підрозділі були мінімальні втрати. Завжди діяв рішуче, але обдумано, без зайвого ризику для людей.
9 липня 2022 року, під час розвідки маршруту, капітан Дмитро Ясенко підірвався на замаскованому вибуховому пристрої. Отримавши важку мінно-вибухову травму, він помер під час евакуації.
Зі слів його батька:
«Дмитро був справжнім бойовим офіцером-десантником. Відважний, хоробрий, завжди — на передовій. Він вірив у Перемогу і понад усе прагнув захистити Україну та зберегти життя побратимів. Його поважали всі — він заряджав енергією, знаходив спільну мову з кожним, ніколи не втрачав людяності. Навіть у найважчі моменти залишався усміхненим. Він був “нашим сонцем” — не за м’якість, а за здатність давати світло, тепло і надію всім навколо.»

Капітан Ясенко до останнього залишався вірним присязі, проявляв виняткову мужність, героїзм і самопожертву заради України. Він герой для побратимів, для друзів, для своєї родини. Народ уже визнав його героєм. Тепер держава має засвідчити це офіційно.
Звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням — за проявлену особисту мужність, героїзм, рішучість і самовідданість при захисті державного суверенітету України — присвоїти капітану ЯСЕНКУ Дмитру Андрійовичу звання Героя України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка».
Слава Україні!
Героям Слава!