№22/250566-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Столяру Анатолію Анатолійовичу
Автор (ініціатор): Борлюкало Інна Олександрівна
Дата оприлюднення: 24 липня 2025
Звертаємося з проханням до Президента України Володимира Зеленського присвоїти звання Героя України (посмертно) Столяру Анатолію Анатолійовичу — солдату, який віддав життя за незалежність нашої держави.
Анатолій народився 15 грудня 1997 року. Загинув 3 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області під час виконання бойового завдання. Служив у складі 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України (військова частина А4030 . 4 загін ) РЕБ . Був піхотинцем, воїном, який стояв у самому серці боїв — на передовій, де кожен день був випробуванням на мужність, витривалість і вірність присязі.
Йому було лише 26 років. Він отримав повістку і добровільно став на захист України. Не шукав виправдань, не вагався — прийняв цей вибір із гідністю.
Анатолій став для побратимів прикладом незламності. Він воював чесно, без страху, з глибокою вірою в перемогу. Його поважали за спокій, внутрішню силу та відданість. Таким його запам’ятав кожен, хто поруч.
Того квітневого дня він зазнав поранень, несумісних із життям. Його вважали зниклим безвісти понад рік. Родина жила надією, що він ще живий, що зʼявиться дзвінок. Але у листопаді 2024 року його тіло повернули під час обміну загиблими. У липні 2025 року відбулося поховання.
Анатолій не встиг створити сім’ю, не встиг збудувати плани на мирне життя.
Не встиг стати батьком, не встиг побачити, як закінчиться війна. Усе, що могло бути — обірвалося.
Залишилися мама та молодший брат, для яких кожен день — це життя з тишею замість його голосу, з порожнечею замість обіймів. Але вони носять у собі пам’ять про нього — справжнього, світлого, рідного. пам’ять як про сина, брата і людину, яка віддала життя за Україну.
Просимо гідно вшанувати його памʼять. І визнати Героєм України нажаль (посмертно)
Слава Україні.
Героям слава.
Анатолій народився 15 грудня 1997 року. Загинув 3 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області під час виконання бойового завдання. Служив у складі 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України (військова частина А4030 . 4 загін ) РЕБ . Був піхотинцем, воїном, який стояв у самому серці боїв — на передовій, де кожен день був випробуванням на мужність, витривалість і вірність присязі.
Йому було лише 26 років. Він отримав повістку і добровільно став на захист України. Не шукав виправдань, не вагався — прийняв цей вибір із гідністю.
Анатолій став для побратимів прикладом незламності. Він воював чесно, без страху, з глибокою вірою в перемогу. Його поважали за спокій, внутрішню силу та відданість. Таким його запам’ятав кожен, хто поруч.
Того квітневого дня він зазнав поранень, несумісних із життям. Його вважали зниклим безвісти понад рік. Родина жила надією, що він ще живий, що зʼявиться дзвінок. Але у листопаді 2024 року його тіло повернули під час обміну загиблими. У липні 2025 року відбулося поховання.
Анатолій не встиг створити сім’ю, не встиг збудувати плани на мирне життя.
Не встиг стати батьком, не встиг побачити, як закінчиться війна. Усе, що могло бути — обірвалося.
Залишилися мама та молодший брат, для яких кожен день — це життя з тишею замість його голосу, з порожнечею замість обіймів. Але вони носять у собі пам’ять про нього — справжнього, світлого, рідного. пам’ять як про сина, брата і людину, яка віддала життя за Україну.
Просимо гідно вшанувати його памʼять. І визнати Героєм України нажаль (посмертно)
Слава Україні.
Героям слава.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Суркова Інна Вадимівна
13 жовтня 2025
2.
Гайдук Альона Володимирівна
13 жовтня 2025
3.
Сейко Анастасія-Марія Андріївна
13 жовтня 2025
4.
Надольна Ірина Олександрівна
13 жовтня 2025
5.
Пушкар Ольга Вадимівна
13 жовтня 2025
6.
Смертюк Леся Михайлівна
13 жовтня 2025
7.
Бугаєць Інна Володимирівна
13 жовтня 2025
8.
Чернишенко Діана Олександрівна
13 жовтня 2025
9.
Філатова Тетяна Ігорівна
13 жовтня 2025
10.
Лошній Наталія Василівна
13 жовтня 2025
11.
Плотницька Наталія Олександрівна
13 жовтня 2025
12.
Кондель Уляна Василівна
13 жовтня 2025
13.
Слота Зоряна Іванівна
13 жовтня 2025
14.
Панькевич Марія Сергіївна
12 жовтня 2025
15.
Куркова Тетяна Вікторівна
12 жовтня 2025
16.
Черкашина Надія Сергіївна
12 жовтня 2025
17.
Динь Євгеній Миколайович
12 жовтня 2025
18.
Попович Олена Вячеславівна
12 жовтня 2025
19.
Жердєва Тетяна Станіславівна
12 жовтня 2025
20.
Гончаренко Інеса Олександрівна
11 жовтня 2025
21.
Жаркова Оксана Сергіївна
11 жовтня 2025
22.
Бур'ян Людмила Михайлівна
11 жовтня 2025
23.
Гаврилова Тетяна Валеріївна
11 жовтня 2025
24.
Чолак Ірина Олександрівна
11 жовтня 2025
25.
Любінецька Наталія Валеріївна
11 жовтня 2025
26.
Чернуха Анна Михайлівна
11 жовтня 2025
27.
Капітонець Марина Володимирівна
11 жовтня 2025
28.
Дієва Наталія Миколаївна
11 жовтня 2025
29.
Каленюк Ганна Сергіївна
11 жовтня 2025
30.
Маховська Ірина Володимирівна
10 жовтня 2025
6995
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 11 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.