Я, Рудь Ганна Анатоліївна, дружина загиблого військовослужбовця Рудя Максима Григоровича, прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння йому звання Героя України (посмертно).
Максим Григорович Рудь народився 21 січня 1992 року у селі Слобода-Шлишковецька Могилів-Подільського району Вінницької області. З дитинства був щирим, відповідальним, завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував.
З 29 грудня 2016 року по 17 травня 2018 року Максим був учасником АТО.
29 серпня 2024 року його було призвано на військову службу за мобілізацією Шосткинським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Сумської області.
Служив на посаді гранатометника 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону військової частини 3022 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Обіймав військове звання старший солдат.
Під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини старший солдат Рудь Максим Григорович загинув 26 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Миронівка Шосткинського району Сумської області внаслідок ракетного удару противника. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.Йому назавжди 33.
Максим був відданим сином України, мужнім воїном, зразковим, відповідальним, дисциплінованим побратимом, люблячим батьком і чоловіком. Після себе він залишив дружину та маленьку донечку, яка безмежно любила свого тата.
Його відвага, відданість присязі та самопожертва заслуговують на найвищу державну нагороду.
Прошу Вас вшанувати пам’ять мого чоловіка та батька — воїна, який віддав життя за свободу і незалежність України — та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).