№22/250868-еп
Просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Голіусу Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований
Автор (ініціатор): Голіус Юлія Віталіївна
Дата оприлюднення: 29 липня 2025
Шановний пане Президенте, просимо Вас надати звання Героя України (посмертно) відважному Захиснику нашої країни, військовослужбовцю Збройних Сил України, головному сержанту-командиру інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти військової частини А7045, молодшому сержанту Голіусу Ігорю Валентиновичу, 01.03.1996 року народження, уродженцю села Рябушки, Сумського району Сумської області. Ігор Валентинович загинув 17 грудня 2024 року в Сумській області, Сумському районі, населений пункт Петрушівка під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виявивши при цьому високий військовий професіоналізм, мужність, відвагу. Завдяки його рішучим діям побратими розвідувальної групи залишились живими. Ігор завжди був патріотом своєї Батьківщини.
З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї країни, рідної Сумщини. Постійно вдосконалював свої військові знання та навички, опанував декілька військових професій: сапер, гранатометник, оператор розвідувального бпла. Займався мінуванням та розмінуванням, інженерною розвідкою та обладнанням мінно-вибухових загороджень, забезпечення безпеки пересування військових, шляхом знешкодження мін та інших вибухонебезпечних предметів, а також підготовки шляхів для наступу та оборони. Неодноразово приймав участь в евакуації тяжко поранених військовослужбовців, виконував надскладні завдання, які не всім були під силу.
Його побратими завжди згадують про нього, як про безстрашного, мужнього, професійного військового, вірного друга, надійного товариша, який своїми діями неодноразово рятував життя.
Відданість військовій присязі, незламна воля і віра в перемогу зробили Ігоря справжнім Героєм для рідної України. Ігор був справжнім воїном, зразком незламності й мужності духу. Мріяв жити зі своєю родиною у мирній, незалежній Україні, добудувати будинок, ростити свого синочка, якому на момент загибелі було лише один рік і 1,5 місяці, мав багато планів на життя.
Він був найкращим сином і братом для своїх батьків і братів, люблячий чоловік і тато для дружини і синочка, йому назавжди залишиться 28 років.
Пане Президенте, від імені дружини та маленького синочка, батьків, побратимів та рідних людей просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований.
З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї країни, рідної Сумщини. Постійно вдосконалював свої військові знання та навички, опанував декілька військових професій: сапер, гранатометник, оператор розвідувального бпла. Займався мінуванням та розмінуванням, інженерною розвідкою та обладнанням мінно-вибухових загороджень, забезпечення безпеки пересування військових, шляхом знешкодження мін та інших вибухонебезпечних предметів, а також підготовки шляхів для наступу та оборони. Неодноразово приймав участь в евакуації тяжко поранених військовослужбовців, виконував надскладні завдання, які не всім були під силу.
Його побратими завжди згадують про нього, як про безстрашного, мужнього, професійного військового, вірного друга, надійного товариша, який своїми діями неодноразово рятував життя.
Відданість військовій присязі, незламна воля і віра в перемогу зробили Ігоря справжнім Героєм для рідної України. Ігор був справжнім воїном, зразком незламності й мужності духу. Мріяв жити зі своєю родиною у мирній, незалежній Україні, добудувати будинок, ростити свого синочка, якому на момент загибелі було лише один рік і 1,5 місяці, мав багато планів на життя.
Він був найкращим сином і братом для своїх батьків і братів, люблячий чоловік і тато для дружини і синочка, йому назавжди залишиться 28 років.
Пане Президенте, від імені дружини та маленького синочка, батьків, побратимів та рідних людей просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Вихопень Ольга Богданівна
02 серпня 2025
2.
Рудник Ольга Петрівна
02 серпня 2025
3.
Трішньовська Галина Геннадіївна
02 серпня 2025
4.
Сичевська Юлія Олександрівна
02 серпня 2025
5.
Іноземцева Гульнара Раджибаліївна
02 серпня 2025
6.
Бачинська Оксана Михайлівна
02 серпня 2025
7.
Погляд Надія Мирославівна
02 серпня 2025
8.
Панькова Тетяна Володимирівна
02 серпня 2025
9.
Мудрак Вікторія Володимирівна
02 серпня 2025
10.
Жданюк Ірина Дмитрівна
02 серпня 2025
11.
Кузьма Михайло Дмитрович
02 серпня 2025
12.
Палагіцька Людмила Ярославівна
02 серпня 2025
13.
Борейко Тетяна Анатоліївна
02 серпня 2025
14.
Монастирська Лілія Валеріївна
02 серпня 2025
15.
Бабенко Ольга Миколаївна
02 серпня 2025
16.
Прокопчук Кирил Ігорович
02 серпня 2025
17.
Новікова Раїса Іванівна
02 серпня 2025
18.
Савченко Світлана Петрівна
02 серпня 2025
19.
Копитчак Ольга Іванівна
02 серпня 2025
20.
Сало Софія Ігорівна
02 серпня 2025
21.
Кузьма Оксана Ярославівна
02 серпня 2025
22.
Шелудько Вікторія Валентинівна
02 серпня 2025
23.
Коляда Ольга Володимирівна
02 серпня 2025
24.
Мельник Лілія Ігорівна
02 серпня 2025
25.
Мельничук Оксана Георгіївна
02 серпня 2025
26.
Жедік Ніна Петрівна
02 серпня 2025
27.
Синюк Наталя Леонідівна
02 серпня 2025
28.
Боковець Валентина Петрівна
02 серпня 2025
29.
Сухорук Микола Вікторович
02 серпня 2025
30.
Беседін Іванна Степанівна
02 серпня 2025
2559
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.