№22/250868-еп
Просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Голіусу Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований
Автор (ініціатор): Голіус Юлія Віталіївна
Дата оприлюднення: 29 липня 2025
Шановний пане Президенте, просимо Вас надати звання Героя України (посмертно) відважному Захиснику нашої країни, військовослужбовцю Збройних Сил України, головному сержанту-командиру інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти військової частини А7045, молодшому сержанту Голіусу Ігорю Валентиновичу, 01.03.1996 року народження, уродженцю села Рябушки, Сумського району Сумської області. Ігор Валентинович загинув 17 грудня 2024 року в Сумській області, Сумському районі, населений пункт Петрушівка під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виявивши при цьому високий військовий професіоналізм, мужність, відвагу. Завдяки його рішучим діям побратими розвідувальної групи залишились живими. Ігор завжди був патріотом своєї Батьківщини.
З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї країни, рідної Сумщини. Постійно вдосконалював свої військові знання та навички, опанував декілька військових професій: сапер, гранатометник, оператор розвідувального бпла. Займався мінуванням та розмінуванням, інженерною розвідкою та обладнанням мінно-вибухових загороджень, забезпечення безпеки пересування військових, шляхом знешкодження мін та інших вибухонебезпечних предметів, а також підготовки шляхів для наступу та оборони. Неодноразово приймав участь в евакуації тяжко поранених військовослужбовців, виконував надскладні завдання, які не всім були під силу.
Його побратими завжди згадують про нього, як про безстрашного, мужнього, професійного військового, вірного друга, надійного товариша, який своїми діями неодноразово рятував життя.
Відданість військовій присязі, незламна воля і віра в перемогу зробили Ігоря справжнім Героєм для рідної України. Ігор був справжнім воїном, зразком незламності й мужності духу. Мріяв жити зі своєю родиною у мирній, незалежній Україні, добудувати будинок, ростити свого синочка, якому на момент загибелі було лише один рік і 1,5 місяці, мав багато планів на життя.
Він був найкращим сином і братом для своїх батьків і братів, люблячий чоловік і тато для дружини і синочка, йому назавжди залишиться 28 років.
Пане Президенте, від імені дружини та маленького синочка, батьків, побратимів та рідних людей просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований.
З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї країни, рідної Сумщини. Постійно вдосконалював свої військові знання та навички, опанував декілька військових професій: сапер, гранатометник, оператор розвідувального бпла. Займався мінуванням та розмінуванням, інженерною розвідкою та обладнанням мінно-вибухових загороджень, забезпечення безпеки пересування військових, шляхом знешкодження мін та інших вибухонебезпечних предметів, а також підготовки шляхів для наступу та оборони. Неодноразово приймав участь в евакуації тяжко поранених військовослужбовців, виконував надскладні завдання, які не всім були під силу.
Його побратими завжди згадують про нього, як про безстрашного, мужнього, професійного військового, вірного друга, надійного товариша, який своїми діями неодноразово рятував життя.
Відданість військовій присязі, незламна воля і віра в перемогу зробили Ігоря справжнім Героєм для рідної України. Ігор був справжнім воїном, зразком незламності й мужності духу. Мріяв жити зі своєю родиною у мирній, незалежній Україні, добудувати будинок, ростити свого синочка, якому на момент загибелі було лише один рік і 1,5 місяці, мав багато планів на життя.
Він був найкращим сином і братом для своїх батьків і братів, люблячий чоловік і тато для дружини і синочка, йому назавжди залишиться 28 років.
Пане Президенте, від імені дружини та маленького синочка, батьків, побратимів та рідних людей просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Єлісеєва Анна Михайлівна
23 жовтня 2025
2.
Протасова Світлана Іллівна
23 жовтня 2025
3.
Сайко Ярина Миколаївна
23 жовтня 2025
4.
Янчук Олена Василівна
23 жовтня 2025
5.
Скоць Людмила Миколаївна
23 жовтня 2025
6.
Семенюк Інна Віталіївна
23 жовтня 2025
7.
Кривцова Тавіфа Ігорівна
22 жовтня 2025
8.
Якубенко Анжеліка Вікторівна
22 жовтня 2025
9.
Жила Наталія Миколаївна
22 жовтня 2025
10.
Свідрак Мар'яна Миколаївна
22 жовтня 2025
11.
Голоснюк Софія Ігорівна
22 жовтня 2025
12.
Бугаєць Інна Володимирівна
22 жовтня 2025
13.
Чумак Софія Олександрівна
22 жовтня 2025
14.
Йовбак Маріянна Михайлівна
22 жовтня 2025
15.
Врадій Наталія Миколаївна
22 жовтня 2025
16.
Мирончук Тетяна Павлівна
22 жовтня 2025
17.
Зінчук Ірина Вікторівна
22 жовтня 2025
18.
Полюганич Софія Андріївна
22 жовтня 2025
19.
Крупеня Олена Сергіївна
22 жовтня 2025
20.
Єрмоленко Вікторія Сергіївна
22 жовтня 2025
21.
Решетило Петро Богданович
22 жовтня 2025
22.
Рогачов Сергій Леонідович
22 жовтня 2025
23.
Глущак Марта Василівна
22 жовтня 2025
24.
Гаврилишин Оксана Степанівна
22 жовтня 2025
25.
Гопонько Михайло Михайлович
22 жовтня 2025
26.
Васильєва Аліна Олександрівна
22 жовтня 2025
27.
Озерова Катерина Володимирівна
22 жовтня 2025
28.
Пилипенко Ольга Іванівна
22 жовтня 2025
29.
Тимків Світлана Степанівна
22 жовтня 2025
30.
Клипарчук Любов Ігорівна
22 жовтня 2025