№22/250868-еп
Просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Голіусу Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований
Автор (ініціатор): Голіус Юлія Віталіївна
Дата оприлюднення: 29 липня 2025
Шановний пане Президенте, просимо Вас надати звання Героя України (посмертно) відважному Захиснику нашої країни, військовослужбовцю Збройних Сил України, головному сержанту-командиру інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти військової частини А7045, молодшому сержанту Голіусу Ігорю Валентиновичу, 01.03.1996 року народження, уродженцю села Рябушки, Сумського району Сумської області. Ігор Валентинович загинув 17 грудня 2024 року в Сумській області, Сумському районі, населений пункт Петрушівка під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, виявивши при цьому високий військовий професіоналізм, мужність, відвагу. Завдяки його рішучим діям побратими розвідувальної групи залишились живими. Ігор завжди був патріотом своєї Батьківщини.
З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї країни, рідної Сумщини. Постійно вдосконалював свої військові знання та навички, опанував декілька військових професій: сапер, гранатометник, оператор розвідувального бпла. Займався мінуванням та розмінуванням, інженерною розвідкою та обладнанням мінно-вибухових загороджень, забезпечення безпеки пересування військових, шляхом знешкодження мін та інших вибухонебезпечних предметів, а також підготовки шляхів для наступу та оборони. Неодноразово приймав участь в евакуації тяжко поранених військовослужбовців, виконував надскладні завдання, які не всім були під силу.
Його побратими завжди згадують про нього, як про безстрашного, мужнього, професійного військового, вірного друга, надійного товариша, який своїми діями неодноразово рятував життя.
Відданість військовій присязі, незламна воля і віра в перемогу зробили Ігоря справжнім Героєм для рідної України. Ігор був справжнім воїном, зразком незламності й мужності духу. Мріяв жити зі своєю родиною у мирній, незалежній Україні, добудувати будинок, ростити свого синочка, якому на момент загибелі було лише один рік і 1,5 місяці, мав багато планів на життя.
Він був найкращим сином і братом для своїх батьків і братів, люблячий чоловік і тато для дружини і синочка, йому назавжди залишиться 28 років.
Пане Президенте, від імені дружини та маленького синочка, батьків, побратимів та рідних людей просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований.
З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї країни, рідної Сумщини. Постійно вдосконалював свої військові знання та навички, опанував декілька військових професій: сапер, гранатометник, оператор розвідувального бпла. Займався мінуванням та розмінуванням, інженерною розвідкою та обладнанням мінно-вибухових загороджень, забезпечення безпеки пересування військових, шляхом знешкодження мін та інших вибухонебезпечних предметів, а також підготовки шляхів для наступу та оборони. Неодноразово приймав участь в евакуації тяжко поранених військовослужбовців, виконував надскладні завдання, які не всім були під силу.
Його побратими завжди згадують про нього, як про безстрашного, мужнього, професійного військового, вірного друга, надійного товариша, який своїми діями неодноразово рятував життя.
Відданість військовій присязі, незламна воля і віра в перемогу зробили Ігоря справжнім Героєм для рідної України. Ігор був справжнім воїном, зразком незламності й мужності духу. Мріяв жити зі своєю родиною у мирній, незалежній Україні, добудувати будинок, ростити свого синочка, якому на момент загибелі було лише один рік і 1,5 місяці, мав багато планів на життя.
Він був найкращим сином і братом для своїх батьків і братів, люблячий чоловік і тато для дружини і синочка, йому назавжди залишиться 28 років.
Пане Президенте, від імені дружини та маленького синочка, батьків, побратимів та рідних людей просимо підтримати петицію та надати почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Ігорю Валентиновичу. Він віддав найцінніше - своє життя - за Україну, і його подвиг має бути гідно вшанований.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Зіник Іванна Зеновіївна
22 вересня 2025
2.
Антонюк Мар'яна Василівна
22 вересня 2025
3.
Галкіна Марта Олексіївна
22 вересня 2025
4.
Лесько Микола Миколайович
22 вересня 2025
5.
Власова Дар'я Олександрівна
22 вересня 2025
6.
Холодович Вікторія Валеріївна
22 вересня 2025
7.
Роженко Марина Віталіївна
22 вересня 2025
8.
Жук Леся Григорівна
22 вересня 2025
9.
Тиндик Мар'яна Михайлівна
22 вересня 2025
10.
Яновська Марина Василівна
22 вересня 2025
11.
Рудюк Алла Василівна
22 вересня 2025
12.
Онищук Віталій Володимирович
22 вересня 2025
13.
Алєксєєнко Валентина Миколаївна
22 вересня 2025
14.
Самойленко Світлана Анатоліївна
22 вересня 2025
15.
Грицаюк Ольга Олександрівна
22 вересня 2025
16.
Гетьман Лілія Миколаївна
22 вересня 2025
17.
Будзин Володимир Ярославович
22 вересня 2025
18.
Мікерін Яна Федорівна
22 вересня 2025
19.
Слюсар Олена Володимирівна
22 вересня 2025
20.
Осадчий Євген Євгенович
22 вересня 2025
21.
Дерев'янюк Ірина Юріївна
22 вересня 2025
22.
Олефіренко Алла Петрівна
22 вересня 2025
23.
Сахно Ніна Олексіївна
22 вересня 2025
24.
Раковець Леся Василівна
22 вересня 2025
25.
Майміскул Галина Миронівна
22 вересня 2025
26.
Каленіченко Алла Іванівна
22 вересня 2025
27.
Гладченко Максим Романович
22 вересня 2025
28.
Лисак Марія Ярославівна
22 вересня 2025
29.
Кіш Василь Васильович
22 вересня 2025
30.
Михно Ірина Василівна
22 вересня 2025
17986
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 37 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.