присвоїти Звання Героя України (посмертно)

Шановний Пане Президенте, просимо Вас присвоїти Звання Героя України (посмертно)
Справжньому патріоту, хороброму Захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю Державної прикордонної служби України підполковнику, старшому оперуповноваженому відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно-розшукового відділу 1 прикордонного загону в/ч 9937, ОСАДЧОМУ Ігорю Вікторовичу 29 грудня 1986 року народження.
Ігор народився в м. Хмельницький до 6 років проживав в м. Ленінськ (Байконур) де батьки проходили військову службу. По закінченні Хмельницької ЗОШ № 15, в 2004 році продовжив військову династію родини вступивши до Національної АДПС України ім. Б. Хмельницького яку закінчив у 2008 році. Розпочав проходження служби на офіцерських посадах Сумського прикордонного загону. Ігор старанно відносився до виконання посадових обов’язків, заробив авторитет в колективі, був призначений на посаду в підрозділ оперативно-розшукової діяльності.
В 2014 році у складі зведеного Сумського прикз приймав участь в АТО. Підрозділ виконував бойове завдання по захисту суверенітету держави на Луганському напрямку. В запеклих боях в районі населеного пункту Щастя Ігор отримав бойовий досвід, проявив мужність, демонстрував хоробрість, сміливість і рішучість. В подальшому служба в Краматорському прикордонному загоні. 2016 - 2018 роки навчання в Національній АДПС України ім. Б. Хмельницького на факультеті підготовки офіцерів оперативного та стратегічного рівнів ДПС України. По закінченню навчання подав рапорт на проходження служби в зоні дій Операція об'єднаних сил (ООС) – служба в Донецько-Луганському регіональному управлінні, в/ч 1566.
За мужність та героїзм проявлений при виконані завдань в АТО та ООС Ігор нагороджений відзнаками Президента України, Командувача ООС, Голови спілки ветеранів АТО та силових структур України, відзнаками Сумської обладміністрації, міських адміністрацій міст Суми та Краматорськ, відомчими нагородами ДПСУ.
З першого дня повномасштабного вторгнення діяв в складі 1 прикордонного загону. Стримував ворожу навалу у складі роти оборони 2 –го сектора, командир роти Азову "Пугач", де, разом з в/с НГУ, Азов, ДПСУ, виконував завдання по обороні м. Маріуполя на лівому березі. В боях за лівий берег Маріуполя отримав поранення та контузії, але залишився вірним присязі та честі офіцера, ходив на позиції, виконував розпорядження командира сектору.
16 квітня 2022 року, після важких боїв, в складі значної частини українських захисників, прорвався на територію заводу "Азовсталь". Повернувшись до місця дислокації 1 прикз, виконував бойові завдання в складі бойових груп щодо, охорони та оборони ПУ, ніс службу на постах спостереження військової частини. Завжди чітко і точно виконував вказівки командування, без роздумів висувався на бойові позиції, з честю та гідністю виконував всі завдання по відбиттю збройної агресії ворога.
Понад три роки батьки чекали повернення сина додому. В 2022 році Ігорю надано статус зниклого безвісті, з 2023 року статус полоненого, в червні 2025 року слідчими НП України встановлено що, життя Ігоря трагічно обірвалося. Він загинув 18 травня 2022 року у віці 35 років, виконуючи бойове завдання на МК «Азовсталь» м. Маріуполь.
2 липня 2025 року Ігоря поховано на “Алеї Слави”, мікрорайону Ракове, м. Хмельницький.
Не забудемо його відданість та відвагу. Він віддав найцінніше — своє життя — за нашу свободу, за можливість дихати, жити і будувати майбутнє у вільній країні. Його подвиг не має бути забутий. За бездоганне виконання військових обов'язків, за його сміливість та мужність, Ігор ОСАДЧИЙ заслуговує на найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно). Навіки 35.
Слава Україні! Герою України Слава!