№22/251120-еп
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Євдокімову Андрію Сергійовичу, який загинув 19.05.2025, виконуючи завдання на Донеччині. Воїн 72 ОМБр, нагороджений за мужність і самопожертву. Його подвиг — приклад незламності українського духу.
Автор (ініціатор): Євдокімова Дар'я Віталіївна
Дата оприлюднення: 05 серпня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаємось до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату ЄВДОКІМОВУ АНДРІЮ СЕРГІЙОВИЧУ — воїну Збройних Сил України, який героїчно загинув 19 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в селі Муравка Покровського району Донецької області.
Андрій Євдокімов, народжений 27 лютого 1991 року у місті Біла Церква, з дитинства захоплювався автомобілями та технікою. Своє хобі він перетворив на професію — працював водієм-механіком. Та з початком російської агресії не залишився осторонь: 27 жовтня 2015 року добровільно вступив до лав ЗСУ (в/ч 3022). З першого дня повномасштабного вторгнення 2022 року став на захист держави у складі легендарної 72 окремої механізованої бригади ім.Чорних Запорожців, в/ч А2167.
У складі бойових підрозділів Андрій проходив службу у найгарячіших точках: Волноваха, Маріуполь, згодом — Донецький, Харківський і Херсонський напрямки. За надзвичайну майстерність у ремонті техніки побратими дали йому позивний «Фіксик». Його відданість справі, мужність та самопожертва викликали глибоку повагу серед побратимів.
За роки служби Андрій був відзначений такими нагородами:
- Відзнакою Президента України «За оборону України»;
- Нагрудним знаком «Україна або Смерть».
У вирішальні моменти він неодноразово рятував життя побратимам, вивозячи їх з-під обстрілів, і завжди говорив: «Якщо не я, то хто?» Саме ці слова стали дороговказом у його службі.
Йому було лише 34 роки. У нього залишилися дружина, маленький син та донька. Діти вже ніколи не обіймуть батька, дружина — не відчує його підтримки, а Україна — втратила справжнього Героя.
Ця петиція — скромна, але щира спроба вшанувати пам’ять людини, яка віддала найцінніше заради нашого майбутнього — своє життя.
Шановний пане Президенте, від імені родини, побратимів, друзів та всіх небайдужих просимо Вас підтримати це звернення та присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату ЄВДОКІМОВУ АНДРІЮ СЕРГІЙОВИЧУ.
Вічна памʼять Герою.
Слава Україні!
З повагою,
родина Андрія Євдокімова
Звертаємось до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату ЄВДОКІМОВУ АНДРІЮ СЕРГІЙОВИЧУ — воїну Збройних Сил України, який героїчно загинув 19 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в селі Муравка Покровського району Донецької області.
Андрій Євдокімов, народжений 27 лютого 1991 року у місті Біла Церква, з дитинства захоплювався автомобілями та технікою. Своє хобі він перетворив на професію — працював водієм-механіком. Та з початком російської агресії не залишився осторонь: 27 жовтня 2015 року добровільно вступив до лав ЗСУ (в/ч 3022). З першого дня повномасштабного вторгнення 2022 року став на захист держави у складі легендарної 72 окремої механізованої бригади ім.Чорних Запорожців, в/ч А2167.
У складі бойових підрозділів Андрій проходив службу у найгарячіших точках: Волноваха, Маріуполь, згодом — Донецький, Харківський і Херсонський напрямки. За надзвичайну майстерність у ремонті техніки побратими дали йому позивний «Фіксик». Його відданість справі, мужність та самопожертва викликали глибоку повагу серед побратимів.
За роки служби Андрій був відзначений такими нагородами:
- Відзнакою Президента України «За оборону України»;
- Нагрудним знаком «Україна або Смерть».
У вирішальні моменти він неодноразово рятував життя побратимам, вивозячи їх з-під обстрілів, і завжди говорив: «Якщо не я, то хто?» Саме ці слова стали дороговказом у його службі.
Йому було лише 34 роки. У нього залишилися дружина, маленький син та донька. Діти вже ніколи не обіймуть батька, дружина — не відчує його підтримки, а Україна — втратила справжнього Героя.
Ця петиція — скромна, але щира спроба вшанувати пам’ять людини, яка віддала найцінніше заради нашого майбутнього — своє життя.
Шановний пане Президенте, від імені родини, побратимів, друзів та всіх небайдужих просимо Вас підтримати це звернення та присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату ЄВДОКІМОВУ АНДРІЮ СЕРГІЙОВИЧУ.
Вічна памʼять Герою.
Слава Україні!
З повагою,
родина Андрія Євдокімова
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Суркова Інна Вадимівна
13 жовтня 2025
2.
Гущак Анджела Андріївна
13 жовтня 2025
3.
Вінніченко Марія Володимирівна
13 жовтня 2025
4.
Слащова Тетяна Іванівна
13 жовтня 2025
5.
Баліцька Уляна Василівна
13 жовтня 2025
6.
Коваль Марія Василівна
13 жовтня 2025
7.
Павлів Наталія Ярославівна
13 жовтня 2025
8.
Ковалюк Оксана Михайлівна
12 жовтня 2025
9.
Мусевич Юлія Миколаївна
12 жовтня 2025
10.
Рибачок Ірина Володимирівна
12 жовтня 2025
11.
Олександренко Інна Олександрівна
12 жовтня 2025
12.
Ліневич Тетяна Арефівна
12 жовтня 2025
13.
Павлюк Юлія Михайлівна
12 жовтня 2025
14.
Поліцька Олена Олегівна
12 жовтня 2025
15.
Бур'ян Людмила Михайлівна
11 жовтня 2025
16.
Синенко Ірина Ярославівна
11 жовтня 2025
17.
Лось Вікторія Вікторівна
11 жовтня 2025
18.
Пшук Оксана Андріївна
11 жовтня 2025
19.
Васильченко Тетяна Олександрівна
11 жовтня 2025
20.
Юдіна Ірина Ігорівна
10 жовтня 2025
21.
Цірценс Людмила Миколаївна
10 жовтня 2025
22.
Волошен Наталія Тимофіївна
10 жовтня 2025
23.
Кір'єва Наталя Олександрівна
10 жовтня 2025
24.
Ляхова Василина Єгорівна
10 жовтня 2025
25.
Бєлоногова Ганна Олександрівна
09 жовтня 2025
26.
Шевченко Ірина Петрівна
09 жовтня 2025
27.
Черна Наталія Олександрівна
09 жовтня 2025
28.
Бойко Ганна Петрівна
09 жовтня 2025
29.
Менартович Ілона Володимирівна
09 жовтня 2025
30.
Нетикс-Тремба Анна Валеріївна
09 жовтня 2025
3451
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 23 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.