№22/251120-еп
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Євдокімову Андрію Сергійовичу, який загинув 19.05.2025, виконуючи завдання на Донеччині. Воїн 72 ОМБр, нагороджений за мужність і самопожертву. Його подвиг — приклад незламності українського духу.
Автор (ініціатор): Євдокімова Дар'я Віталіївна
Дата оприлюднення: 05 серпня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаємось до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату ЄВДОКІМОВУ АНДРІЮ СЕРГІЙОВИЧУ — воїну Збройних Сил України, який героїчно загинув 19 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в селі Муравка Покровського району Донецької області.
Андрій Євдокімов, народжений 27 лютого 1991 року у місті Біла Церква, з дитинства захоплювався автомобілями та технікою. Своє хобі він перетворив на професію — працював водієм-механіком. Та з початком російської агресії не залишився осторонь: 27 жовтня 2015 року добровільно вступив до лав ЗСУ (в/ч 3022). З першого дня повномасштабного вторгнення 2022 року став на захист держави у складі легендарної 72 окремої механізованої бригади ім.Чорних Запорожців, в/ч А2167.
У складі бойових підрозділів Андрій проходив службу у найгарячіших точках: Волноваха, Маріуполь, згодом — Донецький, Харківський і Херсонський напрямки. За надзвичайну майстерність у ремонті техніки побратими дали йому позивний «Фіксик». Його відданість справі, мужність та самопожертва викликали глибоку повагу серед побратимів.
За роки служби Андрій був відзначений такими нагородами:
- Відзнакою Президента України «За оборону України»;
- Нагрудним знаком «Україна або Смерть».
У вирішальні моменти він неодноразово рятував життя побратимам, вивозячи їх з-під обстрілів, і завжди говорив: «Якщо не я, то хто?» Саме ці слова стали дороговказом у його службі.
Йому було лише 34 роки. У нього залишилися дружина, маленький син та донька. Діти вже ніколи не обіймуть батька, дружина — не відчує його підтримки, а Україна — втратила справжнього Героя.
Ця петиція — скромна, але щира спроба вшанувати пам’ять людини, яка віддала найцінніше заради нашого майбутнього — своє життя.
Шановний пане Президенте, від імені родини, побратимів, друзів та всіх небайдужих просимо Вас підтримати це звернення та присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату ЄВДОКІМОВУ АНДРІЮ СЕРГІЙОВИЧУ.
Вічна памʼять Герою.
Слава Україні!
З повагою,
родина Андрія Євдокімова
Звертаємось до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату ЄВДОКІМОВУ АНДРІЮ СЕРГІЙОВИЧУ — воїну Збройних Сил України, який героїчно загинув 19 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в селі Муравка Покровського району Донецької області.
Андрій Євдокімов, народжений 27 лютого 1991 року у місті Біла Церква, з дитинства захоплювався автомобілями та технікою. Своє хобі він перетворив на професію — працював водієм-механіком. Та з початком російської агресії не залишився осторонь: 27 жовтня 2015 року добровільно вступив до лав ЗСУ (в/ч 3022). З першого дня повномасштабного вторгнення 2022 року став на захист держави у складі легендарної 72 окремої механізованої бригади ім.Чорних Запорожців, в/ч А2167.
У складі бойових підрозділів Андрій проходив службу у найгарячіших точках: Волноваха, Маріуполь, згодом — Донецький, Харківський і Херсонський напрямки. За надзвичайну майстерність у ремонті техніки побратими дали йому позивний «Фіксик». Його відданість справі, мужність та самопожертва викликали глибоку повагу серед побратимів.
За роки служби Андрій був відзначений такими нагородами:
- Відзнакою Президента України «За оборону України»;
- Нагрудним знаком «Україна або Смерть».
У вирішальні моменти він неодноразово рятував життя побратимам, вивозячи їх з-під обстрілів, і завжди говорив: «Якщо не я, то хто?» Саме ці слова стали дороговказом у його службі.
Йому було лише 34 роки. У нього залишилися дружина, маленький син та донька. Діти вже ніколи не обіймуть батька, дружина — не відчує його підтримки, а Україна — втратила справжнього Героя.
Ця петиція — скромна, але щира спроба вшанувати пам’ять людини, яка віддала найцінніше заради нашого майбутнього — своє життя.
Шановний пане Президенте, від імені родини, побратимів, друзів та всіх небайдужих просимо Вас підтримати це звернення та присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату ЄВДОКІМОВУ АНДРІЮ СЕРГІЙОВИЧУ.
Вічна памʼять Герою.
Слава Україні!
З повагою,
родина Андрія Євдокімова
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Соломончук Вікторія Євгенівна
05 листопада 2025
2.
Юрків Анастасія Валеріївна
05 листопада 2025
3.
Філатова Тетяна Ігорівна
05 листопада 2025
4.
Арділь Галина Петрівна
05 листопада 2025
5.
Капуста Марина Василівна
05 листопада 2025
6.
Крот Олександр Петрович
05 листопада 2025
7.
Кобзиста Юлія Валеріївна
05 листопада 2025
8.
Лаврова Аліна Вікторівна
05 листопада 2025
9.
Гнидка Христина Петрівна
05 листопада 2025
10.
Оклапа Соломія Іванівна
05 листопада 2025
11.
Гречук Люба Богданівна
04 листопада 2025
12.
Сусла Олександр Олександрович
04 листопада 2025
13.
Пипич Зоряна Тарасівна
04 листопада 2025
14.
Усенко Людмила Василівна
04 листопада 2025
15.
Кінах Тетяна Анатоліївна
04 листопада 2025
16.
Йовбак Маріянна Михайлівна
04 листопада 2025
17.
Конопуд Матвій Андрійович
04 листопада 2025
18.
Козинська Лариса Миколаївна
04 листопада 2025
19.
Олексенко Катерина Сергіївна
04 листопада 2025
20.
Павленко Ольга Юріївна
04 листопада 2025
21.
Буга Галина Олександрівна
04 листопада 2025
22.
Расторгуєва Лариса Степанівна
04 листопада 2025
23.
Кузьменко Наталія Олексіївна
04 листопада 2025
24.
Іванюк Юлія Андріївна
04 листопада 2025
25.
Коваленко Анна Вадимівна
04 листопада 2025
26.
Яцюк Тетяна Петрівна
04 листопада 2025
27.
Омельчук Лідія Юріївна
04 листопада 2025
28.
Марутяк Оксана Василівна
04 листопада 2025
29.
Пашковська Світлана Ігорівна
04 листопада 2025
30.
Кернична Іванна Іванівна
04 листопада 2025