Прошу присвоїти моєму чоловіку, командиру 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А7287 молодшому сержанту звання Героя України (посмертно) ЖЕРЕБЕЦЬКОМУ Анатолію Васильовичу 04.08.1998 р.н.,

Шановний Пане Президент, прошу Вас розглянути петицію та присвоїти Звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку командиру 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А7287 молодшому сержанту ЖЕРЕБЕЦЬКОМУ Анатолію Васильовичу 04.08.1998 року народження. Народився в с. Тишенківка Харківської області, мав гарну успішність під час навчання, вів активний спортивний спосіб життя. Брав участь у різноманітних олімпіадах та змаганнях, за що отримав багато подяк та нагород. Працював в Хрестищанському відділенні бурових робіт БУ «Укрбургаз» помічником бурильника.
До повномасштабного вторгнення Анатолій не мав військового досвіду і не проходив військову службу. Але не дивлячись на це в віці 23 роки без сумнівів та страху, з метою захистити свою сімʼю та народ України 01.03.2022 року добровільно вступив до Збройних Сил України, а саме був розподілений до 121 окремого батальйону сил територіальної оборони ЗСУ. З осені 2022 року Анатолій боронив нашу незалежність на різних напрямках, є учасником бойових дій, а саме на таких напрямках: м. Красноград Харківська обл.; м. Харків; н.п. Дворічна Купʼянського р. Харківська обл.; с. Бугаївка Ізюмського р. Харківська обл.; н.п. Часів Яр Бахмутського р. Донецької обл.; с. Ступочки Краматорського р. Донецької обл.; с. Козача Лопань Харківського р. Харківської обл.; с. Світличне Харківського р. Харківської обл.; с. Цупівка Харківського р. Харківської обл.; н.п. Максимівка Волновавського р. Донецької обл.; н.п. Одрадне Великоновосілівського р. Донецької обл.. За час проходження служби Анатолій прагнув підвищувати свою кваліфікацію та покращував свої бойові навички. Під час проходження курсів інструкторів з бойової підготовки, як кращий з випускників був включений в групу позаштатних інструкторів оперативного угрупування військ «Харків» за напрямком тактика, вогнева підготовка. За участю Анатолія було підготовлено 5 батальйонів, 2 групи інструкторів, відпрацьовані вправи з одним із спецпідрозділів. Завдяки його відданості справі багато воїнів пішли у бій підготовленими, з такими важливими навичками та порадами, які потрібні кожному піхотинцю. В літку 2024 року Анатолій був направлений на проходження навчання в Іспанію. З 39 чоловік Іспанські інструктори обрали його кращим в своїй групі «Альфа», за що нагородили його сертифікатом міжнародного зразка з відзнакою. Анатолій мав авторитет та повагу серед побратимів, в тому числі і командирів не дивлячись на його молодий вік.
Мав високий рівень мотивації до військової служби. Показував особистим прикладом зразкове виконання військового обовʼязку. Проявивши мужність та героїзм назавжди залишився вірним Військовій присязі та Українському народові.
Мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 06.10.2024 року внаслідок ворожого обстрілу позицій поблизу н.п. Золота Нива Волновавського р. Донецької обл..
У Анатолія залишилась дружина та пʼятирічна донечка. Він був люблячим чоловіком та батьком, залишивши за собою слід любові, тепла, щирості, добра. Його посмішка назавжди в серцях близьких йому людей.
Указом Президента України від 30.05.2025 року нагороджений орденом «За Мужність ІІІ ступеня» (посмертно).
Тому я, дружина Жеребецького Анатолія Васильовича, звертаюсь до Вас, шановний Володимире Олександровичу, з проханням вшанувати памʼять захисника України, справжнього воїна, та присвоїти йому найвищу нагороду - звання Героя України (посмертно).
Хай його мужність в стіль юному віці, віддасть Українському народові не залишиться не поміченою.
Вічна Слава та Шана Анатолію та всім полеглим Героям, які віддали най дорожче що мали, своє життя.
Слава Україні!
Героям Слава!