№22/251282-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю 153-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України Нажизі Борису Васильовичу
Автор (ініціатор): Нажига Валерія Борисівна
Дата оприлюднення: 07 серпня 2025
Я, донька загиблого військовослужбовця, звертаюся до Президента України та всіх відповідальних органів державної влади з проханням присвоїти найвище державне звання — Герой України (посмертно) моєму батькові — Нажизі Борису Васильовичу, який народився 21 червня 1969 року.
У перші дні повномасштабного вторгнення, коли по нашому регіону вже рухались ворожі танки, і загроза окупації ставала все ближчою, мій батько, ризикуючи власним життям, вивіз мене, маму та тяжко хворого лежачого дідуся на Захід України, у безпечний регіон. Дідуся він виносив на руках, бо той не міг рухатися самостійно. Це був не просто вчинок — це був акт самопожертви, людяності й безмежної любові до рідних.
Коли переконався, що ми в безпеці, він одразу вступив до територіальної оборони, де з перших днів війни захищав країну, допомагав цивільному населенню, забезпечував порядок і виконував важливі завдання.
26 липня 2024 року він добровільно вступив до 153-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. З цього моменту й до останнього дня своєї служби батько залишався прикладом справжнього українського воїна: мужній, витривалий, відповідальний і завжди готовий прийти на допомогу — не тільки побратимам, а будь-кому, хто потребував підтримки.
13 червня 2025 року, під час ротації на Херсонщині, їдучи виконувати бойове завдання, мій батько героїчно загинув. Його смерть — це незагоєна рана для нашої родини, але його життя — це історія гідності, сили духу й любові до України.
У його житті було багато героїчних вчинків, про які можна писати окремо. Але головне — він завжди залишався Людиною з великої літери: чесним, стійким, небайдужим до чужого болю, готовим пожертвувати собою заради інших.
Прошу посмертно присвоїти Нажизі Борису Васильовичу звання Героя України.
З глибокою пошаною та вірою в справедливість —
донька Нажиги Бориса Васильовича
Слава Україні!
Героям Слава!
У перші дні повномасштабного вторгнення, коли по нашому регіону вже рухались ворожі танки, і загроза окупації ставала все ближчою, мій батько, ризикуючи власним життям, вивіз мене, маму та тяжко хворого лежачого дідуся на Захід України, у безпечний регіон. Дідуся він виносив на руках, бо той не міг рухатися самостійно. Це був не просто вчинок — це був акт самопожертви, людяності й безмежної любові до рідних.
Коли переконався, що ми в безпеці, він одразу вступив до територіальної оборони, де з перших днів війни захищав країну, допомагав цивільному населенню, забезпечував порядок і виконував важливі завдання.
26 липня 2024 року він добровільно вступив до 153-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. З цього моменту й до останнього дня своєї служби батько залишався прикладом справжнього українського воїна: мужній, витривалий, відповідальний і завжди готовий прийти на допомогу — не тільки побратимам, а будь-кому, хто потребував підтримки.
13 червня 2025 року, під час ротації на Херсонщині, їдучи виконувати бойове завдання, мій батько героїчно загинув. Його смерть — це незагоєна рана для нашої родини, але його життя — це історія гідності, сили духу й любові до України.
У його житті було багато героїчних вчинків, про які можна писати окремо. Але головне — він завжди залишався Людиною з великої літери: чесним, стійким, небайдужим до чужого болю, готовим пожертвувати собою заради інших.
Прошу посмертно присвоїти Нажизі Борису Васильовичу звання Героя України.
З глибокою пошаною та вірою в справедливість —
донька Нажиги Бориса Васильовича
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гавриляко Ніна Борисівна
10 серпня 2025
2.
Сачко Світлана Олександрівна
10 серпня 2025
3.
Рик Марія Іванівна
10 серпня 2025
4.
Зла Марта Вікторівна
10 серпня 2025
5.
Шутенко Олена Василівна
10 серпня 2025
6.
Шумейко Тетяна Валеріївна
10 серпня 2025
7.
Мотузок Лілія Михайлівна
10 серпня 2025
8.
Барабан Ірина Леонідівна
10 серпня 2025
9.
Борейко Тетяна Анатоліївна
10 серпня 2025
10.
Стороженко Наталія Іванівна
10 серпня 2025
11.
Шевченко Любов Дмитрівна
10 серпня 2025
12.
Галушка Ірина Олександрівна
10 серпня 2025
13.
Юрченко Оксана Олександрівна
10 серпня 2025
14.
Міцевич Юлія Георгіївна
10 серпня 2025
15.
Лупуляк Олександра Леонідівна
10 серпня 2025
16.
Фок Ірина Григорівна
10 серпня 2025
17.
Рипунь Олексій Володимирович
10 серпня 2025
18.
Барщук Юлія Данилівна
10 серпня 2025
19.
Никифорова Юлія Леонідівна
10 серпня 2025
20.
Василенко Ірина Петрівна
10 серпня 2025
21.
Герман Олександр Пилипович
10 серпня 2025
22.
Мурин Надія Володимирівна
10 серпня 2025
23.
Мойса Ірина Олександрівна
10 серпня 2025
24.
Нода Алла Валентинівна
10 серпня 2025
25.
Громадська Тетяна Іванівна
10 серпня 2025
26.
Горносталь Оксана Володимирівна
10 серпня 2025
27.
Дороніна Сара Семенівна
10 серпня 2025
28.
Петренко Людмила Миколаївна
10 серпня 2025
29.
Кистенюк Сніжана Адамівна
10 серпня 2025
30.
Макаренко Інна Сергіївна
10 серпня 2025
1116
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 90 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.