Прошу Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Ткачуку Ігорю Віталійовичу, який загинув 20 березня 2023 року в районі м. Авдіївка, до останнього виконуючи бойове завдання у складі Окремої президентської бригади. Його мужність і самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.

Шановний пане Президенте України!

Я, Ткачук Антоніна Ростиславівна, мати загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, звертаюся до Вас із щирим і болісним проханням — присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму синові, солдату Ткачуку Ігорю Віталійовичу, 03 березня 1996 року народження, жителю міста Березань Київської області.

Відповідно до статті 106 Конституції України, яка надає Президенту повноваження щодо нагородження державними відзнаками, а також на підставі Указу Президента України №138/2022 “Про відзначення державними нагородами України”, прошу розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму синові — Ткачуку Ігорю Віталійовичу.

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації Ігор добровільно став на захист України. 24 лютого 2022 року він прибув до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а вже 9 березня був офіційно зарахований до лав Збройних Сил України.

10 березня 2022 року його включено до особового складу військової частини А3211.
13 березня, під час проходження підготовки у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки (Яворівський полігон), Ігор потрапив під ракетний обстріл ворога — та дивом вижив.

19 березня 2022 року він склав Військову присягу на вірність українському народові й був зарахований до складу Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького (в/ч А0222) на посаду лінійного наглядача зв’язку взводу зв’язку 2-го механізованого батальйону.

Ігор брав участь у бойових діях на території Луганської та Донецької областей. З 22 липня 2022 року він виконував бойові завдання у складі військових частин А4007 та А0222.

20 березня 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка Донецької області, мій син загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу. Він залишався на бойовій позиції до останнього, забезпечуючи зв’язок між підрозділами, — тим самим рятуючи життя побратимів та виконуючи бойове завдання.

Ігор Ткачук з гідністю виконав свій військовий та громадянський обов’язок. Він був вірним присязі, побратимам і українському народові. Його мужність, витримка та самопожертва — зразок справжнього героїзму.

Прошу Вас гідно вшанувати пам’ять мого сина, солдата Ткачука Ігоря Віталійовича, та надати йому найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно).

Його ім’я повинне залишитися в історії та пам’яті українського народу як символ незламності, честі та любові до Батьківщини.

З повагою,
Ткачук Антоніна Ростиславівна,
мати загиблого воїна Ткачука Ігоря Віталійовича.