№22/251358-еп
Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) Владиславу Кравченку — добровольцю, військовому ЗСУ, оператору FPV-дронів, який загинув 25 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Його мужність, самопожертва та особистий внесок у захист України заслуговують на найвище державне визнання.
Автор (ініціатор): Кравченко Дарія Олександрівна
Дата оприлюднення: 08 серпня 2025
Шановний пане Президенте України!
Від імені родини та з глибокою шаною до подвигу мого чоловіка, звертаюся до Вас з проханням вшанувати пам’ять Кравченка Владислава Валерійовича — добровольця, воїна, батька й справжнього Героя, який поклав життя за свободу України, та присвоїти йому почесне звання Герой України (посмертно).
Владислав Кравченко народився 11 травня 1994 року в Харкові. Навчався у Харківській загальноосвітній школі №167, мав репутацію доброго і відкритого хлопця, якого поважали і вчителі, і однолітки.
У 2009 році вступив до Харківського патентно-комп’ютерного коледжу, а згодом — до Української інженерно-педагогічної академії. Там вчився на інженера комп’ютерних технологій і викладача технічних дисциплін.
Моєму чоловікові довелося пройти через важкі життєві випробування. У 2016 році він втратив батька, а у 2020 році — матір. Він був єдиною дитиною в сім’ї. Незважаючи на глибокий сум і біль, мій чоловік зумів зберегти внутрішню силу, гідність і мужність.
З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації активно допомагав людям похилого віку як волонтер. Влітку 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Пройшов військову підготовку у Великій Британії, після чого приєднався до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
У 2023 році мій чоловік успішно пройшов спеціалізовану підготовку як оператор FPV-дронів. У бойових умовах він знищив численну кількість ворожої техніки та живої сили, неодноразово рятуючи життя своїх побратимів.
21 березня 2024 року він отримав поранення від атаки ворожого безпілотника поблизу села Водяне на Донеччині. Після лікування та короткої відпустки вже 21 квітня мій чоловік повернувся на фронт, у той самий населений пункт.
Всього за кілька днів, 25 квітня, під час чергового російського артилерійського обстрілу, життя мого чоловіка трагічно обірвалося. Йому назавжди 29…
Мій чоловік був не лише захисником — а й людиною честі, світла й гідності. Його мрія — жити у вільній, сильній країні — коштувала йому життя. Але саме завдяки таким, як він, ми маємо змогу жити і продовжувати боротьбу.
Враховуючи проявлену ним відвагу, самопожертву та вагомий особистий внесок у захист суверенітету й територіальної цілісності України, щиро прошу Вас розглянути питання про присвоєння Кравченку Владиславу Валерійовичу почесного звання Герой України (посмертно).
Від імені родини та з глибокою шаною до подвигу мого чоловіка, звертаюся до Вас з проханням вшанувати пам’ять Кравченка Владислава Валерійовича — добровольця, воїна, батька й справжнього Героя, який поклав життя за свободу України, та присвоїти йому почесне звання Герой України (посмертно).
Владислав Кравченко народився 11 травня 1994 року в Харкові. Навчався у Харківській загальноосвітній школі №167, мав репутацію доброго і відкритого хлопця, якого поважали і вчителі, і однолітки.
У 2009 році вступив до Харківського патентно-комп’ютерного коледжу, а згодом — до Української інженерно-педагогічної академії. Там вчився на інженера комп’ютерних технологій і викладача технічних дисциплін.
Моєму чоловікові довелося пройти через важкі життєві випробування. У 2016 році він втратив батька, а у 2020 році — матір. Він був єдиною дитиною в сім’ї. Незважаючи на глибокий сум і біль, мій чоловік зумів зберегти внутрішню силу, гідність і мужність.
З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації активно допомагав людям похилого віку як волонтер. Влітку 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Пройшов військову підготовку у Великій Британії, після чого приєднався до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
У 2023 році мій чоловік успішно пройшов спеціалізовану підготовку як оператор FPV-дронів. У бойових умовах він знищив численну кількість ворожої техніки та живої сили, неодноразово рятуючи життя своїх побратимів.
21 березня 2024 року він отримав поранення від атаки ворожого безпілотника поблизу села Водяне на Донеччині. Після лікування та короткої відпустки вже 21 квітня мій чоловік повернувся на фронт, у той самий населений пункт.
Всього за кілька днів, 25 квітня, під час чергового російського артилерійського обстрілу, життя мого чоловіка трагічно обірвалося. Йому назавжди 29…
Мій чоловік був не лише захисником — а й людиною честі, світла й гідності. Його мрія — жити у вільній, сильній країні — коштувала йому життя. Але саме завдяки таким, як він, ми маємо змогу жити і продовжувати боротьбу.
Враховуючи проявлену ним відвагу, самопожертву та вагомий особистий внесок у захист суверенітету й територіальної цілісності України, щиро прошу Вас розглянути питання про присвоєння Кравченку Владиславу Валерійовичу почесного звання Герой України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Суркова Інна Вадимівна
13 жовтня 2025
2.
Гущак Анджела Андріївна
13 жовтня 2025
3.
Вінніченко Марія Володимирівна
13 жовтня 2025
4.
Слащова Тетяна Іванівна
13 жовтня 2025
5.
Самородова Катерина Андріївна
13 жовтня 2025
6.
Немненко Марина Миколаївна
13 жовтня 2025
7.
Ціховська Оксана Теодорівна
13 жовтня 2025
8.
Рибачок Ірина Володимирівна
13 жовтня 2025
9.
Омельченко Марина Данилівна
12 жовтня 2025
10.
Зуєва Людмила Василівна
12 жовтня 2025
11.
Талалай Марія Валеріївна
12 жовтня 2025
12.
Стебницька Ганна Любомирівна
12 жовтня 2025
13.
Лемешко Ігор Олегович
12 жовтня 2025
14.
Павлюк Юлія Михайлівна
12 жовтня 2025
15.
Винарчук Ольга Олександрівна
11 жовтня 2025
16.
Василюк Ірина Миколаївна
11 жовтня 2025
17.
Кісельова Ніла Степанівна
11 жовтня 2025
18.
Палаженко Любов Іванівна
11 жовтня 2025
19.
Юдіна Ірина Ігорівна
10 жовтня 2025
20.
Сухорук Микола Вікторович
10 жовтня 2025
21.
Кір'єва Наталя Олександрівна
10 жовтня 2025
22.
Оверченко Оксана Романівна
09 жовтня 2025
23.
Хоменко Валентина Володимирівна
09 жовтня 2025
24.
Олексієнко Аліна Опанасівна
09 жовтня 2025
25.
Свирідова Ірина Богданівна
09 жовтня 2025
26.
Бєлоногова Ганна Олександрівна
09 жовтня 2025
27.
Новосад Вікторія Володимирівна
09 жовтня 2025
28.
Лозицький Сергій Вікторович
09 жовтня 2025
29.
Євсюкова Любов Василівна
09 жовтня 2025
30.
Косорукова Тетяна Володимирівна
09 жовтня 2025
4328
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 26 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.