Присвоєння звання Героя України (посмертно)

Шановний пане президент! Прошу Вас присвоїти звання «Герой України» (посмертно), відважному та хороброму захиснику України, Щитині Вадиму Володимировичу. Солдату, оператору відділення управління командира батареї 3-ої самохідної артилерійської батареї 1-го самохідного артилерійського дивізіону 93 ОМБр «Холодний Яр» ЗСУ.
В 2024 році Вадим вступив до лав збройних сил України та став на захист цілісності та недоторканності своєї країни.
Мужньо виконувавши свій військовий обовʼязок, Вадим загинув 22 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, віддавши своє безцінне життя за свободу та незалежність України.
Вадим був відважною, справжньою, мужньою, відкритою і чесною людиною. Він завжди допомагав і підбадьорював своїх побратимів. Швидко і чітко реагував у критичних ситуаціях на службі. Завдяки його роботі було збережено багато життів інших солдат, та збережено багато дронів цілими та неушкодженими під час виконання розвідувальних польотів. Він завжди виконував свою роботу старанно, приймав важливі рішення для виконання злагодженої роботи у підрозділі.
За фахом Вадим був поваром, але останні 7 років працював тату-майстром. Його позивний був «Пігмент». В роботі, на фронті, його поважали за його розум, він дуже добре самостійно розбирався в техніці та допомагав у цьому іншим, був сумлінним до своїх обовʼязків, відповідальним в житті та на службі. Не зважаючи на його молодий вік, викликав повагу серед побратимів та командування. Вадим знищив багато ворожих дронів, зберігаючи свій дрон не ушкодженим. Це була його особлива майстерність, яка стала прикладом для інших пілотів у підрозділі. Вадим був надійним товаришем, і відповідальним солдатом. На нього завжди можно було покластись. Вадим був життєрадісним, веселим, завжди посміхався, і міг підняти бойовий дух побратимів. На змінах завжди шуткував, навіть у складних і страшних ситуаціях, але разом з тим, він завжди мислив із «холодною головою» і знав як потрібно діяти у критичних і небезпечних ситуаціях. Вадим полюбляв робити фото, він любив тварин, любив малювання, багато читав, подорожував і завжди пізнавав щось нове. Він любив свою сімʼю понад усе, до нього надважливими були сімейні цінності і повага в сімʼї.
Вадим віддано захищав свою країну, свою родину. Він приклад для багатьох хлопців. Його родина і друзі дуже їм пишаються, його відданістю і мужністю, силою духу, життєрадісністю, його людяністю і сміливістю.
Пане Президенте, від імені дружини, доньки, його батьків, сестри, дідуся і бабусі, близьких родичів і побратимів, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання «Героя України» (посмертно) солдату Щитині Вадиму Володимировичу 15.02.1997 року народження. Нашому герою назавжди 28 років. Слава Герою України! Слава Україні!