Шановний Володимире Олександровичу!
Музейну спільноту України сколихнула трагічна звістка про те, що 7 серпня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Харківщині загинула наша колега, колишня головна зберігачка Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галана Марина Віталіївна Гриценко.
Ця музейниця заслуговує на звання Героя України ще з часів окупації Чернігівщини у лютому-березні 2022 року. Тоді вона, працюючи головним зберігачем безцінної колекції українського мистецтва, переїхала з 10-річною донькою мешкати у підвалі свого музею для убезпечення предметів державної частини Музейного фонду України від мародерів тощо. Коли 6 березня 2022 року будівля музею постраждала від вибуху безпосередньо на подвір'ї музею, спричинивши повне знищення вікон фондосховища, Марина Віталіївна власноруч, із невеликою допомогою підсобних працівників-пенсіонерів, які залишились в місті, перенесла колекцію у більш безпечне місце всередині музею, запакувавши в підручні матеріали. Так у підвалі, в якому не було світла, опалення, а зрештою і води, під постійними обстрілами фактично оточеного Чернігова вона провела весь час до деокупації Чернігівщини у перших числах квітня 2022 року. Музейна спільнота завжди вважала цей вчинок яскравим прикладом героїзму українських музейних працівників, вартим наслідування.
З лютого 2023 р. стала стрільцем санітаром в 3-й окремій штурмовій бригаді. Молодша сержантка. Як бойовий медик брала участь у боях за Харківщину.
У січні 2025 року за заслуги перед Україною отримала із Ваших рук орден «За мужність», як медик 1-го штурмового батальйону бригади, за те, що «довела свою відданість і хоробрість, рятуючи побратимів на передовій».
Наша колега загинула вранці 7 серпня 2025 р. під час виконання бойового завдання внаслідок атаки ворожого дрону, рятуючи побратимів.
Просимо Вас присвоїти Марині Віталіївні Гриценко звання Героя України за всі заслуги перед Вітчизною, адже її життя, стійкість, відданість народу України та мужність є прикладом для нас всіх!