№22/251506-еп
Присвоїти звання Героя України ( посмертно ) військовослужбовцю 63 окремого батальйону, 103-тьої окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Збройних Сил України Саєнка Юрія Анатолійовича.
Автор (ініціатор): Саєнко Уляна Романівна
Дата оприлюднення: 12 серпня 2025
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) старшому солдату 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО Саєнку Юрію Анатолійовичу, 25.05.1993 р.н.
Саєнко Юрій родом із міста Шептицький (Червоноград) Львівської області. Був одружений, виховував двох синів – Захарчика (6 років) та Макарчика (4 роки). Походив із простої, працьовитої родини, з дитинства привчений до важкої праці. Працював на шахті «Відродження» на кріпильних роботах, згодом – на Червоноградському заводі металоконструкцій (ЧЗМК) монтажником металевих конструкцій.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Юрій прийняв рішення стати на захист своєї країни, родини, дружини та маленьких дітей. Уже наприкінці першого тижня війни він вступив до лав Збройних Сил України у складі 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО.
Спочатку ніс службу на блокпостах у Львівській області, а з березня 2022 року охороняв Добротвірську ТЕС. З 28 квітня 2022 року виконував бойові завдання у Донецькій області в складі піхоти, брав участь у визволенні Білогорівки та Озерного. Під час боїв за Озерне, наприкінці серпня 2022 року, у складі групи з 18 бійців три доби утримував позиції в оточенні під інтенсивним вогнем противника, без можливості підкріплення.
Після деокупації Озерного Юрій отримав відзнаку «За відвагу та вірність Батьківщині». Для нього найвищою цінністю було життя побратима — він сотні разів ризикував власним життям, аби врятувати інших.
У 2023 році Юрія перевели у медичний пункт водієм-санітаром. На Харківщині він разом із побратимами стримував ворога на Куп’янському напрямку, зокрема в районах Піщаного, Табаєвки, Крохмального та Берестового.
З 2024 року ніс службу на Сумщині, а з початком операції на Курщині одним із перших вирушив у складі штурмової групи. Цілодобово, під постійними обстрілами та в надзвичайно складних умовах, він вивозив поранених з поля бою.
Свою останню евакуацію Юрій здійснив під селом Олексіївка Сумської області, де загинув від удару ворожого дрона. Він проявив себе як справжній воїн — діяв без паніки, допомагав, під обстрілами виносив важкопораненого бійця, до останнього.
Синочок Юрія мріяв, щоб тато завів його до першого класу, але так і не дочекався…
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Юрію Саєнку звання Герой України (посмертно). Це була Людина, яка ні на мить не зупинялася, рятуючи побратимів і боронячи Батьківщину.
З повагою,
дружина
Саєнко Уляна Романівна
Слава Україні!
Героям Слава!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) старшому солдату 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО Саєнку Юрію Анатолійовичу, 25.05.1993 р.н.
Саєнко Юрій родом із міста Шептицький (Червоноград) Львівської області. Був одружений, виховував двох синів – Захарчика (6 років) та Макарчика (4 роки). Походив із простої, працьовитої родини, з дитинства привчений до важкої праці. Працював на шахті «Відродження» на кріпильних роботах, згодом – на Червоноградському заводі металоконструкцій (ЧЗМК) монтажником металевих конструкцій.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Юрій прийняв рішення стати на захист своєї країни, родини, дружини та маленьких дітей. Уже наприкінці першого тижня війни він вступив до лав Збройних Сил України у складі 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО.
Спочатку ніс службу на блокпостах у Львівській області, а з березня 2022 року охороняв Добротвірську ТЕС. З 28 квітня 2022 року виконував бойові завдання у Донецькій області в складі піхоти, брав участь у визволенні Білогорівки та Озерного. Під час боїв за Озерне, наприкінці серпня 2022 року, у складі групи з 18 бійців три доби утримував позиції в оточенні під інтенсивним вогнем противника, без можливості підкріплення.
Після деокупації Озерного Юрій отримав відзнаку «За відвагу та вірність Батьківщині». Для нього найвищою цінністю було життя побратима — він сотні разів ризикував власним життям, аби врятувати інших.
У 2023 році Юрія перевели у медичний пункт водієм-санітаром. На Харківщині він разом із побратимами стримував ворога на Куп’янському напрямку, зокрема в районах Піщаного, Табаєвки, Крохмального та Берестового.
З 2024 року ніс службу на Сумщині, а з початком операції на Курщині одним із перших вирушив у складі штурмової групи. Цілодобово, під постійними обстрілами та в надзвичайно складних умовах, він вивозив поранених з поля бою.
Свою останню евакуацію Юрій здійснив під селом Олексіївка Сумської області, де загинув від удару ворожого дрона. Він проявив себе як справжній воїн — діяв без паніки, допомагав, під обстрілами виносив важкопораненого бійця, до останнього.
Синочок Юрія мріяв, щоб тато завів його до першого класу, але так і не дочекався…
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Юрію Саєнку звання Герой України (посмертно). Це була Людина, яка ні на мить не зупинялася, рятуючи побратимів і боронячи Батьківщину.
З повагою,
дружина
Саєнко Уляна Романівна
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Опацький Михайло Григорович
14 жовтня 2025
2.
Чапляк Андрій Павлович
14 жовтня 2025
3.
Рак Марія Анатоліївна
14 жовтня 2025
4.
Скепська Світлана Василівна
14 жовтня 2025
5.
Костенко Валерія Володимирівна
13 жовтня 2025
6.
П'янникова Любов Володимирівна
13 жовтня 2025
7.
Суркова Інна Вадимівна
13 жовтня 2025
8.
Кінах Тетяна Анатоліївна
13 жовтня 2025
9.
Гущак Анджела Андріївна
13 жовтня 2025
10.
Єрьоменко-Астаф'єва Ганна Андріївна
13 жовтня 2025
11.
Копчак Маріанна Сергіївна
13 жовтня 2025
12.
Рапп Наталія Петрівна
13 жовтня 2025
13.
Тимків Василь Володимирович
13 жовтня 2025
14.
Талалай Марія Валеріївна
13 жовтня 2025
15.
Денисяк Андрій Йосифович
13 жовтня 2025
16.
Слащова Тетяна Іванівна
13 жовтня 2025
17.
Гейник Іван Михайлович
13 жовтня 2025
18.
Семикіна Олена Геннадіївна
13 жовтня 2025
19.
Басюк Світлана Ігорівна
13 жовтня 2025
20.
Литвинчук Олена Василівна
13 жовтня 2025
21.
Тейкало Юлія Ігорівна
13 жовтня 2025
22.
Коваль Оксана Євгеніївна
13 жовтня 2025
23.
Дякун Мар'яна Михайлівна
13 жовтня 2025
24.
Нестман Валерія Олександрівна
13 жовтня 2025
25.
Сарамага Наталія Андріївна
13 жовтня 2025
26.
Нецик Василина Василівна
13 жовтня 2025
27.
Осадченко Валентина Сергіївна
13 жовтня 2025
28.
Баліцька Уляна Василівна
13 жовтня 2025
29.
Карпенко Світлана Володимирівна
13 жовтня 2025
30.
Демидонт Наталія Зіновіївна
13 жовтня 2025
12922
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 30 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.