№22/251506-еп
Присвоїти звання Героя України ( посмертно ) військовослужбовцю 63 окремого батальйону, 103-тьої окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Збройних Сил України Саєнка Юрія Анатолійовича.
Автор (ініціатор): Саєнко Уляна Романівна
Дата оприлюднення: 12 серпня 2025
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) старшому солдату 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО Саєнку Юрію Анатолійовичу, 25.05.1993 р.н.
Саєнко Юрій родом із міста Шептицький (Червоноград) Львівської області. Був одружений, виховував двох синів – Захарчика (6 років) та Макарчика (4 роки). Походив із простої, працьовитої родини, з дитинства привчений до важкої праці. Працював на шахті «Відродження» на кріпильних роботах, згодом – на Червоноградському заводі металоконструкцій (ЧЗМК) монтажником металевих конструкцій.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Юрій прийняв рішення стати на захист своєї країни, родини, дружини та маленьких дітей. Уже наприкінці першого тижня війни він вступив до лав Збройних Сил України у складі 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО.
Спочатку ніс службу на блокпостах у Львівській області, а з березня 2022 року охороняв Добротвірську ТЕС. З 28 квітня 2022 року виконував бойові завдання у Донецькій області в складі піхоти, брав участь у визволенні Білогорівки та Озерного. Під час боїв за Озерне, наприкінці серпня 2022 року, у складі групи з 18 бійців три доби утримував позиції в оточенні під інтенсивним вогнем противника, без можливості підкріплення.
Після деокупації Озерного Юрій отримав відзнаку «За відвагу та вірність Батьківщині». Для нього найвищою цінністю було життя побратима — він сотні разів ризикував власним життям, аби врятувати інших.
У 2023 році Юрія перевели у медичний пункт водієм-санітаром. На Харківщині він разом із побратимами стримував ворога на Куп’янському напрямку, зокрема в районах Піщаного, Табаєвки, Крохмального та Берестового.
З 2024 року ніс службу на Сумщині, а з початком операції на Курщині одним із перших вирушив у складі штурмової групи. Цілодобово, під постійними обстрілами та в надзвичайно складних умовах, він вивозив поранених з поля бою.
Свою останню евакуацію Юрій здійснив під селом Олексіївка Сумської області, де загинув від удару ворожого дрона. Він проявив себе як справжній воїн — діяв без паніки, допомагав, під обстрілами виносив важкопораненого бійця, до останнього.
Синочок Юрія мріяв, щоб тато завів його до першого класу, але так і не дочекався…
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Юрію Саєнку звання Герой України (посмертно). Це була Людина, яка ні на мить не зупинялася, рятуючи побратимів і боронячи Батьківщину.
З повагою,
дружина
Саєнко Уляна Романівна
Слава Україні!
Героям Слава!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) старшому солдату 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО Саєнку Юрію Анатолійовичу, 25.05.1993 р.н.
Саєнко Юрій родом із міста Шептицький (Червоноград) Львівської області. Був одружений, виховував двох синів – Захарчика (6 років) та Макарчика (4 роки). Походив із простої, працьовитої родини, з дитинства привчений до важкої праці. Працював на шахті «Відродження» на кріпильних роботах, згодом – на Червоноградському заводі металоконструкцій (ЧЗМК) монтажником металевих конструкцій.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Юрій прийняв рішення стати на захист своєї країни, родини, дружини та маленьких дітей. Уже наприкінці першого тижня війни він вступив до лав Збройних Сил України у складі 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО.
Спочатку ніс службу на блокпостах у Львівській області, а з березня 2022 року охороняв Добротвірську ТЕС. З 28 квітня 2022 року виконував бойові завдання у Донецькій області в складі піхоти, брав участь у визволенні Білогорівки та Озерного. Під час боїв за Озерне, наприкінці серпня 2022 року, у складі групи з 18 бійців три доби утримував позиції в оточенні під інтенсивним вогнем противника, без можливості підкріплення.
Після деокупації Озерного Юрій отримав відзнаку «За відвагу та вірність Батьківщині». Для нього найвищою цінністю було життя побратима — він сотні разів ризикував власним життям, аби врятувати інших.
У 2023 році Юрія перевели у медичний пункт водієм-санітаром. На Харківщині він разом із побратимами стримував ворога на Куп’янському напрямку, зокрема в районах Піщаного, Табаєвки, Крохмального та Берестового.
З 2024 року ніс службу на Сумщині, а з початком операції на Курщині одним із перших вирушив у складі штурмової групи. Цілодобово, під постійними обстрілами та в надзвичайно складних умовах, він вивозив поранених з поля бою.
Свою останню евакуацію Юрій здійснив під селом Олексіївка Сумської області, де загинув від удару ворожого дрона. Він проявив себе як справжній воїн — діяв без паніки, допомагав, під обстрілами виносив важкопораненого бійця, до останнього.
Синочок Юрія мріяв, щоб тато завів його до першого класу, але так і не дочекався…
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Юрію Саєнку звання Герой України (посмертно). Це була Людина, яка ні на мить не зупинялася, рятуючи побратимів і боронячи Батьківщину.
З повагою,
дружина
Саєнко Уляна Романівна
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мінько Наталія Михайлівна
15 серпня 2025
2.
Дубенська Тетяна Сергіївна
15 серпня 2025
3.
Плавайко Оксана Василівна
15 серпня 2025
4.
Шрам Олена Миколаївна
15 серпня 2025
5.
Зубова Марина Миколаївна
15 серпня 2025
6.
Бароліс Ганна Василівна
15 серпня 2025
7.
Комісарик Ольга Петрівна
15 серпня 2025
8.
Овсяницька Інга Василівна
15 серпня 2025
9.
Таращук Богдана Миколаївна
15 серпня 2025
10.
Шульган Богдан Андрійович
15 серпня 2025
11.
Кузьмич Тетяна Павлівна
15 серпня 2025
12.
Янісєвич Анжела Юріївна
15 серпня 2025
13.
Черненко Валентина Олегівна
15 серпня 2025
14.
Настишин Руслана Леонідівна
15 серпня 2025
15.
Андрєєва Вікторія Володимирівна
15 серпня 2025
16.
Балтро Марта Зіновіївна
15 серпня 2025
17.
Голько Софія Олегівна
15 серпня 2025
18.
Свистун Любов Григорівна
15 серпня 2025
19.
Нечай Любов Василівна
15 серпня 2025
20.
Подгорна Віта Володимирівна
15 серпня 2025
21.
Вуйко Ірина Василівна
15 серпня 2025
22.
Баят Оксана Олексіївна
15 серпня 2025
23.
Соколова Євгенія Олександрівна
15 серпня 2025
24.
Заяць Марія-Ангеліна Ярославівна
15 серпня 2025
25.
Дідич Галина Володимирівна
15 серпня 2025
26.
Голованчук Раїса Валеріївна
15 серпня 2025
27.
Кострубіцька Ольга Петрівна
15 серпня 2025
28.
Квасов Олег Васильович
15 серпня 2025
29.
Топоровська Галина Ярославівна
15 серпня 2025
30.
Кучер Геннадій Миколайович
15 серпня 2025
2677
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.