№22/251506-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю 63 окремого батальйону, 103-тьої окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Збройних Сил України Саєнку Юрію Анатолійовичу.
Автор (ініціатор): Саєнко Уляна Романівна
Дата оприлюднення: 12 серпня 2025
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) старшому солдату 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО Саєнку Юрію Анатолійовичу, 25.05.1993 р.н.
Саєнко Юрій родом із міста Шептицький (Червоноград) Львівської області. Був одружений, виховував двох синів – Захарчика (6 років) та Макарчика (4 роки). Походив із простої, працьовитої родини, з дитинства привчений до важкої праці. Працював на шахті «Відродження» на кріпильних роботах, згодом – на Червоноградському заводі металоконструкцій (ЧЗМК) монтажником металевих конструкцій.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Юрій прийняв рішення стати на захист своєї країни, родини, дружини та маленьких дітей. Уже наприкінці першого тижня війни він вступив до лав Збройних Сил України у складі 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО.
Спочатку ніс службу на блокпостах у Львівській області, а з березня 2022 року охороняв Добротвірську ТЕС. З 28 квітня 2022 року виконував бойові завдання у Донецькій області в складі піхоти, брав участь у визволенні Білогорівки та Озерного. Під час боїв за Озерне, наприкінці серпня 2022 року, у складі групи з 18 бійців три доби утримував позиції в оточенні під інтенсивним вогнем противника, без можливості підкріплення.
Після деокупації Озерного Юрій отримав відзнаку «За відвагу та вірність Батьківщині». Для нього найвищою цінністю було життя побратима — він сотні разів ризикував власним життям, аби врятувати інших.
У 2023 році Юрія перевели у медичний пункт водієм-санітаром. На Харківщині він разом із побратимами стримував ворога на Куп’янському напрямку, зокрема в районах Піщаного, Табаєвки, Крохмального та Берестового.
З 2024 року ніс службу на Сумщині, а з початком операції на Курщині одним із перших вирушив у складі штурмової групи. Цілодобово, під постійними обстрілами та в надзвичайно складних умовах, він вивозив поранених з поля бою.
Свою останню евакуацію Юрій здійснив під селом Олексіївка Сумської області, де загинув від удару ворожого дрона. Він проявив себе як справжній воїн — діяв без паніки, допомагав, під обстрілами виносив важкопораненого бійця, до останнього.
Синочок Юрія мріяв, щоб тато завів його до першого класу, але так і не дочекався…
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Юрію Саєнку звання Герой України (посмертно). Це була Людина, яка ні на мить не зупинялася, рятуючи побратимів і боронячи Батьківщину.
З повагою,
дружина
Саєнко Уляна Романівна
Слава Україні!
Героям Слава!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) старшому солдату 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО Саєнку Юрію Анатолійовичу, 25.05.1993 р.н.
Саєнко Юрій родом із міста Шептицький (Червоноград) Львівської області. Був одружений, виховував двох синів – Захарчика (6 років) та Макарчика (4 роки). Походив із простої, працьовитої родини, з дитинства привчений до важкої праці. Працював на шахті «Відродження» на кріпильних роботах, згодом – на Червоноградському заводі металоконструкцій (ЧЗМК) монтажником металевих конструкцій.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Юрій прийняв рішення стати на захист своєї країни, родини, дружини та маленьких дітей. Уже наприкінці першого тижня війни він вступив до лав Збройних Сил України у складі 63-го окремого батальйону 103-ї бригади ТрО.
Спочатку ніс службу на блокпостах у Львівській області, а з березня 2022 року охороняв Добротвірську ТЕС. З 28 квітня 2022 року виконував бойові завдання у Донецькій області в складі піхоти, брав участь у визволенні Білогорівки та Озерного. Під час боїв за Озерне, наприкінці серпня 2022 року, у складі групи з 18 бійців три доби утримував позиції в оточенні під інтенсивним вогнем противника, без можливості підкріплення.
Після деокупації Озерного Юрій отримав відзнаку «За відвагу та вірність Батьківщині». Для нього найвищою цінністю було життя побратима — він сотні разів ризикував власним життям, аби врятувати інших.
У 2023 році Юрія перевели у медичний пункт водієм-санітаром. На Харківщині він разом із побратимами стримував ворога на Куп’янському напрямку, зокрема в районах Піщаного, Табаєвки, Крохмального та Берестового.
З 2024 року ніс службу на Сумщині, а з початком операції на Курщині одним із перших вирушив у складі штурмової групи. Цілодобово, під постійними обстрілами та в надзвичайно складних умовах, він вивозив поранених з поля бою.
Свою останню евакуацію Юрій здійснив під селом Олексіївка Сумської області, де загинув від удару ворожого дрона. Він проявив себе як справжній воїн — діяв без паніки, допомагав, під обстрілами виносив важкопораненого бійця, до останнього.
Синочок Юрія мріяв, щоб тато завів його до першого класу, але так і не дочекався…
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Юрію Саєнку звання Герой України (посмертно). Це була Людина, яка ні на мить не зупинялася, рятуючи побратимів і боронячи Батьківщину.
З повагою,
дружина
Саєнко Уляна Романівна
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кузь Анна Ярославівна
07 листопада 2025
2.
Ковальчук Юлія Анатоліївна
07 листопада 2025
3.
Казань Марія Ігнатівна
07 листопада 2025
4.
Олексюк Христина Ігорівна
07 листопада 2025
5.
Струк Ірина Павлівна
07 листопада 2025
6.
Нижегородова Леся Григорівна
07 листопада 2025
7.
Марків Павло Миколайович
07 листопада 2025
8.
Чолан Тетяна Георгіївна
07 листопада 2025
9.
Карпенко Любов Іллівна
07 листопада 2025
10.
Король Світлана Олексіївна
06 листопада 2025
11.
Дідич Ірина Богданівна
06 листопада 2025
12.
Семибратня Тетяна Михайлівна
06 листопада 2025
13.
Домашенко Анна Володимирівна
06 листопада 2025
14.
Шевчук Світлана Сергіївна
06 листопада 2025
15.
Шаповалова Галина Валентинівна
06 листопада 2025
16.
Припхан Надія Василівна
06 листопада 2025
17.
Єрмаченкова Вікторія Іванівна
06 листопада 2025
18.
Цибульська Вікторія Василівна
06 листопада 2025
19.
Березюк Галина Павлівна
06 листопада 2025
20.
Чипюк Юлія Володимирівна
06 листопада 2025
21.
Гальчинська Людмила Миколаївна
06 листопада 2025
22.
Чуканова Наталія Миколаївна
06 листопада 2025
23.
Цареградська Анастасія Миколаївна
06 листопада 2025
24.
Григулич Марія Семенівна
06 листопада 2025
25.
Подолян Олена Павлівна
06 листопада 2025
26.
Бондалетова Лариса Сергіївна
06 листопада 2025
27.
Хомутовська Валентина Миколаївна
06 листопада 2025
28.
Садова Тетяна Миколаївна
06 листопада 2025
29.
Турецька Оксана Володимирівна
06 листопада 2025
30.
Микитюк Тетяна Іванівна
06 листопада 2025