Відважний Воїн Ігор Стецьків 05.04.1974р.н чудовий друг , побратим , син, чоловік, батько , дідусь,брат . Котрий назавжди поповнив ряди воїнів небесних .З початком повномасштабного вторгнення, Ігор свідомо та цілеспрямовано повернувся із-за кордону захищати рідну землю від окупанта,вступив у лави ЗСУ. Його вчинок — це приклад непохитної мужності, любові до Батьківщини, самопожертви та високої людяності.
Служив на Запорізькому,Харківському,Херсонському, та Донецькому напрямках.
Був старшим сержантом роти аерозольного маскування в/ч 5093. Його бойові побратими пам’ятають його як вірного, відповідального та відданого справі воїна.
Та не лише як воїна пам’ятають його друзі,побратими, рідні й громада.Ігор був Світлою Людиною,чесною і порядною , добрим сусідом і вірним другом, турботливим батьком і дідусем. Людиною, на яку завжди можна було покластися. Трудолюбивий, скромний і щирий, він користувався повагою і любов’ю всіх, хто його знав.
9 серпня 2025 року серце воїна перестало битися.
Ігор Стецьків загинув у ході виконання бойового завдання поблизу села Новоселівка , Дніпропетровської області.
У захисника залишилась дружина,мати, рідна сестра, дочка з зятем, син з невісткою та двоє онуків.
Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять Мужнього Воїна, чудового Друга та визнати його подвиг, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише справедливим рішенням, а й гідною даниною пам’яті всім, хто віддав своє життя за нашу свободу і майбутнє України.
Герої мають жити вічно в серцях , та пам'яті кожного Українця .
Слава Україні Героям Слава .