№22/251610-еп

Петиція щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Прокопенку Віталію Олеговичу

Автор (ініціатор): Олейник Іванна Андріївна
Дата оприлюднення: 14 серпня 2025
Шановний пане Президенте!

Прошу розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання «Герой України» (посмертно) — нашому мужньому захиснику, Прокопенку Віталію Олеговичу, 07 січня 1995 року народження, уродженцю та жителю міста Херсон та Гола Пристань, військовослужбовцю 59-ї окремої штурмової бригади, позивний — «Киця Гоголь».

Віталій мав надзвичайно складну долю. Він рано втратив матір, батька майже не знав, і ще в дитинстві залишився без власного дому. Незважаючи на важкі життєві обставини, він виріс чесною, принциповою, справедливою та доброю людиною. Найбільшою опорою для нього була сім’я — дружина та донька Евеліна, яку він виховував і любив як рідну, а також і сестра Ала
Ми завжди дивувались його позитиву і відвазі.

Віталій добровільно став на захист України з початку війни, служив у добровольчому батальйоні ДУК ПС, згодом у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, де неодноразово виконував бойові завдання на передовій. Під час служби отримував тяжкі поранення, але щоразу, попри біль та наслідки травм, повертався до строю, бо вважав, що його місце — поруч з побратимами, у бою за свободу рідної держави.

Пізніше він вступив до 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка, де проходив службу у селі Петропавлівка Дніпропетровської області. Виконував обов’язки діловода, але ніколи не залишався осторонь бойових завдань. Його позивний «Киця Гоголь» добре знали всі побратими — як символ його особливого поєднання доброти, гумору, стійкості та непохитної відваги.

Віталій завжди казав, що хоче прожити життя з гідністю і загинути з гідністю. Він виконав свою обіцянку — віддав своє життя, захищаючи свободу та незалежність України. Його подвиг і самопожертва заслуговують на найвищу відзнаку нашої держави.

Прошу Вас, пане Президенте, врахувати його військову службу, численні заслуги, незламну мужність, приклад для майбутніх поколінь та присвоїти Прокопенку Віталію Олеговичу звання «Герой України» (посмертно), щоб ця нагорода стала символом пам’яті та вшанування його подвигу, а також була передана його доньці Евеліні, як гідній спадкоємиці героя.

Слава Україні!
З повагою його цивільна дружина Іванна!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Газдик Марина Мирославівна
14 жовтня 2025
2.
Балацко Наталія Василівна
14 жовтня 2025
3.
Павлів Наталія Ярославівна
14 жовтня 2025
4.
Суркова Інна Вадимівна
13 жовтня 2025
5.
Гущак Анджела Андріївна
13 жовтня 2025
6.
Копчак Маріанна Сергіївна
13 жовтня 2025
7.
Талалай Марія Валеріївна
13 жовтня 2025
8.
Слащова Тетяна Іванівна
13 жовтня 2025
9.
Каспер Ганна Петрівна
13 жовтня 2025
10.
Павлюченко Наталія Олександрівна
13 жовтня 2025
11.
Хоменко Валентина Володимирівна
13 жовтня 2025
12.
Корнега Наталя Олександрівна
13 жовтня 2025
13.
Микитченко Оксана Олегівна
13 жовтня 2025
14.
Карпов Тетяна Андріївна
13 жовтня 2025
15.
Гнена Анастасія Миколаївна
13 жовтня 2025
16.
Шаповал Анна Анатоліївна
13 жовтня 2025
17.
Вострікова Ірина Вікторівна
13 жовтня 2025
18.
Білейчук Галина Василівна
13 жовтня 2025
19.
Самородова Катерина Андріївна
13 жовтня 2025
20.
Омельченко Марина Данилівна
13 жовтня 2025
21.
Гора Ольга Анатоліївна
13 жовтня 2025
22.
Шемчук Валентина Михайлівна
13 жовтня 2025
23.
Ціховська Оксана Теодорівна
13 жовтня 2025
24.
Тринкаль Галина Миколаївна
12 жовтня 2025
25.
Дрозд Оксана Стефанівна
12 жовтня 2025
26.
Білик Олена Сергіївна
12 жовтня 2025
27.
Жук Ольга Йосипівна
12 жовтня 2025
28.
Галас Оксана Анатоліївна
12 жовтня 2025
29.
Галушко Галина Миколаївна
12 жовтня 2025
30.
Логвиненко Світлана Михайлівна
12 жовтня 2025
5486
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 32 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.