Шановний Пане Президенте! Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому лейтенантові Національної Гвардії України Мацану Олегу Володимировичу - за виняткову мужність та відвагу, людині, яка до останнього подиху була віддана Присязі, побратимам та Батьківщині.

Шановний Пане Президенте!
З великою повагою, від імені родини загиблого, його друзів та побратимів, звертаюсь до вас з проханням розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди- звання "Героя України" (посмертно) військовослужбовцю, молодшому лейтенанту Мацану Олегу Володимировичу з позивним "Циган" - вірному захиснику своєї країни, який віддав найдорожче - своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України.
Мацан Олег Володимирович, народився 22.08.1995 році в селі Садовод ,Харківської області. Навчався у Андріївській ЗОШ І-ІІІ ступенів Великобурлуцького р-н. Харківської області. Після закінчення дев'яти класів у 2010 році вступив до Куп'янського медичного коледжу імені Марії Шкарлетової, на спеціальність фельдшер. Там познайомився зі своєю майбутньою дружиною .
По закінченню навчання у 2014 році, вони разом переїздять до Харкова.
Олег не цурався ніякої роботи. Де б не працював, легко сходився з людьми. Він
був людиною, яка дарувала світло, веселий, життєрадісний, завжди готовий
підтримати і допомогти. Його поважали за відкритість, чесність, безвідмовність і
позитивні риси характеру.
В серпні 2018 році одружився.
В жовтні 2018 року був призваний до строкової служби у військову частину
3017 Національної Гвардії України.
Проходив навчання в навчальному центрі на Львівщині, вивчавши вибухові
речовини, різновиди і тактико-технічні характеристики мін, авіабомб та способи їх
знешкодження, встановлення боєприпасів, що застосовуються для наземних
загороджень. Іспити здав на відмінно.
Повернувшись до частини у квітні 2019 року підписав (перший) контракт на військову службу.
У липні 2019 року (другий контракт) став командиром відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперного відділення (молодший сержант).
Після отримав направлення до Луганської області в зону ООС.
З набуттям досвіду і за сумлінну працю Олегу було присвоєно звання сержанта.
Від професійного вміння сержанта Олега залежало життя українських бійців, та він щоразу ризикував своїм. Доля оберігала завзятого сміливця. Уважно, зосереджено і вправно військовослужбовець виконував свою роботу, що підтверджують:
Медаль «Операція об’єднаних сил. За звитягу і вірність» (наказом №1101 від 30.11.2019 року);
Кваліфікаційний нагрудний знак «За розмінування» ІІ ступеня від командувача Національної Гвардії України (наказом №468 від 02.11.2020 року);
Грамота за зразкову військову дисципліну, ініціативність, досягнуті високі результати у військово-бойовій діяльності ( від 24.08.2020 року).
В 2021 році в подружжя народився синочок, який був маленькою копією свого тата. Це був початок щасливого батьківства, було багато планів на майбутнє, але почалось повномасштабне вторгнення.
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої країни Олег продовжував боронити Україну.
Від ранку 24 лютого 2022 року, на той момент же старший сержант, Олег Мацан з групою військовослужбовців був задіяний у будівництві бліндажів і окопів біля кільцевої дороги Харкова. Земляні роботи за допомогою екскаватора вели з боку Білгородського шосе під вогнем ворожої авіації. За наказом начальника інженерної служби,у визначених місцях на території частини він встановив наземні мінні загородження, на випадок, якщо росіянам вдасться прорватися. Старший сержант виконував покладені на нього обов’язки на території військового містечка кілька місяців, а влітку разом із групою розпочав підготовку по визволенню Харківської області .
27 червня 2022 року, повертаючись з начальником інженерної служби після виконання завдання в Руській Лозовій, вони зняли в полі 30 протитанкових мін. Продовжуючи оглядати територію, підірвалися на ворожій ОЗМ-72, внаслідок чого Олег отримав численні осколкові поранення, переломи ніг.
Через вісім місяців, пройшовши лікування та реабілітацію, боєць повернувся в частину, в роту інженерної служби і охорони, для виконання бойових завдань. Звідки зі своїми побратимами вирушив на Запорізький напрямок. Був старшим групи, яка виконувала бойові завдання. За потреби підміняв хлопців.
Восени 2024 року Олег отримав офіцерське звання молодший лейтенант і став командиром взводу. Специфіка його роботи не змінилася. Їхня група – сапери, інженери, виїжджали до і за лінію розмежування, розкладали міни перед позиціями противника, розтягували колючий дріт єгозу, щоб ворог не мав можливості підійти до українських позицій, розміновували дороги. Якщо нашим військовим конче було треба пройти, вночі знімали міни, якщо була можливість- ставили на ворожі позиції.
Олег завжди був поруч із хлопцями. Його поважали і цінували як фахівця і бойового командира.
За сумлінне виконання службових обов’язків, проявлену мужність, рішучість та героїзм під час виконання бойових завдань при відсічі повномасштабного вторгнення РФ Олег Мацан був нагороджений відзнакою Президента України “ За оборону України” ( наказом №559/2022 від 05.08.2022 року),
Медаллю “За військову службу Україні” ( наказом №13310 від 27.12.2022 року), мав нагрудний знак “За доблесну службу” Національної Гвардії України ( наказом №17 від 24.01.2023 року).
Попри страшні випробування війни, родина намагалася не відступати від своїх планів на життя- в подружжя народилася довгоочікувана донечка.
В квітні 2024 року Олег повернувся на Харківщину для виконання бойових завдань по близу на.п.Гоптівка ,що є на кордоні з Російською Федерацією,було важно ворог не полешав надії зайняти для себе нову територію . Але завдяки вправним діям і майстерність Олега і його побратимів,ворог не мав змоги здійснити свої плани.
З жовтня 2024 року Олега з його групою знову повертають на Запорізький напрямок.
Із січня 2025 року військовослужбовець перебував на гарячому Покровському напрямку.
06.02.2025 року молодший лейтенант Мацан Олег Володимирович загинув під час слідування до точки виконання бойового (спеціального) завдання з встановлення мінно-вибухових інженерних загороджень поблизу н.п. Удачне Покровського району Донецької області.
Відважний, мужній, незламний і нескорений! Людина з великим серцем, золотими руками, готовий у будь-яку мить прийти на допомогу. Ті, хто знав його, підтвердять- таких людей дуже мало!
Його пам'ятають, як найкращого чоловіка, люблячого батька, в якого лишився трирічний синочок та одинадцятимісячна донечка.Сина, брата, надійного побратима, який понад усе любив Життя та свою Країну .
Він був справжнім Воїном, який до останнього боровся за свободу своєї
держави і мирне майбутнє. Його відвага залишиться в наших серцях, а його героїзм і відданість присязі в історії нашої держави. Своїми вчинками Мацан Олег Володимирович втілює образ справжнього Героя, який вартує найвищої державної нагороди.
Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати пам'ять Мацана Олега Володимировича, присвоєнням йому звання Героя України (посмертно) - як вдячність від народу і держави за найдорожче - життя, яке він віддав за всіх нас.
З великою повагою,
Дружина Мацан Ольга Костянтинівна.