Шановний пане Президент України!
Від імені родини загиблого,його друзів та побратимів,прошу Вас присвоїти звання героя України (посмертно) моєму чоловіку,люблячому батьку і сину,військовослужбовцю 63 ОМБР в/ч 3719 солдату Галичу Ярославу Миколайовичу ,який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Народився 12.11.1990 р.н в с .Венслави Лохвицького району Полтавської області.Пізніше переїхав до м.Миргород ,де проживав зі своєю родиною.Закінчив ЗСШ √3 і вступив до Полтавського професійного училища.По закінченню пішов працювати на СТО.
Як люблячий батько свого сина,він свідомо став на захист України,аби вибороти мирне майбутнє для свого сина та всіх Українців.
Свою службу розпочав 17.12.2024 р ,де з перших днів проявив незламну рішучість,відданість присязі та готовність стояти за Україну до кінця.Серед побратимів мав повагу.
Брав участь у всіх можливих навчаннях,адже до всіх поставлених задач ставився сумлінно,старанно та відповідально.Ніколи не відмовлявся від бойових завдань та виконання основних обов'язків ,був сміливим,мужнім та вірним своїй справі.Завжди всім допомагав та був готовий підставити своє дружнє плече.Казав,що я воїн ЗСУ і прийшов сюди,щоб моя дитина не жила в окупації.
За час проходження військової служби в 63 ОМБР в м.Славянськ Донецької області ,встиг вивчити дві групи поповнення безпілотників.Нагороджений посмертно грамотою за відвагу, стійкість і патріотизм.
Він був опорою та підтримкою, люблячий батько,син,брат,чоловік,найкращий друг і побратим.Сердце розривається від болю,що в свої 34 р його забрала ця жорстока війна під час виконання бойового завдання
29.03.2025 р в результаті влучання ворожого дрона у бліндаж поблизу н.п Торське,Краматорського району Донецької області .
Я прошу всіх не байдужих,віддати останню шану воїну,який загинув захищаючи всіх нас.
Низький уклін та вічна слава герою!
Слава Україні!
Героям Слава!
Герої не вмирають!
Автор: Галич Анна Володимирівна