Шановний пане Президенте!
Ми звертаємося до Вас із щирим проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Флоряку Володимиру Миколайовичу, 19 січня 1978 року народження, гранатометнику 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А4835.
Володимир був єдиною дитиною у своїх батьків. У мирному житті працював будівельником, а згодом — оператором газорозподільної станції. 8 лютого 2023 року він був призваний на військову службу, де проявив себе як мужній та відповідальний воїн.
Він був щирим, добрим, відданим своїм побратимам, завжди готовим підтримати інших. Сміливий і принциповий, він відстоював права своїх товаришів, проявляв лідерські якості у вирішальні моменти та здобув глибоку повагу серед своїх побратимів. Володимир був справжнім патріотом, який віддано боровся за свободу та незалежність України.
Під час служби він неодноразово виконував бойові завдання за лінією фронту. У ближньому бою отримав поранення руки, пройшов реабілітацію і, попри все, повернувся до строю, аби далі захищати Батьківщину.
За мужність і відвагу Флоряк Володимир був нагороджений:
• медаллю «За оборону Купʼянська»;
• нагрудним знаком «Ветеран війни»;
• медаллю «За оборону рідної держави» (12.12.2023);
• почесною відзнакою «За заслуги у важких боях» (23.03.2024).
Він мріяв служити, розвиватися, працювати, будував великі плани на майбутнє.
Його життя трагічно обірвалося 25 березня 2024 року поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання.
Володимир не прагнув слави чи визнання, але його подвиг неможливо залишити в тіні. Це приклад справжньої мужності, самопожертви й відданості Україні, який заслуговує на найвище вшанування.
Просимо Вас підтримати ініціативу й допомогти увічнити пам’ять Флоряка Володимира Миколайовича, присвоївши йому почесне звання Героя України (посмертно).