Про присвоєння почесного звання "ГЕРОЙ УКРАЇНИ"(посмертно), Костецького Ігора Леонідовича позивний «ДІД».

Шановний Пане Президенте!

Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) мужньому захиснику Костецькому Ігореві Леонідовичу військовослужбовець молодший сержант командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти в/ч А4628., який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.

Костецький Ігор Леонідович народився 27.08.1969 р. н., в місті Могилів-Подільський, Вінницької області. Та більшу частину життя проживав зі своєю родиною в селі Конева у Вендичанській селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області.

Початок служби стартував ще 2015 році. Пройшовши службу протягом року була ротація. Після початку повномасштабного вторгнення він не чекаючи вказівок та повісток вранці 25.02.2022 році з усіма речами вступив до лав Збройних Сил України і з того дня почав добровільно захищати нашу державу.

28 березня 2024 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Первомайське, Покровського району Донецької області він пропав безвісти.

492 дні повної тиші…. Пошуків, надії, кожен обмін дарував надію що наш рідний також є. Але нажаль……Його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.

2 серпня 2025 року було проведено в останню путь нашого Героя— мужнього Воїна, Людину честі, справжнього сина України — Ігора Костецького.

За час служби був відзначений бойовими нагородами, грамотами та відзнаками, зокрема:
– «ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ» — за виняткову мужність Указ Призедента України від 17.02.2016 №53/2016 Петро Порошенко;
– «ПОЧЕСНА ВІДЗНАКА 70 ОСБ » — за особисту відвагу Наказ №350 від 3.06.2023р.

Його знали як відважного воїна з позивним «ДІД», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Від побратимів тільки добрі слова – це саме та людина на яку можна покластися і впевнено довіритися.

Після себе він залишив дружину та трьох дітей — сина і двох доньок та 4 онука, які втратили найкращого чоловіка, батька та дідуся. Матір не дочекалася сина, сестра брата, племінники- дядечка. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.

За заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Костецькому Ігореві Леонідовичу. Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.

Його життя обірвалося, але залишився подвиг.

Залишилася пам’ять.

Залишилася гордість.

Сьогодні ми прощаємось із Героєм, але не кажемо «прощавай». Ми кажемо: «Дякуємо» — за мужність, за відданість, за те, що до останнього стояв за Україну.

Нашому Герою назавжди 54.
Слава Герою України!
Слава Україні!