№22/252222-еп
Присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) заступнику командира групи роти спеціального призначення загону спеціальних операцій "Рейнджер" ВЧ А5011 молодшому сержанту ЛЮБИХУ Роману Леонідовичу 22.03.1991 р.н.
Автор (ініціатор): Любих Іванна Валеріївна
Дата оприлюднення: 29 серпня 2025
Шановний пане Президенте!
Я, Любих Іванна, дружина загиблого героя, разом із дітьми звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму чоловіку та батькові наших дітей — молодшому сержанту Любиху Роману Леонідовичу, який віддав своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України.
Народився 22 березня 1991 року в селі Самгородок, Вінницькій області. Змалку вирізнявся добротою, щирістю, життєрадісністю і вмінням товаришувати.
Після школи продовжив навчання в Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту, де здобув спеціальність провідника. У 2010-2011 роках проходив строкову службу у Львові — 80-ий аеромобільний полк. Служив десантником — відважно й відповідально.
Роман працював на будівництві, був різноробочим — ніколи не боявся фізичної праці, завжди був готовий допомагати.
У 2013 році переїхав жити до Луцька.
У 2014-2015 роках Роман захищав рідну землю в зоні проведення АТО. Його глибоке почуття обов’язку та любов до України завжди йшли поруч.
Він був щасливим чоловіком та батьком: донечки Вікусі, якій 10 років, і синочока Владика, якому 5 років. Діти були його найбільшим скарбом. Сім’я була усім для Романа.
У 2024 році Романа мобілізували вдруге. Був призваний на військову службу до складу ВЧ А5011 на посаду заступника командира групи роти спеціального призначення загону спеціальних операцій "Рейнджери".
Воював із гідністю, впевненістю й великою відповідальністю за побратимів.
В 2024 році був поранений. Після відновлення повернувся до служби. І знову став на захист України.
За час служби був відзначений бойовими нагородами, зокрема: Ордером за мужніс III ступеня.
Нагороджений почесним нагрудним знаком "Іду на ВИ" III ступеня;
відзнакою міністра оборони України за поранення "За жертву крові в боях за волю України".
Молодший сержант Любих Роман Леонідович загинув 02 червня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Яблунівка Сумської області.
До останньої миті залишався вірним Україні, товаришам, своїй родині.
Ми з дітками безмежно сумуємо. Його любов, доброта, усмішка і мужність назавжди залишаться в наших серцях. Він був для нас всім. Ми пам’ятаємо. Ми любимо. Ми чекатимемо завжди…
Я, Любих Іванна, дружина загиблого героя, разом із дітьми звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму чоловіку та батькові наших дітей — молодшому сержанту Любиху Роману Леонідовичу, який віддав своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України.
Народився 22 березня 1991 року в селі Самгородок, Вінницькій області. Змалку вирізнявся добротою, щирістю, життєрадісністю і вмінням товаришувати.
Після школи продовжив навчання в Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту, де здобув спеціальність провідника. У 2010-2011 роках проходив строкову службу у Львові — 80-ий аеромобільний полк. Служив десантником — відважно й відповідально.
Роман працював на будівництві, був різноробочим — ніколи не боявся фізичної праці, завжди був готовий допомагати.
У 2013 році переїхав жити до Луцька.
У 2014-2015 роках Роман захищав рідну землю в зоні проведення АТО. Його глибоке почуття обов’язку та любов до України завжди йшли поруч.
Він був щасливим чоловіком та батьком: донечки Вікусі, якій 10 років, і синочока Владика, якому 5 років. Діти були його найбільшим скарбом. Сім’я була усім для Романа.
У 2024 році Романа мобілізували вдруге. Був призваний на військову службу до складу ВЧ А5011 на посаду заступника командира групи роти спеціального призначення загону спеціальних операцій "Рейнджери".
Воював із гідністю, впевненістю й великою відповідальністю за побратимів.
В 2024 році був поранений. Після відновлення повернувся до служби. І знову став на захист України.
За час служби був відзначений бойовими нагородами, зокрема: Ордером за мужніс III ступеня.
Нагороджений почесним нагрудним знаком "Іду на ВИ" III ступеня;
відзнакою міністра оборони України за поранення "За жертву крові в боях за волю України".
Молодший сержант Любих Роман Леонідович загинув 02 червня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Яблунівка Сумської області.
До останньої миті залишався вірним Україні, товаришам, своїй родині.
Ми з дітками безмежно сумуємо. Його любов, доброта, усмішка і мужність назавжди залишаться в наших серцях. Він був для нас всім. Ми пам’ятаємо. Ми любимо. Ми чекатимемо завжди…
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пархомець Вікторія Олександрівна
15 жовтня 2025
2.
Марич Марія Миколаївна
15 жовтня 2025
3.
Зберун Ліза Сергіївна
15 жовтня 2025
4.
Гепак Ірина Богданівна
15 жовтня 2025
5.
Леськів Ірина Вікторівна
15 жовтня 2025
6.
Біба Світлана Анатоліївна
15 жовтня 2025
7.
Блажівська Ірина Миколаївна
15 жовтня 2025
8.
Золотько Людмила Миколаївна
15 жовтня 2025
9.
Василишин Оксана Василівна
15 жовтня 2025
10.
Слободенюк-Кулинич Олена Олегівна
15 жовтня 2025
11.
Терновик Марія Григорівна
15 жовтня 2025
12.
Панюкова Галина Анатоліївна
15 жовтня 2025
13.
Литовченко Вікторія Василівна
15 жовтня 2025
14.
Грачова Марина Дмитрівна
15 жовтня 2025
15.
Шатохіна Ірина Анатоліївна
15 жовтня 2025
16.
Тимофеєв Максим Юрійович
15 жовтня 2025
17.
Бліда Оксана Олександрівна
15 жовтня 2025
18.
Новосад Тетяна Валентинівна
15 жовтня 2025
19.
Попович Марія Павлівна
15 жовтня 2025
20.
Гончаренко Дарина Миколаївна
15 жовтня 2025
21.
Татарська Марія Василівна
15 жовтня 2025
22.
Піхо Наталія Іванівна
15 жовтня 2025
23.
Литвин Ірина Дмитрівна
15 жовтня 2025
24.
Кійко Наталія Олександрівна
15 жовтня 2025
25.
Касай Юлія Сергіївна
15 жовтня 2025
26.
Проценко Дарина Сергіївна
15 жовтня 2025
27.
Грицко Христина Михайлівна
15 жовтня 2025
28.
Бойко Юлія Андріївна
15 жовтня 2025
29.
Костроба Мар'яна Іванівна
15 жовтня 2025
30.
Аксьонова Лідія Миколаївна
15 жовтня 2025
11294
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 45 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.