№22/252222-еп
Присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) заступнику командира групи роти спеціального призначення загону спеціальних операцій "Рейнджер" ВЧ А5011 молодшому сержанту ЛЮБИХУ Роману Леонідовичу 22.03.1991 р.н.
Автор (ініціатор): Любих Іванна Валеріївна
Дата оприлюднення: 29 серпня 2025
Шановний пане Президенте!
Я, Любих Іванна, дружина загиблого героя, разом із дітьми звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму чоловіку та батькові наших дітей — молодшому сержанту Любиху Роману Леонідовичу, який віддав своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України.
Народився 22 березня 1991 року в селі Самгородок, Вінницькій області. Змалку вирізнявся добротою, щирістю, життєрадісністю і вмінням товаришувати.
Після школи продовжив навчання в Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту, де здобув спеціальність провідника. У 2010-2011 роках проходив строкову службу у Львові — 80-ий аеромобільний полк. Служив десантником — відважно й відповідально.
Роман працював на будівництві, був різноробочим — ніколи не боявся фізичної праці, завжди був готовий допомагати.
У 2013 році переїхав жити до Луцька.
У 2014-2015 роках Роман захищав рідну землю в зоні проведення АТО. Його глибоке почуття обов’язку та любов до України завжди йшли поруч.
Він був щасливим чоловіком та батьком: донечки Вікусі, якій 10 років, і синочока Владика, якому 5 років. Діти були його найбільшим скарбом. Сім’я була усім для Романа.
У 2024 році Романа мобілізували вдруге. Був призваний на військову службу до складу ВЧ А5011 на посаду заступника командира групи роти спеціального призначення загону спеціальних операцій "Рейнджери".
Воював із гідністю, впевненістю й великою відповідальністю за побратимів.
В 2024 році був поранений. Після відновлення повернувся до служби. І знову став на захист України.
За час служби був відзначений бойовими нагородами, зокрема: Ордером за мужніс III ступеня.
Нагороджений почесним нагрудним знаком "Іду на ВИ" III ступеня;
відзнакою міністра оборони України за поранення "За жертву крові в боях за волю України".
Молодший сержант Любих Роман Леонідович загинув 02 червня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Яблунівка Сумської області.
До останньої миті залишався вірним Україні, товаришам, своїй родині.
Ми з дітками безмежно сумуємо. Його любов, доброта, усмішка і мужність назавжди залишаться в наших серцях. Він був для нас всім. Ми пам’ятаємо. Ми любимо. Ми чекатимемо завжди…
Я, Любих Іванна, дружина загиблого героя, разом із дітьми звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму чоловіку та батькові наших дітей — молодшому сержанту Любиху Роману Леонідовичу, який віддав своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України.
Народився 22 березня 1991 року в селі Самгородок, Вінницькій області. Змалку вирізнявся добротою, щирістю, життєрадісністю і вмінням товаришувати.
Після школи продовжив навчання в Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту, де здобув спеціальність провідника. У 2010-2011 роках проходив строкову службу у Львові — 80-ий аеромобільний полк. Служив десантником — відважно й відповідально.
Роман працював на будівництві, був різноробочим — ніколи не боявся фізичної праці, завжди був готовий допомагати.
У 2013 році переїхав жити до Луцька.
У 2014-2015 роках Роман захищав рідну землю в зоні проведення АТО. Його глибоке почуття обов’язку та любов до України завжди йшли поруч.
Він був щасливим чоловіком та батьком: донечки Вікусі, якій 10 років, і синочока Владика, якому 5 років. Діти були його найбільшим скарбом. Сім’я була усім для Романа.
У 2024 році Романа мобілізували вдруге. Був призваний на військову службу до складу ВЧ А5011 на посаду заступника командира групи роти спеціального призначення загону спеціальних операцій "Рейнджери".
Воював із гідністю, впевненістю й великою відповідальністю за побратимів.
В 2024 році був поранений. Після відновлення повернувся до служби. І знову став на захист України.
За час служби був відзначений бойовими нагородами, зокрема: Ордером за мужніс III ступеня.
Нагороджений почесним нагрудним знаком "Іду на ВИ" III ступеня;
відзнакою міністра оборони України за поранення "За жертву крові в боях за волю України".
Молодший сержант Любих Роман Леонідович загинув 02 червня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Яблунівка Сумської області.
До останньої миті залишався вірним Україні, товаришам, своїй родині.
Ми з дітками безмежно сумуємо. Його любов, доброта, усмішка і мужність назавжди залишаться в наших серцях. Він був для нас всім. Ми пам’ятаємо. Ми любимо. Ми чекатимемо завжди…
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Коновалов Віталій Ігорович
17 листопада 2025
2.
Карнковська Ірина Володимирівна
17 листопада 2025
3.
Дубницька Валентина Миколаївна
17 листопада 2025
4.
Гринь Надія Олександрівна
17 листопада 2025
5.
Савченко Тетяна Олексіївна
17 листопада 2025
6.
Скумін Валентин Петрович
17 листопада 2025
7.
Дудік Світлана Вікторівна
17 листопада 2025
8.
Прокопенко Олена Борисівна
17 листопада 2025
9.
Макевич Ірина Василівна
17 листопада 2025
10.
Ясінська Наталія Богданівна
17 листопада 2025
11.
Гричковський Микола Федорович
17 листопада 2025
12.
Петринка Світлана Михайлівна
17 листопада 2025
13.
Яцькова Катерина Володимирівна
17 листопада 2025
14.
Чередніченко Наталія Олександрівна
17 листопада 2025
15.
Кузьменко Наталя Олегівна
17 листопада 2025
16.
Драга Яніна Миколаївна
17 листопада 2025
17.
Стасишена Юлія Вікторівна
17 листопада 2025
18.
Сердюк Євгенія Володимирівна
17 листопада 2025
19.
Жук Галина Михайлівна
17 листопада 2025
20.
Ровенська Леся Миколаївна
17 листопада 2025
21.
Колумбет Світлана Вікторівна
17 листопада 2025
22.
Підлісняк Марія Іванівна
17 листопада 2025
23.
Юзькова Марія Сергіївна
17 листопада 2025
24.
Бужора Ярослава Василівна
17 листопада 2025
25.
Савчак Марія Ярославівна
17 листопада 2025
26.
Ібрагімхалілова Оксана Ігорівна
17 листопада 2025
27.
Коломієць Наталія Володимирівна
17 листопада 2025
28.
Писаренко Роксолана Олександрівна
17 листопада 2025
29.
Белецька Василина Богданівна
17 листопада 2025
30.
Денисенко Софія Геннадіївна
17 листопада 2025
19576
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 12 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.