Про присвоєння посмертно звання Героя України хороброму та героїчному молодщому сержанту , воїну "ГУР МО України" Крупко Анатолію Петровичу, з врученням ордену "Золота Зірка" сім’ї воїна.

Пане Президенте, ми просимо Вас вшанувати подвиг молодшого сержанта Крупко Анатолія Петровича, присвоївши йому звання «Герой України» (посмертно).
З перших днів війни був активним учасником ТРО сільської громади С .Дударків.
24 вересня 2023 року Анатолій вступив до лав ЗСУ щоб обороняти та захищати нашу Батьківщину. Анатолій служив у 137 батальйоні з позивним «ДЕД». Був на посаді старший механік-водій танкового взводу роти вогневої підтримки в/ч А7303.
Анатолій народився 21 жовтня 1974р. у с.Сварицевичі, Сарненського р-ну, Рівненської області.
В цивільному житті був людиною-вогником, завжди сповнений енергії. Він умів запалити інших на яскраві пригоди, та був тим порадником, чиї слова допомогли багатьом здійснити свої цілі. Тепер кожному з нас бракує тієї життєвої іскри, яку він дарував нам щодня.
Він був люблячим батьком, відповідальним сином, надійним другом та коханим чоловіком.
Незважаючи на щільний графік роботи та служби, Анатолій завжди знаходив час для найрідніших. Сім’я була для нього найбільшою цінністю, і він умів показати свою любов у дрібницях, яка так багато значила для близьких.
Його доброта, сила та натхнення залишаються з нами і будуть нагадувати про те, як важливо любити життя та людей поруч.
Перебуваючи в зоні активних бойових дій, Анатолій ніколи не скаржився, що йому важко, переконував усіх, що все добре, завжди підтримував усіх і посмішка не сходила з його обличчя.
У 2024 році перевівся до лав «Головного управління розвідки МО України». В цьому підрозділі він активно проходив навчання та службу.
Під час служби виконував успішно завдання на Харківському, Сумському, Донецькому, Миколаївському напрямку та в західній частині акваторії Чорного моря.
На жаль, війна жорстока..
Анатолій Відважно їхав на евакуацію побратимів,та отримав смертельно поранення. Доньки вже ніколи не побачать свого батька.
9 серпня 2024р. Анатолій загинув під час виконання бойового завдання в складі «ГУР МО» на Кінбурнській косі, Миколаївської області.
Під час евакуації поранених, противником було уражено евакуаційний човен із застосуванням ПТКР, в результаті відбулося ураження човна, на якому знаходився Анатолій.
На похованні були присутні евакуйовані Анатолієм побратими, які дякували нашій сім’ї за його відважний вчинок. Він ризикував особистим життям, щоб врятувати інші.
Відданість військовій присязі, добре серце та незламна віра в перемогу зробили Крупко Анатолія гідним громадянином та справжнім Героєм для своєї Батьківщини.
У вічній скорботі з болем у серці залишилися дружина та дві доньки.
Ми всі пишаємось Анатолієм за його мужність, відвагу та хоробрість!
Найкращий чоловік, люблячий батько та люблячий син!
Нашому Герою завжди 49!
Пане Президент, від імені дружини, та доньок просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України(посмертно) молодшому сержанту Крупко Анатолію! Ця петиція – найменше що можна зробити для вшанування його пам’яті! Він віддав найцінніше за нас із Вами – своє життя! Вічна Слава Герою!
Просимо ініціювати перед Комісією державних нагород питання про внесення Подання на нагородження Крупко Анатолія званням Героя України посмертно, погодити відповідне Подання, та видати Указ про присвоєння звання Герой України з врученням ордену "Золота Зірка" сім’ї воїна.
Присвоєння Анатолію Крупко звання Героя України(посмертно) – це визнання його мужності, відданості, героїзму та самопожертви.
Сподіваємось на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який загинув за нас з Вами, за вільну та мирну Україну!
З повагою та вірою в справедливість.
Донька Таісія.