Петиція щодо ініціювання та реалізації Президентом України та депутатами Верховної Ради України офіційного запиту до Франції, Німеччини, Великої Британії та Європейського Союзу про розгортання оборонної військової місії союзників України на її території у межах колективної самооборони, Гельсінського Заключного акта, Будапештського меморандуму в строк до 01 жовтня 2025 року

19.02.2014 року рф розпочала агресивну війну проти України та вже наступного дня 20.02.2014 року окупувала Автономну Республіку Крим, ч.2 ст.1 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” : Закон України від 15.04.2014 № 1207-VII, який 15 квітня 2014 в м. Києві був підписаний Турчиновим О.В., виконуючим обов'язки Президента України та Головою Верховної Ради України.

Анексія була здійснена у формі псевдо-декларації незалежності Автономної Республіки Крим та міста Севастополя від 11 березня 2014 року та псевдо-референдуму від 16 березня 2014 року через наявность в АР Крим військ всрф на підставі антиукраїнських Харківських угод від 21 квітня 2010 року, ЗУ “Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України”, («За» проголосувало 236 депутатів: 171 депутатів від Партії регіонів; 27 депутатів від Комуністичної партії України (весь склад); 20 депутатів від фракції блоку Литвина (весь склад); 05 позафракційних депутатів ; 09 депутатів від фракції блоку Юлії Тимошенко; 07 депутатів «Наша Україна — Народна самооборона» президента В.Ющенко). Причиною підписання Харківських угод з боку України була потужна економічна агресія з боку рф в питаннях поставок газу та відсутність допомоги союзниками: Франція, Німеччина, Великобританія та ЄС.

ООН своєю резолюцією “Про територіальну цілістність України” A/RES/68/262 від 27 березня 2014 року не визнала цей псевдо-референдум.

В цей же час військові формування рф вторглися на територію Донецької та Луганської областей.

У лютому 2015 року уряд Великої Британії на той час виключив можливість надання летальної зброї Україні. Інші європейські лідери, включаючи тодішню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель та тодішнього президента Франції Франсуа Олланда, також публічно виступили проти надання озброєння Україні.

У жовтні 2020 року, під час державного візиту до Великої Британії президента України Володимира Зеленського, дві країни підписали Угоду про політичне, торгове та стратегічне партнерство, яке, серед іншого, посилює співпрацю в галузі оборони (Палата громад Парламенту Великої Британії, SN07135).

У листопаді 2020 року Велика Британія та Україна підписали угоду про політичне, торгове та стратегічне партнерство для подальшого розвитку тісних відносин у сфері безпеки та оборони з метою подолання загроз миру та стабільності (Парламент Великої Британії, CP312).

Наприкінці 2021 та початку 2022 років були розпочаті масштабні військові навчання на кордоні з Україною, які свідчили про підготовку до наступного етапу вторгнення всрф в Україну.

У відповідь на занепокоєння щодо неминучого вторгнення Росії Велика Британія в середині лютого 2022 року оголосила про виведення всіх британських військових навчальних кадрів з України.

24 лютого 2022 року в 4 години ранку рф здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. З того часу не надають допомогу військовими формуваннями союзники України: Франція, Німеччина, Великобританія та ЄС.

У 2024 року КНДР надала рф, і остання застосувала у військових діях проти Збройних Сил України військові формування КНДР.

В цей час ЄС у першому півріччі 2025 року імпортував СПГ з Росії на €4,5 млрд. Вартість імпорту російського скрапленого природного газу до ЄС зросла на 29 відсотків порівняно з першим півріччям минулого року (Джерело DW Deutsche Welle від 19.08.2025 року).

Псевдо фінансова допомога жертві під час війни проти в рази сильнішого та багатшого агресора, привела до того, що економіки союзників України — Франція, Німеччина, Великобританія та ЄС — стало зростають під час війни, в той час як державний борг України збільшився в 2 рази за 2022-2025 роки.

Псевдо санкції, коли рф продовжує отримувати млрд євро доходів від торгівлі з союзниками України — Франція, Німеччина, Великобританія та ЄС.

Псевдо військова допомога жертві неадекватна викликам під час повномасштабної війни проти в рази потужнішого агресора, коли союзники України — Франція, Німеччина, Великобританія та ЄС — не надали жодного військового контингенту добровольців, через що в Україні з 2023 року діє примусова мобілізація (бусифікація).

З огляду на триваючу агресивну війну рф із союзниками проти України та з метою негайного зниження втрат серед Сил оборони за рахунок укомплектування штатного складу і цивільних осіб, вивільнення військовослужбовців ЗСУ та НГУ з тилових завдань та місць ведення служби,

Прошу Вас як главу нашої держави, Верховного головнокомандувача та керівника зовнішньополітичної діяльності України ініціювати та реалізувати офіційний запит до Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Європейського Союзу та ООН щодо розгортання оборонної військової місії союзників на території України з чітко визначеним оборонним мандатом, секторами відповідальності та правилами застосування сил.

Обґрунтування та актуальність:

1. Публічна позиція Президента (11.03.2024 Вільнюс): Ви наголосили, що Україні «не потрібні іноземні війська на своїй території», водночас допустивши прийняття інструкторів і технічного персоналу; також пролунала фраза «Ваші [європейські] діти не загинуть в Україні» (АТ «НСТУ», Суспільне Новини від 11 березня 2024). Частина суспільства принципово не погоджується з публічною позицією Президента.

Вважаю, що союзники мають втрутитись в захист миру не лише наданням неадекватної в умовах війни з більшим агресором військової, гуманітарної та фінансової допомоги, за що їм наша подяка, та в тому числі і застосуванням військових формувань проти агресора, бо в нас тут не тренування, не навчальні стрільбища ЗСУ, не АТО проти сепаратистів, а жорстока війна з набагато потужнішим агресором то його союзниками.

Також в умовах нестачі військових для виконання бойових завдань в зоні ведення бойових дій, ескалації загроз і дефіциту систем ППО, обмеженого мобілізаційного ресурсу, виникає необхідність вивільнення тилових підрозділів, які можуть замінити союзні війська. Цей підхід потребує перегляду в бік обмеженої присутності військових формувань союзників з чітким мандатом для порятунку життів і захисту критичної інфраструктури та участі в захисті від збройної агресії.

У своїй колективній Заяві від 10 серпня 2025 р. (Брюссель) президент Макрон, канцлер Мерц, прем'єр-міністр Штармер та президент фон дер Ляєн стверджують готовність військової та фінансової підтримки України, зокрема через роботу Коаліції бажаючих. Вони підкреслюють свою непохитну відданість суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України та їх відповідні безпекові зобов'язання перед Україною згідно Статуту ООН 1945, Гельсінського заключного акта 1975, Будапештського меморандуму 1994 та Мінських угод 2015, в тому числі гуманітарної, фінансової, військової підтримки України та надання військових контингентів згідно мандату.

2. Конституційні повноваження: Президент представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю, є Верховним Головнокомандувачем і здійснює керівництво у сферах нацбезпеки та оборони (ст.106 Конституції України). Це дозволяє ініціювати міжнародні домовленості і внести до ВРУ невідкладні законопроекти для правового оформлення допуску підрозділів союзників.

3. Процедура допуску: рішення про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України належить до повноважень Верховної Ради України (п.9,23 ст.85), а порядок визначено спеціальним Законом України № 1479 III від 22.02.2000 року. Отже, Глава держави може ініціювати міжнародні угоди / угоди про статус сил (SOFA) і внести відповідні проекти актів до ВРУ.

4. Міжнародна правова основа:

4.1 Статут ООН

4.1.1 Ст.51 Статуту ООН гарантує право індивідуальної та колективної самооборони на запрошення держави, яка зазнала збройного нападу. Україна вправі звернутися по допомогу, у т.ч. щодо розгортання оборонних військових підрозділів союзників на своїй території, з повідомленням Ради Безпеки ООН, в тому на четвертому році Російської війни в Україні;

4.1.2 Згідно ст.45 Статуту ООН має право вчиняти невідкладні військові заходи за рахунок контингентів національних військово-повітряних сил для спільних міжнародних примусових дій;

4.2 Гельсінський Заключний акту 1975

4.2.1 Згідно П.10 Гельсінського Заключного акта 1975, держави союзники мають добросовісно виконувати взяті на себе зобов'язання в тому числі і по відношенню до України.

4.2.2 Згідно П.5 Гельсінського Заключного акта 1975, держави союзники зобов’язані в рамках міжнародного права під час збройної агресії вчиняти військові заходи в т.ч. розгортання оборонних підрозділів для забезпечення миру і безпеки.

4.2.3 Згідно П.9 Гельсінського Заключного акта 1975, держави союзники зобов’язані співпрацювати в т.ч. в сфері безпеки та розміщувати військовий контингент під час війни.

4.3 Меморандум про гарантії безпезки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Де факто Велика Британія зобов'язалася у разі збройної агресії проти України надати військову допомогу в т.ч. збройні формування.

4.4. Мінські угоди (Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу від 2015 року, узгоджений на саміті в Мінську 11—12 лютого 2015 лідерами Німеччини та Франції). Франція та Німеччина приймали участь у перемовинах та за логікою мають бути гарантами їх виконання та у разі поновлення збройної агресії проти України надати військову допомогу в т.ч. збройні формування. Також Резолюцією Ради безпеки ООН 2202 (включно з Великою Британією) від 17 лютого 2015[6] був схвалений Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу від 2015 та зобов'язання у разі збройної агресії проти України надати військову допомогу в т.ч. збройні формування.

Прошу Вас:

1. Невідкладно ініціювати офіційні запити до Франції, до Німеччини, до Великої Британії, до Європейського Союзу та до ООН про формування військових контингентів (Оборонної місії союзників в Україні, далі — Оборонні місії) з суто оборонним мандатом:

• інтегрована ППО/ПРО (Patriot/SAMP T тощо) з європейськими або змішаними розрахунками;
• інструктори з підрозділами охорони (force protection);
• інженерні/розмінувальні підрозділи;
• MEDEVAC/медичні команди та логістична підтримка.

2. Запропонувати секторальну модель відповідальності з урахуванням готовності союзників і оперативних потреб України:

• FR Франція — сектор Правобережжя Дніпра (ділянка Херсон—Запоріжжя) для прикриття критичної інфраструктури та населення;
• DE Німеччина — північна/північно‑західна дуга (Ковель—Чернігів) і координація охорони кордонів із Білоруссю та Придністров’ям (Одещина): сенсори, інженерні/розмінувальні та медичні спроможності, ППО;
• GB Велика Британія — інтегрована ППО над Україною (C2/координація, розрахунки, сенсорика, авіаційний компонент) з розгортанням змішаних або національних екіпажів;
• EU Європейський Союз — формування Європейського військового контингенту та розміщення його на території України для вчинення військових заходів на території України в місцях узгоджених з Генштабом ЗСУ. Військові місії здійснюються у рамках CSDP (спільної політики безпеки та оборони) за рішенням Ради ЄС. Основа швидкого розгортання — EU Rapid Deployment Capacity (RDC) до 5 000 військовослужбовців (керування через MPCC), яка стала операційною у 2025 р.

3. Доручити МЗС і МОУ підготувати та подати на підпис пакет міжурядових документів, включно з:

• міжурядовими угодами (у т.ч. SOFA /угоди про статус сил);
• оперативною концепцією Оборонні місії (mandate, ROE, C2, зона дій, force protection, медична евакуація);
• домовленостями щодо логістичних вузлів і спільних центрів управління ППО.

4. Скористатися правом законодавчої ініціативи та невідкладно внести до ВРУ проекти актів для допуску підрозділів відповідно до ст. 85 Конституції і Закону № 1479 III, з визначенням: строку, чисельності, підпорядкування, озброєння, місць дислокації, ротації, обмежень мандату, гарантій дотримання МГП і правил безпеки.

5. Утворити міжвідомчу робочу групу (АП — РНБО — ГШ ЗСУ — МЗС — МОУ — МВС — Мін’юст) для супроводу Місії, щотижневого звітування суспільству про прогрес (без розкриття чутливої інформації).

6. Подати повідомлення за ст. 51 Статуту ООН до РБ ООН про вжиті заходи колективної самооборони.

Очікуваний результат:

• Розгортання на території України оборонної місії союзників у межах колективної самооборони, Гельсінського Заключного акта, Будапештського меморандуму в строк до 01 листопада 2025 року;
• Негайне посилення захисту населення і критичної інфраструктури за рахунок розгортання додаткових ешелонів ППО і підвищення стійкості тилу;
• Зменшення бойових та цивільних втрат, розвантаження Сил оборони завдяки інженерним/медичним компонентам;
• Інституційне закріплення колективної самооборони у форматі, який не передбачає «інтервенції» та забезпечує реальні оборонні спроможності на нашій землі.

Важливо належним чином оформити цей комплексний запит до союзників.