Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно). Сержанту Збройних Сил України Удовенко Вадиму Григоровичу 05.08.1969 року народження.

Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) сержанту стрілецю-санітару 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької• роти 2 стрілецького батальйону 3 отбр, моєму батькові, Удовенко Вадиму Григоровичу(позивний «Удав»), 05.08.1969 року народження, який проживав у смт. Згурівка Київської області, Броварського району.
З 07.08.2024 року мій батько проходив службу у військовій частині А2573. З 21.01.2025 прибув в район за призначенням військової частини А2573, в оперативне
підпорядкування тактичної групи "Купʼянськ " оперативно-тактичного
угруповання "Старобільськ" оперативно-стратегічного угруповання військ
"Хортиця " з метою виконання бойового завдання за призначенням на території
Харківської області.
На своє останнє бойове завдання Андрій вийшов 11.04.2025 року. В районі населеного пункту с. Камʼянка Купʼянського району Харківської області.

Близько 06 год. 05 хв . 11.04.2025, при підході вище вказаної групи
військовослужбовців до ПВ « КЕДР », противник почав здійснювати вогневе
ураження по групі військовослужбовців мінометним обстрілом. Внаслідок
перших вибухів снарядів, два військовослужбовці з групи впали та лежали на
дорозі. Позивний «ЧАСНИК » по рації повідомив на командний пункт, що він
та «УДАВ», зазнали поранення. Позивний «ЧАСНИК» ще раз вийшов на
звʼязок та передав по рації, що він вже помирає та над ним знаходиться
ворожий БпЛА із скидом боєприпасів, після чого звʼязок було втрачено.
У головного сержанта КРАВЧУКА Андрія Васильовича та молодшого
сержанта КУКСИ Володимира Олексійовича , в той час не було можливості
надати допомогу пораненим старшому сержанту ЧЕСАНОВСЬКОМУ
Андрію Францовичу та сержанту УДОВЕНКУ Вадиму Григоровичу у звʼязку
з тим , що продовжувався мінометний обстріл противника Т а в и с о к а
активність ворожих БпЛА , а група знаходилась на відкритій місцевості.
Також на той момент часу ворожий БпЛА проводив аеророзвідку та
корегував вогонь, тому снаряди вибухали поруч з групою.
Головний сержант КРАВЧУК Андрій Васильович та молодший
сержант КУКСА Володимир Олексійович в момент між вибухами перебігли
до найближчого укриття у вигляді гаража, а старший сержант
ЧЕСАНОВСЬКИЙ Андрій Францович і сержант УДОВЕНКО Вадим
Григорович лишилися в районі дороги. Гараж як місце укриття було не
надійне та небезпечне, тому головний сержант КРАВЧУК Андрій
Васильович та молодший сержант КУКСА Володимир Олексійович
вирішили розділитися по різним будівлям для укриття. Після того як
головний сержант КРАВЧУК Андрій Васильович перебіг в інше укриття,
молодший сержант КУКСА Володимир Олексійович ще перебував в гаражі.
Раптом ворог завдав вогневого ураження по гаражу з артилерії, де перебував
молодший сержант КУКСА Володимир Олексійович. Після цих вибухів,
головний сержант КРАВЧУК Андрій Васильович більше не бачив
молодшого сержанта КУКСУ Володимира Олексійовича.
Для того щоб вийти на звʼязок та доповісти , у головного сержанта
КРАВЧУКА Андрія Васильовича, рація була відсутня, рація була тільки у
старшого сержанта ЧЕСАНОВСЬКОГО Андрія Францовича.
В подальшому, головний сержант КРАВЧУК Андрій Васильович , під
постійними обстрілами противника та спостереженнями ворожих БЛА,
знайшов собі надійне укриття. З усіх сторін він чув як відбуваються
стрілецькі бої та вибухи, але з часом вони стихали. Також в тому напрямку,
де залишились «ЧАСНИК » та «УДАВ», головний сержант КРАВЧУК Андрій
Васильович почув одиночні та автоматичні черги пострілів із стрілецької
зброї. Потім настала тиша .
В районі розміщення укриття, де перебував головний сержант
КРАВЧУК Андрій Васильович , ворог здійснював артилерійські обстріли та
постійно проводив аеророзвідку з дронів. Згодом головний сержант
КРАВЧУК Андрій Васильович побачив як ворожий снаряд знову влучив в
гараж, в якому перебував молодший сержант КУКСА Володимир
Олексійович.
Під час проведення аеророзвідки за допомогою розвідувальних БпЛА 2
стрілецького батальйону з метою виявлення особового складу, в районі
дороги, де зазнали поранення військовослужбовці « ЧАСНИК » і « УДАВ »,
було виявлено тіло військовослужбовця Збройних сил України без ознак
життя схоже на старшого сержанта ЧЕСАНОВСЬКОГО Андрія Францовича.
Подальші пошукові дії решти військовослужбовців з групи за
допомогою розвідувальних БпЛА , результатів не дали , особовий склад
візуально не спостерігався. Оперативний черговий 2 стрілецького
батальйону н е о д н о р а з о в о в и к л и к а в
по радіостанції позивні
військовослужбовців групи, але останні на звʼязок не виходили.
У звʼязку з інтенсивністю артилерійських обстрілів противника та
активністю ворожих БпЛА , направити групу підсилення та здійснити
евакуаційні заходи було не можливо.
Близько 03 год. 00 хв . 12.04.2025, головний сержант КРАВЧУК Андрій
Васильович, перебіжками почав переміщуватися з укриття до дружніх сил.
Так , близко 12 год. 00 хв . 12.04.2025 головний сержант КРАВЧУК
Андрій Васильович добрався до лісу, де його зустріли військовослужбовці
Збройних сил України, звідти він вийшов на звʼязок та повідомив про своє
місцезнаходження, таким чином , ввечері 12.04.2025, був доставлений в місце
тимчасового проживання підрозділу. До ранку 13.04.2025, головному
сержанту КРАВЧУКУ Андрію Васильовичу ставало все гірше, відчував
головний біль , дзвін у вухах, головокружіння, судоми та біль в області серця.
Зважаючи , на стан здоровʼя головного сержанта КРАВЧУКА Андрія
Васильовича , він був доставлений на стабілізаційний пункт медичної роти в
смт. Великий Бурлук, Купʼянського району Харківської області.
На МОМЕНТ завершення службового розслідування, 02.05.2025,
подальші пошукові дії старшого сержанта ЧЕСАНОВСЬКОГО Андрія
Францовича, сержанта УДОВЕНКА Вадима Григоровича та молодшого
сержанта КУКСИ Володимира Олексійовича , за допомогою розвідувальних
БпЛА та інших засобів і сил - результатів не дали. На радіозвʼязок
вищезазначені військовослужбовці не виходили. ПВ «КЕДР» в районі н .п .
КАМʼЯНКА , Дворічанської селищної громади Купʼянського району
Харківської області, знаходиться під контролем збройних сил противника.
Через активні бойові дії та постійний вогневий контроль противника,
подальші пошукові дії та евакуаційні заходи, здійснити неможливо.

Вважаю, що мій батько заслуговує найвищої державної нагороди - звання «Герой України» (посмертно).
Вічна і світла памʼять. Шана і вдячність назавжди.
Слава Україні! Героям Слава