Шановний Пане Президенте!
Звертаюсь до вас з проханням розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) 40-річному солдату Морському Тарасу Михайловичу (19.02.1984 - 27.08.2024), який боровся із російськими окупантами у лавах 63-го окремого батальйону територіальної оборони 103-ї окремої бригади територіальної оборони України ім. митрополита Андрея Шептицького, в/ч А7075.
Тарас Морський - уродженець селища Щирець Львівської області. Проживав з сім’єю в м. Львові. Навчався у Щирецькій ЗОШ № 1, сьогодні Щирецький ліцей ім. Героя України Богдана Ільківа Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області. Професійну освіту за спеціальністю «помічник машиніста тепловоза» здобув у Вищому професійному училищі № 52 міста Львова (зараз – Державний навчальний заклад «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту»).
Проходив строкову військову службу в 25-й зенітній ракетній бригаді Повітряних сил Збройних Сил України.
У мирний час працював консультантом з питань будівництва та майстром лицювальником-плиточником.
«… Тарас любив футбол та настільний теніс, де неодноразово досягав успіху. Ставав переможцем та призером, як районних, так і обласних змагань. Тарас любив життя, любив людей та завжди був душею компанії... Понад усе вірив в перемогу та робив усе можливе для її наближення».
У жовтні 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України.
Під час повномасштабного вторгнення боронив Україну у лавах 103-ї окремої бригади територіальної оборони ім. митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України та виконував бойові завдання в складі 63-го Окремого Батальйону Сил ТрО Збройних сил України на Харківщині та Сумщині.
Загинув 27. 08. 2024 р. у бою за нашу Батьківщину, мужньо виконуючи військовий обов’язок, вірний військовій присязі на вірність українському народові, поблизу н.п. Вишньовка, Курської області (р.ф.).
Тарас був відданим другом, надійним побратимом, активним спортсменом, який понад усе любив свою Батьківщину і віддав своє життя, захищаючи рідну землю.
У Тараса залишились дружина, син, батьки та брат.
Нагороджений пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» (посмертно)
Присвоєння звання стане справжнім вшануванням його памʼяті.
Слава Україні!
Слава Захисникам України!
Вічна слава полеглим Героям!