Петиція Президенту України щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) головному сержанту 123 окремого батальйону 113 бригади майстер-сержанту, начальнику дільниці гідротурбінного цеху 83 АТ «Укренергомашини» ЯЦЕНКУ ОЛЕКСАНДРУ ДМИТРОВИЧУ

Шановний пане Президенте!

Первинна профспілкова організація Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» звертається до Вас з проханням присвоїти найвищу державну нагороду – звання Героя України (посмертно) головному сержанту 123 окремого батальйону 113 бригади майстер-сержанту, начальнику дільниці гідротурбінного цеху 83 АТ «Укренергомашини» Яценку Олександру Дмитровичу, 07.10.1980 року народження.
Олександр став добровольцем і пішов захищати Україну з 1 серпня 2014 року, з самого початку вторгнення російської федерації в Україну. Вдома залишилась сім’я, на той час молодшому синові було лише 2 роки.
У 2017 році він отримав перше серйозне поранення, після якого потрапив до військового шпиталю, і вже згодом мав можливість повернутися до цивільного життя. Повернувся тихо, без гучних слів, приступив до праці в цех підприємства. Однак, вже у 2018 році знову став на захист Батьківщини. У 2019 році отримав поранення гомілки, після якого на деякий час опинився в інвалідному кріслі. Була довга реабілітація. Завдяки професіоналізму медичних працівників Харківського військового шпиталю, Олександр знов почав ходити.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Яценко, як і більшість українців, знову став на захист України, сім’ї, земляків, всіх українців, хоч і вже мав статус «Інвалід війни».
Протягом одинадцяти років бойових дій Олександр перебував на захисті населених пунктів: Золоте, Нижньотепле, Станиця Луганська, Попасна, Щастя, Трьохізбенка Луганської області, Бахмут, Мар’їнка, Курахове, Часів Яр Донецької області, Харків, Балаклія, Дворічна, Куп’янськ, Вовчанський напрямок Харківської області та інші.
В квітні-травні 2023 року брав участь у важких боях за місто Бахмут. Треба зазначити, під час цієї операції підрозділ під керівництвом Олександра витримав оборону, що свідчить про його високий військовий досвід, бойову майстерність та відвагу.
За час служби був нагороджений відзнаками, зокрема: «За службу державі» та «За вірність присязі» у 2015 році, «За оборону Щастя» у 2016 році, Медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України у 2017 році, «Хрест бойового братерства» у 2020 році, «За вірну службу» ІІІ ступеня, «Сили ТрО Куп'янськ - Готові до спротиву!» у 2023 році, «За оборону України» від Президента України та «Слобожанська слава» (посмертно) від Харківської обласної ради у 2025 році. За сумлінну працю на підприємстві нагороджений знаком «За заслуги» у 2019 році, Подякою генерального директора АТ «Укренергомашини» та Подякою голови Харківської обласної ради у 2016 році.
Яценко Олександр Дмитрович загинув 20 липня 2025 року у бою під Вовчанськом, у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Як всі побратими, так і всі цивільні українці, хто знав особисто Олександра Яценка пишаються його незламністю, оптимізмом, патріотизмом. Він був простим в спілкуванні, сильним, справедливим, життєрадісним. Побратими його називали «воїн із посмішкою», який вселяв кожному впевненість і не давав жодних приводів щодо сумніву в діях.
Своїм життєвим шляхом, своїми героїчними вчинками Олександр Яценко довів, що був гідним громадянином України, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України.
Слава всім хто захищає Україну!
Слава Україні!
Героям Слава!