Присвоїти звання Героя України (посмертно) Тарівєрдієву Денису Робертовичу позивний "Чемпіон"

Шановний пане Президенте!

Я, Таривердівєва Ірина Петрівна - мати загиблого воїна звертаюся до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) моєму сину — Тарівердієву Денису Робертовичу, 21 серпня 1995 року народження.

Мій син, вірменин за походженням, але народився і виріс в Кривому Розі Дніпропетровської області і з дитинства глибоко любив Україну і завжди вважав її своєю Батьківщиною. У найважчий для держави час він без вагань став на її захист, вступивши до лав Збройних Сил України у складі 422-го батальйону безпілотних систем «Люфтваффе», де служив під позивним «Чемпіон».

24 серпня 2025 року, у День Незалежності України, виконуючи бойове завдання поблизу м. Степногірськ Запорізької області, Денис проявив неймовірну відвагу. Коли ворожий дрон, начинений фосфором, атакував їхній автомобіль, він, усвідомлюючи неминучість удару, різко скерував кермо так, щоб вибух прийшовся на нього. Ціною власного життя Денис врятував життя побратиму.

Він неодноразово виконував найскладніші бойові завдання командування, виїжджаючи в найнебезпечніші точки фронту. Був відважним, впевненим і відповідальним. Його бойовий автомобіль завжди був доглянутий, чистий і готовий будь-якої миті рушити за хлопцями на передову. У батальйоні його щиро любили, адже він був світлою, усміхненою та позитивною людиною. Комбат згадував його зі сльозами на очах.

Окрім військової служби, Денис мав значні спортивні та професійні здобутки. Він був чемпіоном світу з триборства, майстром спорту міжнародного класу з пауерліфтингу, а також чемпіоном України та Європи з авіамодельного спорту. За свої таланти був удостоєний відзнаки «Обдарована дитина Дніпропетровщини». Під час навчання в університеті активно брав участь у всеукраїнських олімпіадах і виступав із науковими доповідями на міжнародних онлайн-конференціях.

Працюючи на заводі «Адамант», Денис обслуговував високоточні станки. Виготовлені під його керівництвом деталі врятували не одне життя на фронті. Станок, який був придбаний спеціально під нього, вже понад рік простоює без роботи.

Денис був людиною з «золотими руками», світлим серцем і надзвичайною любов’ю до життя. Його працелюбність, талант і людяність викликали глибоку повагу оточення.
За успішне виконання бойових завдань отримав звання учасника бойових дій.

Денис віддав своє життя за свободу, цілісність і державність України. Його подвиг і самопожертва заслуговують на найвищу державну відзнаку.

Прошу Вас, пане Президенте, відзначити подвиг мого сина та присвоїти Тарівердієву Денису Робертовичу високе звання Героя України (посмертно).