Присвоїти звання Героя України (посмертно) Шадманову Руслану Мурадовичу позивний "Шаман"

Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію, про присвоєння звання Героя України (посмертно) Шадманову Руслану Мурадовичу.
17 березня 2025 року в ході ведення бойових дій зі збройними формуваннями російської федерації в районі населеного пункту Виїмка Донецької області загинув Шадманов Руслан Мурадович, народився З січня 1979 року в місті Гаурдак, Туркменістан. Його дитинство розпочалося на півдні, у теплій країні, серед пісків і гір, однак доля повела нашу родину в інший край – до України, яка згодом стала його рідним домом. Коли йому виповнилось два роки, він з родиною переїхав в Україну.В дитячому садку, співав рідної Вітчизни, я солдат. Вивчав українську мову та читав все про історію нашої країни.
Усе, що він робив, було для інших: для мами, для сестер, для сім'ї. Руслан, навчався у ЗОШ №1, потім - у Знам'янському ПТУ №3, а згодом - у місті Козятин, де здобував фах провідника вагонів. Також розпочав навчання в КНТУ,яке не встиг завершити, через війну. Життєві обставини змусили рано подорослішати - в 17 років він уже працював у будівельній компанії, допомагаючи родині.
Він завжди залишався тим, хто творить і захищає. Він жив трьома речами: душею, Богом і Україною, його вислів був :ДУШУ БОГУ, ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ. Ще у 2019 році Руслан, намагався потрапити на службу в АТО. Проте через проблеми з серцем і нирками йому відмовили. Тоді він звільнився з роботи провідника й поїхав до Польщі, аби заробляти. Та коли 24 лютого 2022 року ворог вдерся до України - Руслан не вагаючись повернувся до Батьківщини. Він не зміг залишитись осторонь, добровільно пішов до військкомату. Попри хворе серце з дитинства і проблеми з нирками, наполягав: «Я маю бути там, де захищають Україну.» Його не хотіли брати – медична комісія відмовляла. Але він добився. Бо серце моє - хоч і хворе – завжди було сильне духом. Почав службу з ДШБ згодом потрапив у 80-ту десантно-штурмову бригаду,Під час наступу 80 ДШБ була розгромлена ворогом,із 80 хлопців які тримали оборону,залишилось 5 чоловіків(вони були пораненні)після трьох місячного лікування його перевели  до  82-го ДШБ, та інші важкі бойові напрямки.
Він пройшов війну - не просто як солдат, а як людина, що в кожному кроці несла любов до землі, до мови,до людей. Він завжди був українцем серцем. Хоч народився в Туркменії, говорив виключно українською, думав українською і жив душею для України. Йому часто казали: «Чого ти туди йдеш? Ти туркмен» А ВІН з гордістю відповідав:«Я - УКРАЇНЕЦЬ.Я говорю душею. Живу для Бога. І життя віддам за Україну.» Двічі його вважали загиблим, але Руслан повертався живим і ще рятував побратимів.
Був нагороджений медаллю «Ветеран війни»,
Відзнака Кіровоградської  області «за мужність та Відвагу» та
Почесна грамота Знам’янської міської ради до Дня Захисника України .
Після важкого поранення та операції на коліні, його перевели в небойову частину в червні 2024 року, та довго там він не залишився - написав рапорт і повернувся на фронт в частину А3892 в 10 окрему гірську штурмову бригаду в 109 батальон 1 роту. Він казав,що ми ніби  живемо в двох  вимірах –тут спокійно, а там побратими стримують ворога у  самому пеклі. Я не можу залишитись тут,  де ходять моя мати й діти ,і допустити , щоб ворог наблизився. Ніхто крім нас. Завжди казав сестро, закохайся в українську мову, по люби  українську родючу землю. Все буде УКРАЇНА. УКРАЇНА понад усе. УКРАЇНА обовязково переможе-це його слова, він був впевнений в цьому.
Шадманов Руслан Мурадович позивний ’’ ШАМАН’’солдат А3892
Його шлях це історія незламної відданості,вірності України й безмежної любові до своєї родини.Загинув під час виконання бойового завдання прикриваючи побратимів,щодо захисту територіальної цілісності та незалежності УКРАЇНИ біля населеного пункту ВИЇМКА Бахмутського  району Донецької області
Історія Руслана Мурадовича, це про те, як можна полюбити Україну і отримавши громадянство в ній пишатися цим!
Прошу Вас, шановний Пане Президент, присвоїти Шадманову Руслану Мурадовичу звання Героя України (посмертно). Буду вдячна за Ваше розуміння!!!
Вічна пам'ять і шана, подяка всім хто віддав своє життя за Україну, за наше мирне небо.