№22/252690-еп
Про вшанування пам’яті воїна Збройних Сил України Білого Володимира Михайловича
Автор (ініціатор): Сідаченко Валерія Андріївна
Дата оприлюднення: 08 вересня 2025
Ми, родина Білого Володимира Михайловича, 14 червня 1978 року народження, звертаємося з проханням гідно вшанувати пам’ять нашого рідного — чудового чоловіка, найкращого батька та єдиного сина для своєї матері.
Володимир народився у невеликому містечку Знам’янка, що на Кіровоградщині, та з юних років був прикладом доброти, сили й відданості своїй родині та Україні.
Він проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ на посаді гранатометника 2-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0224.
Добросовісно вступив до лав Збройних Сил України,на посаду гранатометника,був на Покровському напрямку в Донецькій області, поблизу села Іллінка, де мужньо виконував бойові завдання, захищаючи рідну землю.
З 19 листопада 2024 року Володимир вважався зниклим безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії.
Довгих 10 місяців ми, його сім’я, вірили й сподівалися на диво. Шукали, чекали, молилися, що він живий. Але нас спіткала страшна звістка: 19 березня 2025 року його тіло було повернено Україні під час обміну загиблих воїнів. Разом із його загибеллю ми втратили найдорожче:
мати — єдиного сина,
дружина — люблячого чоловіка,
син і донька — найкращого батька.
Володимир Михайлович віддав своє життя заради свободи й незалежності України, заради миру та майбутнього наших дітей.
У зв’язку з цим ми, його родина, просимо:
1. Надати Білому Володимиру Михайловичу державну нагороду (посмертно).
2. Включити його ім’я до Книги Пам’яті загиблих Захисників України.
3. Розглянути можливість увічнення його пам’яті шляхом встановлення пам’ятної дошки або іншої форми пошани.
4. Забезпечити належну підтримку родині загиблого воїна.
Ми переконані, що подвиг Володимира Михайловича має бути збережений у серцях людей і навіки вписаний в історію України. Адже герої не вмирають — вони живуть у пам’яті нащадків та у свободі, яку вибороли для нашої держави.
З повагою до Вас,дружина Євгенія та донька Валерія!
Володимир народився у невеликому містечку Знам’янка, що на Кіровоградщині, та з юних років був прикладом доброти, сили й відданості своїй родині та Україні.
Він проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ на посаді гранатометника 2-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0224.
Добросовісно вступив до лав Збройних Сил України,на посаду гранатометника,був на Покровському напрямку в Донецькій області, поблизу села Іллінка, де мужньо виконував бойові завдання, захищаючи рідну землю.
З 19 листопада 2024 року Володимир вважався зниклим безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії.
Довгих 10 місяців ми, його сім’я, вірили й сподівалися на диво. Шукали, чекали, молилися, що він живий. Але нас спіткала страшна звістка: 19 березня 2025 року його тіло було повернено Україні під час обміну загиблих воїнів. Разом із його загибеллю ми втратили найдорожче:
мати — єдиного сина,
дружина — люблячого чоловіка,
син і донька — найкращого батька.
Володимир Михайлович віддав своє життя заради свободи й незалежності України, заради миру та майбутнього наших дітей.
У зв’язку з цим ми, його родина, просимо:
1. Надати Білому Володимиру Михайловичу державну нагороду (посмертно).
2. Включити його ім’я до Книги Пам’яті загиблих Захисників України.
3. Розглянути можливість увічнення його пам’яті шляхом встановлення пам’ятної дошки або іншої форми пошани.
4. Забезпечити належну підтримку родині загиблого воїна.
Ми переконані, що подвиг Володимира Михайловича має бути збережений у серцях людей і навіки вписаний в історію України. Адже герої не вмирають — вони живуть у пам’яті нащадків та у свободі, яку вибороли для нашої держави.
З повагою до Вас,дружина Євгенія та донька Валерія!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Марищук Андрій Дмитрович
29 листопада 2025
2.
Лаврінець Марина Дмитрівна
29 листопада 2025
3.
Кравчишин Анастасія Ярославівна
29 листопада 2025
4.
Марущак Мар'яна Іванівна
29 листопада 2025
5.
Ситнік Тетяна Василівна
29 листопада 2025
6.
Білокура Юлія Русланівна
29 листопада 2025
7.
Клим Надія Степанівна
29 листопада 2025
8.
Довжинська Анастасія Олександрівна
28 листопада 2025
9.
Бур'ян Людмила Михайлівна
28 листопада 2025
10.
Русін Валентина Вікторівна
28 листопада 2025
11.
Крутько Марина Геннадіївна
28 листопада 2025
12.
Ковальська Юлія Миколаївна
28 листопада 2025
13.
Вівтюк Руслана Юріївна
28 листопада 2025
14.
Соловйова Антоніна Олександрівна
28 листопада 2025
15.
Бажан Марина Іванівна
28 листопада 2025
16.
Мисенко Віктор Володимирович
28 листопада 2025
17.
Кравченко Сергій Вікторович
28 листопада 2025
18.
Палкова Наталія Романівна
28 листопада 2025
19.
Погоріляк Діана Олександрівна
28 листопада 2025
20.
Волосюк Ганна Олегівна
28 листопада 2025
21.
Бондаренко Анастасія Ігорівна
28 листопада 2025
22.
Гамула Тетяна Володимирівна
28 листопада 2025
23.
Степенко Оксана Петрівна
27 листопада 2025
24.
Суркова Інна Вадимівна
27 листопада 2025
25.
Пилипів Оксана Іванівна
27 листопада 2025
26.
Бурківська Ірина Володимирівна
27 листопада 2025
27.
Марущак Юлія Ігорівна
27 листопада 2025
28.
Чернишенко Діана Олександрівна
27 листопада 2025
29.
Андреєва Тетяна Михайлівна
27 листопада 2025
30.
Філатова Тетяна Ігорівна
27 листопада 2025
7129
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 10 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.