№22/252690-еп
Про вшанування пам’яті воїна Збройних Сил України Білого Володимира Михайловича
Автор (ініціатор): Сідаченко Валерія Андріївна
Дата оприлюднення: 08 вересня 2025
Ми, родина Білого Володимира Михайловича, 14 червня 1978 року народження, звертаємося з проханням гідно вшанувати пам’ять нашого рідного — чудового чоловіка, найкращого батька та єдиного сина для своєї матері.
Володимир народився у невеликому містечку Знам’янка, що на Кіровоградщині, та з юних років був прикладом доброти, сили й відданості своїй родині та Україні.
Він проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ на посаді гранатометника 2-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0224.
Добросовісно вступив до лав Збройних Сил України,на посаду гранатометника,був на Покровському напрямку в Донецькій області, поблизу села Іллінка, де мужньо виконував бойові завдання, захищаючи рідну землю.
З 19 листопада 2024 року Володимир вважався зниклим безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії.
Довгих 10 місяців ми, його сім’я, вірили й сподівалися на диво. Шукали, чекали, молилися, що він живий. Але нас спіткала страшна звістка: 19 березня 2025 року його тіло було повернено Україні під час обміну загиблих воїнів. Разом із його загибеллю ми втратили найдорожче:
мати — єдиного сина,
дружина — люблячого чоловіка,
син і донька — найкращого батька.
Володимир Михайлович віддав своє життя заради свободи й незалежності України, заради миру та майбутнього наших дітей.
У зв’язку з цим ми, його родина, просимо:
1. Надати Білому Володимиру Михайловичу державну нагороду (посмертно).
2. Включити його ім’я до Книги Пам’яті загиблих Захисників України.
3. Розглянути можливість увічнення його пам’яті шляхом встановлення пам’ятної дошки або іншої форми пошани.
4. Забезпечити належну підтримку родині загиблого воїна.
Ми переконані, що подвиг Володимира Михайловича має бути збережений у серцях людей і навіки вписаний в історію України. Адже герої не вмирають — вони живуть у пам’яті нащадків та у свободі, яку вибороли для нашої держави.
З повагою до Вас,дружина Євгенія та донька Валерія!
Володимир народився у невеликому містечку Знам’янка, що на Кіровоградщині, та з юних років був прикладом доброти, сили й відданості своїй родині та Україні.
Він проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ на посаді гранатометника 2-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0224.
Добросовісно вступив до лав Збройних Сил України,на посаду гранатометника,був на Покровському напрямку в Донецькій області, поблизу села Іллінка, де мужньо виконував бойові завдання, захищаючи рідну землю.
З 19 листопада 2024 року Володимир вважався зниклим безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії.
Довгих 10 місяців ми, його сім’я, вірили й сподівалися на диво. Шукали, чекали, молилися, що він живий. Але нас спіткала страшна звістка: 19 березня 2025 року його тіло було повернено Україні під час обміну загиблих воїнів. Разом із його загибеллю ми втратили найдорожче:
мати — єдиного сина,
дружина — люблячого чоловіка,
син і донька — найкращого батька.
Володимир Михайлович віддав своє життя заради свободи й незалежності України, заради миру та майбутнього наших дітей.
У зв’язку з цим ми, його родина, просимо:
1. Надати Білому Володимиру Михайловичу державну нагороду (посмертно).
2. Включити його ім’я до Книги Пам’яті загиблих Захисників України.
3. Розглянути можливість увічнення його пам’яті шляхом встановлення пам’ятної дошки або іншої форми пошани.
4. Забезпечити належну підтримку родині загиблого воїна.
Ми переконані, що подвиг Володимира Михайловича має бути збережений у серцях людей і навіки вписаний в історію України. Адже герої не вмирають — вони живуть у пам’яті нащадків та у свободі, яку вибороли для нашої держави.
З повагою до Вас,дружина Євгенія та донька Валерія!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Зайкіна Ганна Олексіївна
08 грудня 2025
2.
Чепак Ольга Семенівна
08 грудня 2025
3.
Щудло Юлія Михайлівна
08 грудня 2025
4.
Коваленко Тетяна Вікторівна
08 грудня 2025
5.
Зайцева Олена Володимирівна
08 грудня 2025
6.
Кузьмич Тетяна Василівна
08 грудня 2025
7.
Завадська Юлія Володимирівна
08 грудня 2025
8.
Коврига Ірина Володимирівна
08 грудня 2025
9.
Гаврих Іван Іванович
08 грудня 2025
10.
Бойко Людмила Богданівна
08 грудня 2025
11.
Лазаренко Іна Олександрівна
08 грудня 2025
12.
Близнюк Микола Миколайович
08 грудня 2025
13.
Голік Наталія Леонідівна
08 грудня 2025
14.
Глобіна Наталія Іванівна
08 грудня 2025
15.
Пелех Катерина Сергіївна
08 грудня 2025
16.
Костинська Руслана Вікторівна
08 грудня 2025
17.
Змитревич Ірина Андріївна
08 грудня 2025
18.
Тимощук Вікторія Олександрівна
08 грудня 2025
19.
Мартинюк Світлана Олександрівна
08 грудня 2025
20.
Подольська Ольга Леонідівна
08 грудня 2025
21.
Півинська Юлія Володимирівна
08 грудня 2025
22.
Савченко Ірина Олександрівна
07 грудня 2025
23.
Поліщук Яна Русланівна
07 грудня 2025
24.
Чепурко Марія Віталіївна
07 грудня 2025
25.
Пісцо Тетяна Михайлівна
07 грудня 2025
26.
Левчук Олександр Петрович
07 грудня 2025
27.
Сокол Марія Андріївна
07 грудня 2025
28.
Іванова Дарина Дмитрівна
07 грудня 2025
29.
Кузнєцова Наталія Михайлівна
07 грудня 2025
30.
Клап Ганна Володимирівна
07 грудня 2025