Шановний Пане Президент!
Ми,родина,знайомі,побратими Білого Володимира Михайловича, звертаємося з проханням присвоїти нашому рідному найвищу державну нагороду — Звання Героя України (посмертно).
Володимир народився 14 червня 1978 року у невеликому містечку Знам’янка Кіровоградської області,де проводив своє дитинство та виріс.Працював звичайним вчителем української мови та літератури,цікавився стрибками з парашутом ,технікою та музикою.З часом,бажаючи самореалізуватися переїхав до столиці ,де почав будувати своє життя ,карʼєру та зустрів своє кохання і виховував з нею чудових доньку та сина.
Він був найкращим чоловіком, люблячим батьком і відданим сином, для кого родина завжди була понад усе.
Володимир з самого початку вторгнення,не відмовлявся приймати участь в захисті України ,тож згодом мобілізуючись ,вступив до лав Збройних Сил України.
Володимир Михайлович проходив службу у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ ЗСУ, на посаді гранатометника 2-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0224.
Він героїчно захищав Україну на Покровському напрямку,беручи участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
19.11.2024 в районі села Іллінка Донецької області з напрямку СИГНАЛЬНЕ, ІЛЛІНКА противником було застосовано скид гранати з БпЛА. У результаті чого був повністю втрачений зв’язок,та пізніше визнаний ЗНИКЛИМ БЕЗВІСТИ.
.Протягом 10 місяців наша родина жила надією, шукала його та вірила в його повернення,видивляючись кожну фотографію,писавши багато пошукових постів-робили усе,тільки щоб він повернувся живим. Але нажаль країна агресор вирішила по своєму і 19 березня 2025 року нас спіткала страшна звістка — тіло Володимира було повернено Україні під час обміну загиблих воїнів,він був просто жорстоко вбитий перебуваючи у полоні .
Володимир віддав своє життя за свободу і незалежність України.
Мати залишилась без єдиного сина, дружина — без чоловіка, син і донька — без батька. Володимир віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його мужність, відданість і героїзм заслуговують на найвищу державну нагороду.
У зв’язку з цим,прошу Вас Пане Володимир!
Від імені дружини,батьків,сина та доньки
Присвоїти БІЛОМУ ВОЛОДИМИРУ МИХАЙЛОВИЧУ звання Героя України (посмертно).
Ми віримо, що подвиг нашого Воїна та всіх Героїв України залишиться в серцях людей назавжди і стане прикладом відданості, мужності та любові до Батьківщини для наступних поколінь.