Присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому солдату Зінов’єву Івану Владиславовичу

Шановний Пане Президенте!
Звертаємося до Вас від імені родини, побратимів і всіх хто мав честь бути знайомим, із проханням про присвоєння звання Героя України (посмертно), військовослужбовцю ЗСУ старшому солдату Зінов’єву Івану Владиславовичу, старшому водію-електрику 1 мінометного взводу мінометної батареї в/ч А7326, хороброму захиснику нашої Батьківщини, який віддав життя за незалежність та територіальну цілісність нашої країни.
Іван народився 14 травня 1975 року в селищі Голованівськ Кіровоградської обл. В цивільному житті був дуже творчою, різносторонньою особистістю. Його можна було побачити як за швейною машинкою так і на будівництві. Проживав в місті Умань на Черкащині. З самого початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Службу проходив у мінометній батареї 160 об 118 обр ТрО. Побратими пам’ятають його як людину, готову підставити своє надійне плече в найскладніших життєвих і бойових ситуаціях у будь-який час. Це людина-позитив, яка завжди намагалася підтримати моральний дух військових. Людина, яка під час виконання бойових розпоряджень, діяла швидко, нестандартно вирішувала складні завдання. Вирушаючи на бойове завдання завжди обдумував кожну свою дію, чітко усвідомлюючи відповідальність за життя побратимів. Зі слів побратимів був справжнім військовим водієм, який безпомилково орієнтувався на місцевості будь-якої складності, за весь період неодноразово вивозив побратимів з найнебезпечніших позицій ризикуючи власним життям. Нажаль, 22.07.2025р. в н.п. Тернове Синельниківського району Дніпропетровської обл., виконуючи чергове бойове завдання, пов’язане із захистом Батьківщини, стримуванням і відсіччю збройної агресії російської федерації проти України, від удару ворожого fpv-дрону Зінов’єв І.В. загинув. Та все ж таки завдання виконав: побратими – живі, вивіз.
У нього залишилися дружина, неповнолітні донька та син, восьмидесятирічна мати, побратими, які стали другою сім’єю за останні роки. Його загибель це непоправна втрата для родини та всієї країни. Він був справжнім воїном, патріотом, до останнього подиху був вірний присязі українському народу. Мріяв про мирне життя для своїх дітей. За вільну Україну та мир, віддав найцінніше - своє життя. Був нагороджений медалями «За заслуги» та «За оборону рідної держави».
Зінов’єв Іван Владиславович справжній Герой, чоловік, батько, син та побратим, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).

Нашому Герою назавжди 50.
Уклін та шана Герою Вічна пам'ять.
Слава Україні!