Я, Лаврова Олена Анатоліївна - дружина загиблого воїна звертаюся до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Гвоздю Василю Володимировичу, 15 січня 1985 року народження.
Мій чоловік, з дитинства глибоко любив Україну і завжди вважав її своєю Батьківщиною. У найважчий для держави час він без вагань став на її захист, вступивши до лав Збройних Сил України у складі 82 окремої десантно - штормової бригади, де служив під позивним «Сява».
5 липня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Володимирівка, Покровського району, Донецької області. Василь проявив неймовірну відвагу. Коли ворожий дрон, атакував їхню позицію. Ціною власного життя Василь врятував життя побратимам.
Окрім цього, він з 1.07.2014 по 03.03.2015 року виконував бойове завдання в Донецькій та Луганській області.
Василь був людиною з «золотими руками», світлим серцем і надзвичайною любов’ю до життя. Його працелюбність, талант і людяність викликали глибоку повагу оточення. За успішне виконання бойових завдань отримав звання учасника бойових дій та ветерана війни.
Василь, віддав своє життя за свободу, цілісність і державність України. Його подвиг і самопожертва заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Прошу Вас, пане Президенте, відзначити подвиг мого чоловіка та присвоїти Гвоздю Василю Володимировичу високе звання Героя України (посмертно).