ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ! Я, Шелепетень Оксана Василівна, дружина загиблого Захисника України, звертаюсь з проханням розглянути петицію.
Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) відважному воїну, мужньому захиснику БАТЬКІВЩИНИ, військовослужбовцю Збройних Сил України ,солдату Шелепетень Роману Романовичу, саперу 2-го інженерно-саперного відділення 2-го інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти 1-го інженерного батальйону в/ч А3817.
Шелепетень Роман Романович народився 25 жовтня 1992 року у с.Розвадів Львівської області , Стрийського р-ну.
2014-2015 р. брав участь в АТО, та отримав посвідчення «Учасника бойових дій» 29.07.2015 р.
26.02.2022 р. Роман поповнив ряди добровольців ЗСУ.Брав участь у бойових діях в гарячих точках.
08.06.2023 р. поблизу н.п.Мала Токмачка був поранений .Навіть поранення не зупинило його -після лікування знову повернувся в стрій, захищати країну.
У серпні 2023 р. Знову був поранений поблизу Роботиного Запорізької області.
За високий професіоналізм, зразкове виконання службових обовʼязків , проявлення ініціативи і наполегливість у виконанні завдань, значний особистий внесок у зміцненні обороноздатності держави був нагороджений:
-нагрудним знаком «Золотий Хрест»- головнокомандувачем Збройних Сил України - Валерія Залужного.
-двічі був відзначений медаллю Міністра оборони «За поранення»
-Почесною відзнакою Оперативного угрупування військ «Запоріжжя».
Роман був люблячим чоловіком і батьком, турботливим сином, улюбленим братом та надійним другом - захисником. Побратими згадують Романа як справжнього та безстрашного воїна, який не знав страху перед ворогом, завжди був готовий прийти на допомогу. Пам'ять про нього житиме у серцях усіх, хто його знав, а його подвиг не повинен бути забутий.
Солдат Шелепетень Роман Романович загинув 16.02.2025 р.під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Улакли Донецької області внаслідок влучання невідомого безпілотного літального апарату та отримав поранення несумісні з життям.
У нього залишилося двоє неповнолітніх дітей, які дуже важко переживають втрату не лише батька, але й найкращого друга, та наставника. Його смерть — важка втрата для всієї нашої родини.
Роман загинув захищаючи Україну від російських окупантів.
Його мрією було мирне життя в сильній, вільній, незалежній Україні разом зі своєю сімʼєю .Він віддав найдорожче — своє життя — заради нашого вільного майбутнього.
Висловлюючи глибоку шану, просимо Вас вшанувати пам’ять Шелепетень Романа Романовича присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою!
З повагою,
Шелепетень Оксана Василівна
від імені родини загиблого захисника.