№22/253054-еп
Присвоєння почесного звання Героя України(посмертно) штаб-сержанту Маклахову Євгенію Віталійовичу, стрільцю 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А7295
Автор (ініціатор): Маклахов Владислав Віталійович
Дата оприлюднення: 17 вересня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаємось до Вас від імені матері, родини, побратимів і всіх, хто знав мого брата, із щирим проханням присвоїти почесне звания Героя України (посмертно) Маклахову Євгенію Віталійовичу 10.04.1992 р.н., позивний «Лимон», стрільцю 2-стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч 7295.
Євгеній народився і прожив усе життя в місті Києві. Відслужив строкову службу, працював в лавах ДСНС та УДО. В день вторгнення, 24 лютого 2022 року, він добровільно прибув до військкомату, щоб захищати свою країну. З початку повномаштабної війни ніс службу в лавах 129-го батальйону Територіальної оборони Киева на блокпостах столиці, а згодом брав участь у бойових діях на Сході України: Соледар, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка.
В квітні 2023 року, перед черговою ротацією на схід, пройшов курси тактичної медицини. Неодноразово виносив поранених з поля бою, ризикуючи власним життям.
23 липня 2023 року, виконуючи обов'язки військової служби в районі ведення бойових дій біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, Євгеній загинув під час евакуації поранених під щільним ворожим артобстрілом. Саме в той момент, коли рятував інших, отримав смертельні поранення сам.
Його життя було прикладом мужності, самопожертви, людяності та честі. Побратими передали його заповіт, щоб в разі смерті його тіло кремували, а прах розвіяли над Карпатами, куди він мріяв поїхати після війни з друзями. Родина виконала його остание прохання, віддавши йому шану на горі Високий верх у липні 2023 року.
Його подвиг не залишився без уваги, Євгеній був нагороджений медаллю «За збережене життя», Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), пам'ятною медаллю 112-бригади, а також пам"ятним знаком Управління Державної охорони «За мужність».
Ці нагороди лише частина визнання того, що він поклав на вівтар найдорожче - своє життя заради України і родини, заради побратимів та заради нашого майбутнього.
Просимо Вас, пане Президенте, врахувати всі обставини, гідність та жертовність Євгенія, його щиру любов до Батьківщини та героїзм, проявлений у найвищій формі коли людина свідомо віддає життя за інших. Ми щиро віримо, що він гідний високої державної відзнаки звання Героя України (посмертно). Це буде не лише вшануванням Його пам'яті, а й прикладом для всіх, хто захищає нашу країну сьогодні.
З повагою та надією,
Маклахова Тамара Петрівна мати
Маклахов Владислав Віталійович брат
Побратими, друзі, громадяни України
Звертаємось до Вас від імені матері, родини, побратимів і всіх, хто знав мого брата, із щирим проханням присвоїти почесне звания Героя України (посмертно) Маклахову Євгенію Віталійовичу 10.04.1992 р.н., позивний «Лимон», стрільцю 2-стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч 7295.
Євгеній народився і прожив усе життя в місті Києві. Відслужив строкову службу, працював в лавах ДСНС та УДО. В день вторгнення, 24 лютого 2022 року, він добровільно прибув до військкомату, щоб захищати свою країну. З початку повномаштабної війни ніс службу в лавах 129-го батальйону Територіальної оборони Киева на блокпостах столиці, а згодом брав участь у бойових діях на Сході України: Соледар, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка.
В квітні 2023 року, перед черговою ротацією на схід, пройшов курси тактичної медицини. Неодноразово виносив поранених з поля бою, ризикуючи власним життям.
23 липня 2023 року, виконуючи обов'язки військової служби в районі ведення бойових дій біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, Євгеній загинув під час евакуації поранених під щільним ворожим артобстрілом. Саме в той момент, коли рятував інших, отримав смертельні поранення сам.
Його життя було прикладом мужності, самопожертви, людяності та честі. Побратими передали його заповіт, щоб в разі смерті його тіло кремували, а прах розвіяли над Карпатами, куди він мріяв поїхати після війни з друзями. Родина виконала його остание прохання, віддавши йому шану на горі Високий верх у липні 2023 року.
Його подвиг не залишився без уваги, Євгеній був нагороджений медаллю «За збережене життя», Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), пам'ятною медаллю 112-бригади, а також пам"ятним знаком Управління Державної охорони «За мужність».
Ці нагороди лише частина визнання того, що він поклав на вівтар найдорожче - своє життя заради України і родини, заради побратимів та заради нашого майбутнього.
Просимо Вас, пане Президенте, врахувати всі обставини, гідність та жертовність Євгенія, його щиру любов до Батьківщини та героїзм, проявлений у найвищій формі коли людина свідомо віддає життя за інших. Ми щиро віримо, що він гідний високої державної відзнаки звання Героя України (посмертно). Це буде не лише вшануванням Його пам'яті, а й прикладом для всіх, хто захищає нашу країну сьогодні.
З повагою та надією,
Маклахова Тамара Петрівна мати
Маклахов Владислав Віталійович брат
Побратими, друзі, громадяни України
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Головка Ольга Михайлівна
17 вересня 2025
2.
Зеля Альона Григорівна
17 вересня 2025
3.
Кутовий Руслан Андрійович
17 вересня 2025
4.
Купренко Олеся Сананівна
17 вересня 2025
5.
Крамарівський Віктор Йосифович
17 вересня 2025
6.
Листопад Світлана Миколаївна
17 вересня 2025
7.
Іванова Анна Анатоліївна
17 вересня 2025
8.
Шахов Ігор Олександрович
17 вересня 2025
9.
Вершиніна Яна Олександрівна
17 вересня 2025
10.
Десятник Тарас Петрович
17 вересня 2025
11.
Дудченко Світлана Сергіївна
17 вересня 2025
12.
Іллюк Олеся Андріївна
17 вересня 2025
13.
Григорович Ольга Михайлівна
17 вересня 2025
14.
Перев'язко Наталія Михайлівна
17 вересня 2025
15.
Дацишина Юлія Андріївна
17 вересня 2025
16.
Савченко Людмила Борисівна
17 вересня 2025
17.
Кропива Інна Петрівна
17 вересня 2025
18.
Костенко Наталія Дмитрівна
17 вересня 2025
19.
Наумов Назарій Сергійович
17 вересня 2025
20.
Загребельна Крістіна Юріївна
17 вересня 2025
21.
Головченко Альона Анатоліївна
17 вересня 2025
22.
Оліневич Євгеній Ігорович
17 вересня 2025
23.
Бурлай Ольга Дмитрівна
17 вересня 2025
24.
Московець Іванна Станіславівна
17 вересня 2025
25.
Булах Світлана Миколаївна
17 вересня 2025
26.
Кретова Майя Володимирівна
17 вересня 2025
27.
Буланкова Марія Володимирівна
17 вересня 2025
28.
Москаленко Наталія Миколаївна
17 вересня 2025
29.
Євчук Аліна Михайлівна
17 вересня 2025
30.
Борздов Костянтин Дмитрович
17 вересня 2025
243
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.