Шановний Пане Президент! До вас звертається сім'я загиблого захисника Гапона Олександра Сергійовича. Народився він 7 березня 1979 року в селі Засулля. Закінчив ЗОШ №2 м.Лубни, потім ПТУ-53 у селі Войниха, де здобув професію водія.
Захоплювався музикою. А тому вже з 16 років був учасником духового оркестру Лубенської 25-ї гвардійської мотострілецької дивізії. Тут і залишився служити, закінчив школу прапорщиків та вступив до Харківського танкового інституту. Працював у приватних структурах, опановував будівельну справу.
Проте війна перекреслила всі плани Олександра на мирне життя. І вже з 1 липня 2022 року він на службі у Збройних Силах України, серед нашого героїчного воїнства захищав державу від ворога. Брав участь в охороні стратегічних об’єктів столиці.
З серпня 2023 року воював на Донецькому напрямку, у званні штаб-сержанта, командира ВЧ А0222 механізованого відділення – командира машини механізованого взводу, механізованої роти, механізованого батальйону.
30 вересня 2023 року внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області,війна обірвала життя Гапона Олександра Сергійовича. Його назавжди запам’ятають усміхненим, позитивним, жартівливим, налаштованим на краще та на перемогу.
Просимо вас присвоїти почесне звання "Героя України"(посмертно) Гапону Олександру Сергійовичу . Адже Олександр був люблячим батьком, сином та чоловіком, та надійним братом любив і піклувався про свою сім'ю.