Шановний пане Президенте!
До вас звертається родина загиблого захисника Новоселецького Станіслава Федосійовича, солдата , водія 2 механізованого взводу 7 механізованої роти, 3 механізованого батальйону 116 ОМБр 10 армійського корпусу Збройних Сил України А4722. Народився 14 березня 1974 року в селі Новооріхівка, Лубенського району, Полтавської області де проживав, працював та створив родину. Завжди був усміхненою та доброзичливою людиною. Ніколи не відмовляв друзям в допомозі, не боявся труднощів та хвороб. В грудні 2022 року вступив до Збройних Сил України.Вірно служив українському війську і Батьківщині, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України.В період з 08.04.2023 по 24.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в Донецькій області, Покровський район, с. Новобахмутівка та Волноваський район с. Зелений Гай. В Запорізькій області Пологівський район, с. Левадне. Також виконував завдання у Харківській області Купʼянського району в м. Купʼянськ та Донецькій області Покровського району, м. Авдіївка. час проходження служби неодноразово був нагороджений відзнаками та подяками: медаль «Ветеран війни», відзнака Президента України «За оборону України», Указ Президента України від 05.08.2022 № 559. 10 вересня 2025 року нашу родину огорнула невимовна втрата, що життя нашого батька та чоловіка обірвалося 9 вересня 2025 року в районі населеного пункту Загризове, Ізюмського району, Харківської області, під час виконання бойового завдання від удару дроном «FPV” у віці 51 рік.
За Україну він віддав найцінніше - своє життя.
Просимо вас розглянути питання про нагородження Станіслава, який заслуговує на найвищу державну нагороду Звання Героя України (посмертно).
З великою повагою,
Донька Новоселецька Марія Станіславівна.
Донька Гвоздік Анжеліка Станіславівна.
Дружина Новоселецька Людмила Миколаївна.