Життєвий шлях
Ковалишин Руслан Ярославович народився, у місті Львові 31.10.1976 року.
Навчався в школах СЗШ №38 та №92.
Після закінчення пішов навчатися у Львівське ПТУ №26.
Займався футболом, та був вірним фанатом ФК" КАРПАТИ" Львів.
У 1995 році був призваний на строкову військову службу.
Військовий шлях
04 травня 2014 року Руслан добровільно мобілізувався до 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила.
Брав безпосередню участь в АТО, та в бойових діях Луганської області, вихід з Луганського аеропорту, Латугине, Георгіївка, Кримське, Волнухине.
Демобілізувався 30 травня 2015 року, повернувся до цивільного життя.
У 2015 році був нагороджений медаллю "Ветеран війни".
2022 році, під час повномасштабного вторгнення Руслан без вагань повертається, з Польщі маючи 10-річну дитину з інвалідністю (цукровий діабет I типу), а також маму з інвалідністю I-групи, сам маючи 5 поранень і не одну (контузію) добровільно стає на захист України.
2022-2023 рр. був медиком у 24 ОМбр Короля Данила.
2023 р — перевівся до лав 3-ОШБ (піхотинцем — штурмовиком) брав участь у бойових діях: (Попасна, Рубіжне, Гірське, Лисичанськ, Сіверськодонецьк, Соледар, Бахмут, Часів Яр, Херсон, Нью-Йорк, Торецьк, Борова, Авдіївка, Орлівка, Клебан-Бик, Покровськ, Костянтинівка.
Загинув 06 серпня 2025 року в Луганський області, Сватівський район, населений пункт Новоєгорівка.
Усі, хто знав Руслана, особливо його родина та побратими, пам'ятають та пишаються його стійкістю, надійністю і мужністю, умінню швидко адаптовуватися до умов війни,постійним удосконаленням навичок.
Пам'ятаємо того, хто приходив на допомогу, у найважчі життєві та найгарячіші бойові моменти, будь-коли.
Його самовіддана праця зберегла життя багатьом побратимам,а також цивільному населенню.
Ми його сім'я, родина переконані що Ковалишин Руслан Ярославович гідний найвищої державної нагороди, адже він був справжнім Воїном — відданим та хоробрим.
Найголовніше!!!- Руслан віддав найдорожче, своє Життя, за свободу і майбутнє Українського народу.
Його життя стало прикладом самопожертви та любові до Батьківщини.
Вічна Слава ГЕРОЮ!
Ми закликаємо Президента України Верховного Головнокомандувача Зеленського Володимира Олександровича, та відповідні державні органи вшанувати пам'ять на найвищому державному рівні, його військові заслуги відповідають критеріям визначного геройського вчинку, та є підставою для присвоєння звання Герой України (Посмертно).
З повагою сім'я та родина загиблого Героя.
Слава Україні!
Героям Слава!