№22/253398-еп

Присвоєння Звання Героя України (посмертно) головному сержанту, командиру відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти «Рубак» військової частини А7033 Мохняку Роману Мирославовичу!

Автор (ініціатор): Мохняк Марія Василівна
Дата оприлюднення: 26 вересня 2025
Шановний пане Президенте!

Я, Мохняк Марія Василівна, мати загиблого військовослужбовця, добровольця Мохняка Романа Мирославовича звертаюся до Вас із найщирішим проханням від серця, сповненого болю, гордості та материнської любові. Прошу Вас присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) відважному воїну, добровольцю, людині великої честі, який поклав своє життя за свободу нашої держави, моєму сину Мохняку Роману Мирославовичу, за виявлені мужність, самопожертву та героїзм.

Роман був добрим, чесним, люблячим сином, батьком, братом та вірним другом. Він любив свою країну. Чуйний, веселий, щирий. Герой мав багато друзів, адже до кожного знаходив підхід, кожного міг розвеселити та підняти настрій.

Його життя – це приклад нескореності, любові до Батьківщини, справжнього патріотизму. Був активним учасником Помаранчевої революції, Революції гідності, хотів захистити тих, хто не може захиститися сам.

Мохняк Роман Мирославович, 13 травня 1984 року народження, головний сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти «Рубак» військової частини А7033 105 окремої бригади Збройних Сил України. 16 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій, ворожий дрон атакував позицію, де перебував мій син.

За свідченнями його побратимів, під час атаки дрона, мій син прикрив своїм тілом іншого військовослужбовця, який знаходився поряд із ним. Унаслідок цього він отримав тяжкі поранення, несумісні з життям, і помер 28 квітня 2025 року. Побратим, якого він врятував, залишився живим.

Його вчинок є прикладом найвищої самопожертви, мужності, відваги, вірності військовій присязі та глибокої людяності. Прошу вшанувати пам’ять мого сина, Романа Мохняка на державному рівні, відзначивши його званням Героя України (посмертно).

Я щиро вірю, що його подвиг, його любов до України, його відданість та жертовність заслуговують на найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно).

Присвоєння йому звання Героя України (посмертно) стане не лише вдячністю від держави, але й доказом для його донечки, що Роман жив недаремно, що він – справжній Герой, якого шанує вся країна.

З повагою, Мохняк Марія Василівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Лісовий Руслан Володимирович
28 вересня 2025
2.
Лизогуб Олена Миколаївна
28 вересня 2025
3.
Кожушаний Сергій Миколайович
28 вересня 2025
4.
Шіян Діана Олегівна
28 вересня 2025
5.
Вацеба Ярослав Федорович
28 вересня 2025
6.
Глодов'юк Любов Володимирівна
28 вересня 2025
7.
Сабо Василь Павлович
28 вересня 2025
8.
Янсон Іоланна Богданівна
28 вересня 2025
9.
Шлемко Оксана Василівна
28 вересня 2025
10.
Семчук Вероніка Іванівна
28 вересня 2025
11.
Кіфор Ольга Костянтинівна
28 вересня 2025
12.
Осадча Олександра Василівна
28 вересня 2025
13.
Качан Андрій Ярославович
28 вересня 2025
14.
Демченко Наталія Ігорівна
28 вересня 2025
15.
Нелюба Наталія Олексіївна
28 вересня 2025
16.
Струк Ірина Дмитрівна
28 вересня 2025
17.
Симовонюк Людмила Василівна
28 вересня 2025
18.
Возняк Юлія Ігорівна
28 вересня 2025
19.
Скляр Вячеслав Юрійович
28 вересня 2025
20.
Вакуленко Олена Василівна
28 вересня 2025
21.
Підцерковна Світлана Іванівна
28 вересня 2025
22.
Мисик Остап Андрійович
28 вересня 2025
23.
Куцір Ірина Богданівна
28 вересня 2025
24.
Вольська Ірина Олександрівна
28 вересня 2025
25.
Винничук Василь Михайлович
28 вересня 2025
26.
Жданюк Леся Григорівна
28 вересня 2025
27.
Польна Інна Миколаївна
28 вересня 2025
28.
Кіщук Анна Олександрівна
28 вересня 2025
29.
Андрущакевич Марія Анатоліївна
28 вересня 2025
30.
Семенюк Ірина Леонідівна
28 вересня 2025
1615
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.