№22/253398-еп
Присвоєння Звання Героя України (посмертно) головному сержанту, командиру відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти «Рубак» військової частини А7033 Мохняку Роману Мирославовичу!
Автор (ініціатор): Мохняк Марія Василівна
Дата оприлюднення: 26 вересня 2025
Шановний пане Президенте!
Я, Мохняк Марія Василівна, мати загиблого військовослужбовця, добровольця Мохняка Романа Мирославовича звертаюся до Вас із найщирішим проханням від серця, сповненого болю, гордості та материнської любові. Прошу Вас присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) відважному воїну, добровольцю, людині великої честі, який поклав своє життя за свободу нашої держави, моєму сину Мохняку Роману Мирославовичу, за виявлені мужність, самопожертву та героїзм.
Роман був добрим, чесним, люблячим сином, батьком, братом та вірним другом. Він любив свою країну. Чуйний, веселий, щирий. Герой мав багато друзів, адже до кожного знаходив підхід, кожного міг розвеселити та підняти настрій.
Його життя – це приклад нескореності, любові до Батьківщини, справжнього патріотизму. Був активним учасником Помаранчевої революції, Революції гідності, хотів захистити тих, хто не може захиститися сам.
Мохняк Роман Мирославович, 13 травня 1984 року народження, головний сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти «Рубак» військової частини А7033 105 окремої бригади Збройних Сил України. 16 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій, ворожий дрон атакував позицію, де перебував мій син.
За свідченнями його побратимів, під час атаки дрона, мій син прикрив своїм тілом іншого військовослужбовця, який знаходився поряд із ним. Унаслідок цього він отримав тяжкі поранення, несумісні з життям, і помер 28 квітня 2025 року. Побратим, якого він врятував, залишився живим.
Його вчинок є прикладом найвищої самопожертви, мужності, відваги, вірності військовій присязі та глибокої людяності. Прошу вшанувати пам’ять мого сина, Романа Мохняка на державному рівні, відзначивши його званням Героя України (посмертно).
Я щиро вірю, що його подвиг, його любов до України, його відданість та жертовність заслуговують на найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно).
Присвоєння йому звання Героя України (посмертно) стане не лише вдячністю від держави, але й доказом для його донечки, що Роман жив недаремно, що він – справжній Герой, якого шанує вся країна.
З повагою, Мохняк Марія Василівна
Я, Мохняк Марія Василівна, мати загиблого військовослужбовця, добровольця Мохняка Романа Мирославовича звертаюся до Вас із найщирішим проханням від серця, сповненого болю, гордості та материнської любові. Прошу Вас присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) відважному воїну, добровольцю, людині великої честі, який поклав своє життя за свободу нашої держави, моєму сину Мохняку Роману Мирославовичу, за виявлені мужність, самопожертву та героїзм.
Роман був добрим, чесним, люблячим сином, батьком, братом та вірним другом. Він любив свою країну. Чуйний, веселий, щирий. Герой мав багато друзів, адже до кожного знаходив підхід, кожного міг розвеселити та підняти настрій.
Його життя – це приклад нескореності, любові до Батьківщини, справжнього патріотизму. Був активним учасником Помаранчевої революції, Революції гідності, хотів захистити тих, хто не може захиститися сам.
Мохняк Роман Мирославович, 13 травня 1984 року народження, головний сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти «Рубак» військової частини А7033 105 окремої бригади Збройних Сил України. 16 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій, ворожий дрон атакував позицію, де перебував мій син.
За свідченнями його побратимів, під час атаки дрона, мій син прикрив своїм тілом іншого військовослужбовця, який знаходився поряд із ним. Унаслідок цього він отримав тяжкі поранення, несумісні з життям, і помер 28 квітня 2025 року. Побратим, якого він врятував, залишився живим.
Його вчинок є прикладом найвищої самопожертви, мужності, відваги, вірності військовій присязі та глибокої людяності. Прошу вшанувати пам’ять мого сина, Романа Мохняка на державному рівні, відзначивши його званням Героя України (посмертно).
Я щиро вірю, що його подвиг, його любов до України, його відданість та жертовність заслуговують на найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно).
Присвоєння йому звання Героя України (посмертно) стане не лише вдячністю від держави, але й доказом для його донечки, що Роман жив недаремно, що він – справжній Герой, якого шанує вся країна.
З повагою, Мохняк Марія Василівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Занько Наталія Любомирівна
29 листопада 2025
2.
Батищева Любов Олександрівна
29 листопада 2025
3.
Чомко Галина Олегівна
29 листопада 2025
4.
Орбачевська Інна Сергіївна
29 листопада 2025
5.
Придатко Ганна Василівна
29 листопада 2025
6.
Марцишин Мирослав Володимирович
29 листопада 2025
7.
Ганас Марія Іванівна
29 листопада 2025
8.
Плевич Марія Василівна
29 листопада 2025
9.
Струк Оксана Василівна
29 листопада 2025
10.
Філяк-Кульпекіна Вікторія Вікторівна
29 листопада 2025
11.
Демидюк Анна Юріївна
29 листопада 2025
12.
Головенко Оксана Іванівна
29 листопада 2025
13.
Александров Володимир Олександрович
29 листопада 2025
14.
Кисельова-Зарицька Тетяна Олександрівна
29 листопада 2025
15.
Михайлик Людмила Іванівна
29 листопада 2025
16.
Давиденко Вероніка Олександрівна
29 листопада 2025
17.
Лук'яненко Тетяна Миколаївна
29 листопада 2025
18.
Багнюк Оксана Іванівна
29 листопада 2025
19.
Мовчан Світлана Володимирівна
29 листопада 2025
20.
Бодак Марія Михайлівна
29 листопада 2025
21.
Ставчанська Людмила Вікторівна
29 листопада 2025
22.
Кухар Роман Стефанович
29 листопада 2025
23.
Булельо Наталія Іванівна
29 листопада 2025
24.
Строган Іван Васильович
29 листопада 2025
25.
Строган Іван Ігорович
29 листопада 2025
26.
Коновалюк Ірина Олегівна
29 листопада 2025
27.
Булельо Василь Васильович
29 листопада 2025
28.
Сушко Оксана Ярославівна
29 листопада 2025
29.
Олійник Іванна Іванівна
29 листопада 2025
30.
Никитенко Іванна Юріївна
29 листопада 2025
17333
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 28 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.