Прошу Президента України розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно) – військовослужбовцю ЗСУ, молодшому сержанту Гапонюку Миколі Петровичу, 1976 року народження.
Народжений у мирному селищі Стара Вижівка Волинської області, Микола з юності мав чітку громадянську позицію та глибоку любов до своєї Батьківщини.
13 червня 2022 року, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України.
У період з 13.06.2022 по 14.03.2024 проходив службу у військовій частині А0383 міста Луцьк на посаді радіотелеграфіст.
У період з 16.03.2024 по 05.05.2025 брав безпосередню участь у заходах, спрямованих на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та національних інтересів у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, військова частина А7013. Проходив службу в Запорізькій області, зокрема в районах населених пунктів: Копані, Новоданилівка, Оріхів, Нестерянка, Роботине.
Під час виконання бойових завдань поблизу села Роботине Пологівського району Запорізької області був тричі поранений.
За що був нагороджений:
* Відзнакою Міністра оборони України "За поранення" (наказ №1229 від 31 липня 2024 року);
* Відзнакою Президента України "За оборону України" (Указ Президента №559/2022 від 5 серпня 2022 року).
Молодший сержант Гапонюк Микола Петрович загинув 5 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на околицях населеного пункту Нестерянка Запорізької області.
Микола, позивний «Тихий», зарекомендував себе сумлінним та старанним військовослужбовцем. Завжди точно і з почуттям високої відповідальності ставився до виконання своїх службових обовʼязків. Під час виконання службових завдань виявляв мужність і самовідданість.
Вірний військовій присязі та своєму народові, Микола віддав найдорожче – власне життя – заради порятунку побратимів та захисту вільної України.
Пишаємося його силою духу та патріотизмом. Його героїчні вчинки заслуговують на високе визнання. Жертовність, відвага, професіоналізм і відданість Батьківщині залишиться у серцях побратимів, родини та всього українського народу.
Вічна і світла памʼять усім, хто загинув за волю України.
Слава Україні!
Героям Слава!
Прошу вшанувати його пам’ять найвищою державною нагородою – званням Героя України (посмертно).
Автор петиції:
Лютяниця Оксана, дружина загиблого.
с-ще Стара Вижівка, Волинська область.