Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) Госпітальєру, старшому сержанту 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Моїсеєнку Олександру Олександровичу за послідовний шлях боротьби у російсько-український війні й відданість українській державі.

Шановний Пане Президенте!

Просимо Вас від імені благодійної організації "Благодійний фонд "Госпітальєри" в особі директора Іллі Ярцева присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) Госпітальєру, а згодом — старшому сержанту 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Олександру Олександровичу Моїсеєнку (Чачуню/Богомолу) (28.09.1980 – 07.05.2022) за послідовний шлях боротьби у російсько-український війні й відданість українській державі.

Олександр Моїсеєнко на псевдо Чачунь родом з Одещини, міста Чорноморськ. У 2013-2014 роках брав активну участь у Революції Гідності. Після Майдану пішов воювати на Донбас добровольцем. До батальйону «Госпітальєри» приєднався в жовтні 2014 року. Витягував з поля бою поранених бійців у найскладніших тактичних ситуаціях. Проводив евакуації під час обстрілів танків й артилерії.

Брав участь у захисті Донецького аеропорта, виконував військові обов’язки на Донеччині, Луганщині. Порятунок бійців для нього завжди стояв на першому місці.

Із 2016 року приєднався до складу 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Спочатку був бойовим медиком, пізніше став займатися аеророзвідкою, служив у розвідувальній роті. Вболівав за втілення стандартів НАТО у системі прийняття рішень в ЗСУ, активно застосовував їх на практиці у своєму підрозділі.

З родиною не ділився деталями військових операцій, але часто дзвонив і передавав: «Ми підбили ще одну колону техніки, підбили ще одну колону».

Загинув при виконанні бойового завдання в районі Попасної 7 травня 2022 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові на Марсовому полі. У Олександра залишилася дружина, яка служила разом з Олександром у 24 бригаді, батьки й дві сестри.

Указом Президента України від 30 червня за мужність і самовіддані дії під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України Олександра Моїсеєнка нагородили орденом «За мужність» ІІ ступеня.

Також нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни», орденом «Лицарський Хрест» від Української добровольчої армії, відзнакою «Козацький хрест» ІІ ступеня, відзнакою «За звитягу та вірність», нагрудним знаком «Знак пошани» та іншими.

«Олександр Моїсеєнко, позивний “Богомол” або “Чачунь”, рятував життя там, де лунали вибухи й літали кулі. Він працював із “Госпітальєрами” з 2014 року, витягував поранених із фронту, не зважаючи на ризики для себе. Навіть пережив зіткнення з танком під час евакуації — це лише один з моментів, які не зупинили його чин. Загинув, виконуючи свою справу, рятуючи інших», — написала Яна Зінкевич, комбат батальйону «Госпітальєри».

«Твоє життя обірвалося, коли я була сама за крок до смерті. Я вижила, пробач, що не була на похороні», — написала парамедикиня Юлія Паєвська, відома як Тайра.

«Менш ніж за годину до твоєї загибелі, ми з тобою ще жартували про те, що я подарую тобі у цей день (день народження, — ред.). Ти загинув як Герой, і ти за життя був ним, особливо для мене», — написала дружина Олександра.

Олександр Моїсеєнко проявив справжній героїзм, ризикуючи власним життям під обстрілами танків та артилерії. У найнебезпечніших умовах він залишався вірним своєму покликанню рятувати життя.

Його мужність, самопожертва та відданість побратимам стали прикладом незламності й любові до України.