ПЕТИЦІЯ щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) Ховайлу Сергію Вікторовичу

ПЕТИЦІЯ
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Ховайлу Сергію Вікторовичу

Шановний пане Президенте!

Звертаємося до Вас із великим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Ховайлу Сергію Вікторовичу, позивний «Сєва», номер обслуги протитанкового взводу третього механізованого батальйону 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

6 червня 2025 року Сергій Ховайло героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Першотравне Куп’янського району Харківської області, віддавши своє життя за свободу й незалежність України.

Сергій народився 30 липня 1979 року в смт Цумань, Ківерцівського району, Волинської області. Закінчив Цуманську середню школу у 1996 році. У мирному житті працював столяром, був майстром на всі руки, виготовив чимало меблів. Його знали як відповідального працівника, добру й чуйну людину. Найперше він був чудовим чоловіком і люблячим батьком трьох дітей, для яких назавжди залишиться прикладом сили, честі та любові до Батьківщини.

12 вересня 2022 року Сергій був призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією Луцьким РТЦК та СП. З перших днів служби брав активну участь у бойових діях. У вересні 2022 року разом із побратимами потрапив у свій перший бій у Харківській області, селі Маяки, де було багато втрат, але він залишився живим і продовжив боротися. Восени того ж року під час штурму в селі Орлянське проявив мужність і відвагу, показав себе справжнім лідером і підтримкою для товаришів, де отримав важку контузію.

З 1 по 7 серпня 2023 року в селі Першотравне тривав запеклий бій, і цілий тиждень Сергій разом із побратимами не випускав зброї з рук, стійко обороняючи українську землю. Восени 2023 року його підрозділ був передислокований до складу 92-ї бригади в село Сеньківка. Саме там Сергій першим визвався йти на допомогу, сміливо пішов у бій, подаючи приклад іншим, де отримав поранення в поперек. Попри це, він не зупинився і продовжив службу.

З 2024 року і до дня своєї загибелі Сергій працював на БпЛА, роблячи вагомий внесок у розвідку та захист України. Побратими згадують його як людину життєрадісну, добру, товариську, на яку завжди можна було покластися. Він ніколи не жалів сил, завжди йшов першим, підтримував своїх друзів і надихав усіх довкола.

Має статус учасника бойових дій (посвідчення серія УБД №372202).
Нагороджений Відзнакою Міністра оборони України «За поранення» (наказ МО України №2107 від 06.12.2024 р.).

Похований Сергій Ховайло у селі Скреготівка Луцького району. Для своїх побратимів він завжди був Героєм, і ми віримо, що його подвиг заслуговує найвищого державного визнання.

Його життя та служба — це приклад мужності, відваги, патріотизму й любові до України. Він віддав найдорожче — своє життя — щоб захистити рідну землю та майбутнє наших дітей.

Просимо гідно вшанувати пам’ять Сергія Ховайла, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).