№22/253482-еп
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, військовослужбовцю-добровольцю Андруховичу Івану Михайловичу (позивний «Джокер»), який з 19.03.2022 р. боронив Україну під Бахмутом і Шатрищем, служив у 421 ОБпЛА "Сапсан" водієм-механіком, пройшов курси медика та рятував життя побратимів, і 05.06.2025 р. загинув від удару "шахеда" в н.п. Нижні Сироватки. Він віддав свою молодість і залишив сім’ю — дружину Вікторію та сина Андрія.
Автор (ініціатор): Андрухович Вікторія Іванівна
Дата оприлюднення: 30 вересня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас я, Андрухович Вікторія, дружина загиблого військовослужбовця Андруховича Івана Михайловича (позивний «Джокер»), а також від імені нашого маленького сина Андрія, який залишився без тата. Для нас важливо, щоб держава не забула його подвиг і віддала належну шану людині, яка пожертвувала всім заради України.
19 березня 2022 року Іван добровільно став до лав Збройних Сил України, аби боронити державу від російської збройної агресії. Він воював на найгарячіших напрямках, зокрема під Бахмутом та у районі Шатрище, проявляючи відвагу і вірність військовій присязі.
На завершальному етапі своєї служби Іван ніс службу у складі 421 окремого батальйону безпілотних систем "Сапсан", де виконував обов’язки водія-механіка. Він пройшов курси медика та рятував життя побратимів на фронті, проявляючи героїзм не лише у бою, а й у порятунку людей.
05 червня 2025 року він загинув унаслідок удару ворожого дрона-камікадзе "шахед" у населеному пункті Нижні Сироватки, віддавши своє життя за свободу і майбутнє України.
Наші Герої не мають бути забутими. Ми повинні нагороджувати їх найвищим, що можемо, адже вони віддали найдорожче — свою молодість, свої мрії та сім’ї, щоб жила і перемогла Україна. Іван залишив дружину і маленького синочка, але його подвиг назавжди залишиться прикладом незламності та любові до Батьківщини.
«Тато, я сумую за тобою кожного дня. Я мрію бути таким сміливим і відважним, як ти. Обіцяю, що пам’ятатиму тебе завжди і розповідатиму всім, яким ти був героєм. Твій син Андрій.»
У зв’язку з цим прошу Вас:
1. Присвоїти Андруховичу Івану Михайловичу (позивний «Джокер») звання Героя України (посмертно).
2. Вшанувати його пам’ять на державному рівні як приклад самопожертви, героїзму та вірності Україні.
Для мене, нашого сина Андрія та всієї родини це буде величезною честю і підтвердженням того, що подвиг Івана не буде забутий.
Слава Україні!
Звертаюся до Вас я, Андрухович Вікторія, дружина загиблого військовослужбовця Андруховича Івана Михайловича (позивний «Джокер»), а також від імені нашого маленького сина Андрія, який залишився без тата. Для нас важливо, щоб держава не забула його подвиг і віддала належну шану людині, яка пожертвувала всім заради України.
19 березня 2022 року Іван добровільно став до лав Збройних Сил України, аби боронити державу від російської збройної агресії. Він воював на найгарячіших напрямках, зокрема під Бахмутом та у районі Шатрище, проявляючи відвагу і вірність військовій присязі.
На завершальному етапі своєї служби Іван ніс службу у складі 421 окремого батальйону безпілотних систем "Сапсан", де виконував обов’язки водія-механіка. Він пройшов курси медика та рятував життя побратимів на фронті, проявляючи героїзм не лише у бою, а й у порятунку людей.
05 червня 2025 року він загинув унаслідок удару ворожого дрона-камікадзе "шахед" у населеному пункті Нижні Сироватки, віддавши своє життя за свободу і майбутнє України.
Наші Герої не мають бути забутими. Ми повинні нагороджувати їх найвищим, що можемо, адже вони віддали найдорожче — свою молодість, свої мрії та сім’ї, щоб жила і перемогла Україна. Іван залишив дружину і маленького синочка, але його подвиг назавжди залишиться прикладом незламності та любові до Батьківщини.
«Тато, я сумую за тобою кожного дня. Я мрію бути таким сміливим і відважним, як ти. Обіцяю, що пам’ятатиму тебе завжди і розповідатиму всім, яким ти був героєм. Твій син Андрій.»
У зв’язку з цим прошу Вас:
1. Присвоїти Андруховичу Івану Михайловичу (позивний «Джокер») звання Героя України (посмертно).
2. Вшанувати його пам’ять на державному рівні як приклад самопожертви, героїзму та вірності Україні.
Для мене, нашого сина Андрія та всієї родини це буде величезною честю і підтвердженням того, що подвиг Івана не буде забутий.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Орбачевська Інна Сергіївна
29 листопада 2025
2.
Алексєєва Олена Федорівна
29 листопада 2025
3.
Греля Анастасія Іванівна
29 листопада 2025
4.
Кравчишин Анастасія Ярославівна
29 листопада 2025
5.
Обоїст Петро Романович
29 листопада 2025
6.
Марущак Мар'яна Іванівна
29 листопада 2025
7.
Ситнік Тетяна Василівна
29 листопада 2025
8.
Дмитришин Мар'яна Іванівна
29 листопада 2025
9.
Скидан Тетяна Миколаївна
29 листопада 2025
10.
Родікова Тетяна Русланівна
29 листопада 2025
11.
Кулик Інна Миколаївна
28 листопада 2025
12.
Мозгова Оксана Миколаївна
28 листопада 2025
13.
Дмитришин Катерина Павлівна
28 листопада 2025
14.
Дмитрук Марія Даріївна
28 листопада 2025
15.
Бур'ян Людмила Михайлівна
28 листопада 2025
16.
Борщ Тетяна Іванівна
28 листопада 2025
17.
Мельник Ірина Володимирівна
28 листопада 2025
18.
Павлік Юлія Володимирівна
28 листопада 2025
19.
Гоянюк Олександра Йосипівна
28 листопада 2025
20.
Черніховська Лілія Ярославівна
28 листопада 2025
21.
Кудін Інна Олександрівна
28 листопада 2025
22.
Легеза Мирослава Ярославівна
28 листопада 2025
23.
Михайлик Олександр Олексійович
28 листопада 2025
24.
Савчук Богдана Василівна
28 листопада 2025
25.
Легеза Руслана Ярославівна
28 листопада 2025
26.
Єроменко Єлізавета Сергіївна
28 листопада 2025
27.
Легеза Любов Ярославівна
28 листопада 2025
28.
Легеза Христина Ярославівна
28 листопада 2025
29.
Строган Ірина Ярославівна
28 листопада 2025
30.
Михайлик Євген Олексійович
28 листопада 2025
6703
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 32 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.