№22/253626-еп
Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Смоліговцю Данилу Дмитровичу, 2003 року народження, позивний «Антей».
Автор (ініціатор): Голуб Ольга Григорівна
Дата оприлюднення: 02 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас розглянути питання присвоєння звання Героя України (посмертно) Смоліговцю Данилу Дмитровичу, старшому солдату, воїну, який віддав своє життя, захищаючи незалежність і суверенітет нашої держави. 15 липня 2024 року, під час оборони смт. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, Данило героїчно загинув, ставши щитом для своїх побратимів. Його мужність, самопожертва і відданість військовій присязі врятували життя іншим. Світла пам’ять про нього назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і хто сьогодні продовжує боротися за свободу України. Він був не лише хоробрим воїном, а й люблячим сином, надійним другом, людиною з великої літери.
З перших днів повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, будучи студентом Національного авіаційного університету, Данило, не роздумуючи, добровільно став на захист Батьківщини. Разом із побратимами з ОЗСП «Азов» (в/ч 3057) він брав участь у найважливіших операціях на Запорізькому і Донецькому напрямках фронту. Отримав чотири військово-облікові спеціальності: радіотелефоніст, сапер-водолаз, старший стрілець та навідник-оператор. У 2023 році під час виконання бойового завдання зазнав травми, яка призвела до 25% втрати працездатності. Це ні на мить не зупинило його, і після курсу реабілітації він разом із побратимами 27 Печерської бригади (в/ч 3066) знову став на захист країни. В його останньому тяжкому бою сили були не рівні. Прикриваючи відхід побратимів, він героїчно загинув.
Данило був наділений мужністю найвищої проби, більше за все не терпів зради, був вірним та непохитним сином своєї Батьківщини. За велінням серця став досвідченим, сильним духом та сумлінним військовослужбовцем. У тяжкі хвилини проявляв витримку, рішучість та наполегливість. Був юним, але надійним, мав добре благородне серце. Проявляв сміливість, вів за собою, підтримував моральний дух товаришів. Він завжди дивився далеко, бачив глибоко та мріяв про велике. Його поважали всі за прямоту та любили за сильну волю і людяність. Йому назавжди 21, і він назавжди у строю. «Іншої Батьківщини у мене немає. Це мій обов’язок.» - він був твердо впевненим у цьому. Просимо Вас розглянути це звернення з глибокою повагою про полеглого захисника України та зробити відповідні кроки для вшанування його подвигу.
Просимо Вас розглянути питання присвоєння звання Героя України (посмертно) Смоліговцю Данилу Дмитровичу, старшому солдату, воїну, який віддав своє життя, захищаючи незалежність і суверенітет нашої держави. 15 липня 2024 року, під час оборони смт. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, Данило героїчно загинув, ставши щитом для своїх побратимів. Його мужність, самопожертва і відданість військовій присязі врятували життя іншим. Світла пам’ять про нього назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і хто сьогодні продовжує боротися за свободу України. Він був не лише хоробрим воїном, а й люблячим сином, надійним другом, людиною з великої літери.
З перших днів повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, будучи студентом Національного авіаційного університету, Данило, не роздумуючи, добровільно став на захист Батьківщини. Разом із побратимами з ОЗСП «Азов» (в/ч 3057) він брав участь у найважливіших операціях на Запорізькому і Донецькому напрямках фронту. Отримав чотири військово-облікові спеціальності: радіотелефоніст, сапер-водолаз, старший стрілець та навідник-оператор. У 2023 році під час виконання бойового завдання зазнав травми, яка призвела до 25% втрати працездатності. Це ні на мить не зупинило його, і після курсу реабілітації він разом із побратимами 27 Печерської бригади (в/ч 3066) знову став на захист країни. В його останньому тяжкому бою сили були не рівні. Прикриваючи відхід побратимів, він героїчно загинув.
Данило був наділений мужністю найвищої проби, більше за все не терпів зради, був вірним та непохитним сином своєї Батьківщини. За велінням серця став досвідченим, сильним духом та сумлінним військовослужбовцем. У тяжкі хвилини проявляв витримку, рішучість та наполегливість. Був юним, але надійним, мав добре благородне серце. Проявляв сміливість, вів за собою, підтримував моральний дух товаришів. Він завжди дивився далеко, бачив глибоко та мріяв про велике. Його поважали всі за прямоту та любили за сильну волю і людяність. Йому назавжди 21, і він назавжди у строю. «Іншої Батьківщини у мене немає. Це мій обов’язок.» - він був твердо впевненим у цьому. Просимо Вас розглянути це звернення з глибокою повагою про полеглого захисника України та зробити відповідні кроки для вшанування його подвигу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дзюбко Юлія Петрівна
29 листопада 2025
2.
Юрійчук Ольга Михайлівна
29 листопада 2025
3.
Велігін Дмитро Сергійович
29 листопада 2025
4.
Куріпко Анастасія Олегівна
29 листопада 2025
5.
Левіхіна Віта Вікторівна
29 листопада 2025
6.
Самчук Іванна Борисівна
29 листопада 2025
7.
Жилка Наталія Яківна
29 листопада 2025
8.
Ніколайчук Анна Миколаївна
29 листопада 2025
9.
Синельниченко Ірина Миколаївна
29 листопада 2025
10.
Орбачевська Інна Сергіївна
29 листопада 2025
11.
Болібрух Ольга Богданівна
29 листопада 2025
12.
Савчук Ольга Володимирівна
29 листопада 2025
13.
Дурда Надія Василівна
29 листопада 2025
14.
Островська Ірина Олександрівна
29 листопада 2025
15.
Шаховець Олександра Збиславівна
29 листопада 2025
16.
Фабрика Марина Рахматуловна
29 листопада 2025
17.
Кирнична Світлана Володимирівна
29 листопада 2025
18.
Нікищенко Олена Анатоліївна
29 листопада 2025
19.
Коваль Марія Богданівна
29 листопада 2025
20.
Звончук Лілія Ігорівна
29 листопада 2025
21.
Кучкіна Катерина Олегівна
29 листопада 2025
22.
Павлів Наталія Ярославівна
29 листопада 2025
23.
Малаш Тетяна Валентинівна
29 листопада 2025
24.
Сірик Наталія Володимирівна
29 листопада 2025
25.
Дерев'янко Антоніна Григорівна
29 листопада 2025
26.
Чуприна Ірина Ігорівна
29 листопада 2025
27.
Ставчанська Людмила Вікторівна
29 листопада 2025
28.
Гладиш Світлана Василівна
29 листопада 2025
29.
Греля Анастасія Іванівна
29 листопада 2025
30.
Нефьодова Надія Григорівна
29 листопада 2025
10880
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 34 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.