№22/253626-еп

Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Смоліговцю Данилу Дмитровичу, 2003 року народження, позивний «Антей».

Автор (ініціатор): Голуб Ольга Григорівна
Дата оприлюднення: 02 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!

Просимо Вас розглянути питання присвоєння звання Героя України (посмертно) Смоліговцю Данилу Дмитровичу, старшому солдату, воїну, який віддав своє життя, захищаючи незалежність і суверенітет нашої держави. 15 липня 2024 року, під час оборони смт. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, Данило героїчно загинув, ставши щитом для своїх побратимів. Його мужність, самопожертва і відданість військовій присязі врятували життя іншим. Світла пам’ять про нього назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і хто сьогодні продовжує боротися за свободу України. Він був не лише хоробрим воїном, а й люблячим сином, надійним другом, людиною з великої літери.

З перших днів повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, будучи студентом Національного авіаційного університету, Данило, не роздумуючи, добровільно став на захист Батьківщини. Разом із побратимами з ОЗСП «Азов» (в/ч 3057) він брав участь у найважливіших операціях на Запорізькому і Донецькому напрямках фронту. Отримав чотири військово-облікові спеціальності: радіотелефоніст, сапер-водолаз, старший стрілець та навідник-оператор. У 2023 році під час виконання бойового завдання зазнав травми, яка призвела до 25% втрати працездатності. Це ні на мить не зупинило його, і після курсу реабілітації він разом із побратимами 27 Печерської бригади (в/ч 3066) знову став на захист країни. В його останньому тяжкому бою сили були не рівні. Прикриваючи відхід побратимів, він героїчно загинув.

Данило був наділений мужністю найвищої проби, більше за все не терпів зради, був вірним та непохитним сином своєї Батьківщини. За велінням серця став досвідченим, сильним духом та сумлінним військовослужбовцем. У тяжкі хвилини проявляв витримку, рішучість та наполегливість. Був юним, але надійним, мав добре благородне серце. Проявляв сміливість, вів за собою, підтримував моральний дух товаришів. Він завжди дивився далеко, бачив глибоко та мріяв про велике. Його поважали всі за прямоту та любили за сильну волю і людяність. Йому назавжди 21, і він назавжди у строю. «Іншої Батьківщини у мене немає. Це мій обов’язок.» - він був твердо впевненим у цьому. Просимо Вас розглянути це звернення з глибокою повагою про полеглого захисника України та зробити відповідні кроки для вшанування його подвигу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гуржина Христина Олександрівна
02 січня 2026
2.
Зоря Ніна Василівна
02 січня 2026
3.
Чепіль Тетяна Анатоліївна
02 січня 2026
4.
Харченко Тетяна Петрівна
02 січня 2026
5.
Козубенко Наталія Петрівна
02 січня 2026
6.
Якимчик Мар'яна Михайлівна
02 січня 2026
7.
Кибзун Діана Юріївна
02 січня 2026
8.
Міневич Вероніка Михайлівна
02 січня 2026
9.
Калінчик Максим Олександрович
02 січня 2026
10.
Острівець Катерина Федорівна
02 січня 2026
11.
Лавренчук Марія Миколаївна
02 січня 2026
12.
Деркач Ірина Олександрівна
02 січня 2026
13.
Лошак Наталія Василівна
02 січня 2026
14.
Кирилюк Леся Михайлівна
02 січня 2026
15.
Шаповал Євген Олександрович
02 січня 2026
16.
Цеховлес Анастасія Володимирівна
02 січня 2026
17.
Невмержицька Ольга Юріївна
02 січня 2026
18.
Вакуленко Оксана Анатоліївна
02 січня 2026
19.
Мартиненко Наталія Іванівна
02 січня 2026
20.
Соловей Надія Миколаївна
02 січня 2026
21.
Домбровська Євгенія Іванівна
02 січня 2026
22.
Гладка Ірина Миколаївна
02 січня 2026
23.
Гусар Віта Володимирівна
02 січня 2026
24.
Пасько Алла Володимирівна
02 січня 2026
25.
Пайтак Вікторія Олександрівна
02 січня 2026
26.
Бусенко Валентина Олександрівна
02 січня 2026
27.
Ляхов Олег Олександрович
02 січня 2026
28.
Паюк Олена Вікторівна
02 січня 2026
29.
Бондаренко Валентина Петрівна
02 січня 2026
30.
Малініна Тетяна Іванівна
02 січня 2026
25255
голосів з 25000
необхідних
Статус: На розгляді
Збір підписів завершено