№22/253626-еп
Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Смоліговцю Данилу Дмитровичу, 2003 року народження, позивний «Антей».
Автор (ініціатор): Голуб Ольга Григорівна
Дата оприлюднення: 02 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас розглянути питання присвоєння звання Героя України (посмертно) Смоліговцю Данилу Дмитровичу, старшому солдату, воїну, який віддав своє життя, захищаючи незалежність і суверенітет нашої держави. 15 липня 2024 року, під час оборони смт. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, Данило героїчно загинув, ставши щитом для своїх побратимів. Його мужність, самопожертва і відданість військовій присязі врятували життя іншим. Світла пам’ять про нього назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і хто сьогодні продовжує боротися за свободу України. Він був не лише хоробрим воїном, а й люблячим сином, надійним другом, людиною з великої літери.
З перших днів повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, будучи студентом Національного авіаційного університету, Данило, не роздумуючи, добровільно став на захист Батьківщини. Разом із побратимами з ОЗСП «Азов» (в/ч 3057) він брав участь у найважливіших операціях на Запорізькому і Донецькому напрямках фронту. Отримав чотири військово-облікові спеціальності: радіотелефоніст, сапер-водолаз, старший стрілець та навідник-оператор. У 2023 році під час виконання бойового завдання зазнав травми, яка призвела до 25% втрати працездатності. Це ні на мить не зупинило його, і після курсу реабілітації він разом із побратимами 27 Печерської бригади (в/ч 3066) знову став на захист країни. В його останньому тяжкому бою сили були не рівні. Прикриваючи відхід побратимів, він героїчно загинув.
Данило був наділений мужністю найвищої проби, більше за все не терпів зради, був вірним та непохитним сином своєї Батьківщини. За велінням серця став досвідченим, сильним духом та сумлінним військовослужбовцем. У тяжкі хвилини проявляв витримку, рішучість та наполегливість. Був юним, але надійним, мав добре благородне серце. Проявляв сміливість, вів за собою, підтримував моральний дух товаришів. Він завжди дивився далеко, бачив глибоко та мріяв про велике. Його поважали всі за прямоту та любили за сильну волю і людяність. Йому назавжди 21, і він назавжди у строю. «Іншої Батьківщини у мене немає. Це мій обов’язок.» - він був твердо впевненим у цьому. Просимо Вас розглянути це звернення з глибокою повагою про полеглого захисника України та зробити відповідні кроки для вшанування його подвигу.
Просимо Вас розглянути питання присвоєння звання Героя України (посмертно) Смоліговцю Данилу Дмитровичу, старшому солдату, воїну, який віддав своє життя, захищаючи незалежність і суверенітет нашої держави. 15 липня 2024 року, під час оборони смт. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, Данило героїчно загинув, ставши щитом для своїх побратимів. Його мужність, самопожертва і відданість військовій присязі врятували життя іншим. Світла пам’ять про нього назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і хто сьогодні продовжує боротися за свободу України. Він був не лише хоробрим воїном, а й люблячим сином, надійним другом, людиною з великої літери.
З перших днів повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, будучи студентом Національного авіаційного університету, Данило, не роздумуючи, добровільно став на захист Батьківщини. Разом із побратимами з ОЗСП «Азов» (в/ч 3057) він брав участь у найважливіших операціях на Запорізькому і Донецькому напрямках фронту. Отримав чотири військово-облікові спеціальності: радіотелефоніст, сапер-водолаз, старший стрілець та навідник-оператор. У 2023 році під час виконання бойового завдання зазнав травми, яка призвела до 25% втрати працездатності. Це ні на мить не зупинило його, і після курсу реабілітації він разом із побратимами 27 Печерської бригади (в/ч 3066) знову став на захист країни. В його останньому тяжкому бою сили були не рівні. Прикриваючи відхід побратимів, він героїчно загинув.
Данило був наділений мужністю найвищої проби, більше за все не терпів зради, був вірним та непохитним сином своєї Батьківщини. За велінням серця став досвідченим, сильним духом та сумлінним військовослужбовцем. У тяжкі хвилини проявляв витримку, рішучість та наполегливість. Був юним, але надійним, мав добре благородне серце. Проявляв сміливість, вів за собою, підтримував моральний дух товаришів. Він завжди дивився далеко, бачив глибоко та мріяв про велике. Його поважали всі за прямоту та любили за сильну волю і людяність. Йому назавжди 21, і він назавжди у строю. «Іншої Батьківщини у мене немає. Це мій обов’язок.» - він був твердо впевненим у цьому. Просимо Вас розглянути це звернення з глибокою повагою про полеглого захисника України та зробити відповідні кроки для вшанування його подвигу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пухов Дмитро Володимирович
02 жовтня 2025
2.
Ефа Світлана Миколаївна
02 жовтня 2025
3.
Остролуцький Дмитро Станіславович
02 жовтня 2025
4.
Булгакова Ганна Вікторівна
02 жовтня 2025
5.
Пінчук Софія Олександрівна
02 жовтня 2025
6.
Герман Уляна Ігорівна
02 жовтня 2025
7.
Кохно Катерина Вікторівна
02 жовтня 2025
8.
Єрохова Дарина Сергіївна
02 жовтня 2025
9.
Суботенко Юлія Олександрівна
02 жовтня 2025
10.
Зеленчук Андрій Андрійович
02 жовтня 2025
11.
Садова Анастасія Олександрівна
02 жовтня 2025
12.
Радченко Олена Іванівна
02 жовтня 2025
13.
Чернуха Лариса Володимирівна
02 жовтня 2025
14.
Матюшко Аліна Миколаївна
02 жовтня 2025
15.
Шевченко Інна Юріївна
02 жовтня 2025
16.
Соханська Галина Михайлівна
02 жовтня 2025
17.
Шерстньова Карина Василівна
02 жовтня 2025
18.
Савенко Людмила Вікторівна
02 жовтня 2025
19.
Семененко Оксана Андріївна
02 жовтня 2025
20.
Тимошенко Роман Васильович
02 жовтня 2025
21.
Кот Катерина Леонідівна
02 жовтня 2025
22.
Поліщук Олена Григорівна
02 жовтня 2025
23.
Ніцко Олександр Олександрович
02 жовтня 2025
24.
Бугайчук Анастасія Сергіївна
02 жовтня 2025
25.
Подоляк Тетяна Ярославівна
02 жовтня 2025
26.
Полікарчук Нікіта Олегович
02 жовтня 2025
27.
Іванова Анна Анатоліївна
02 жовтня 2025
28.
Петрова Анастасія Петрівна
02 жовтня 2025
29.
Ясинська Зоя Іванівна
02 жовтня 2025
30.
Цвинтарна Світлана Григорівна
02 жовтня 2025
441
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.