№22/253626-еп
Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Смоліговцю Данилу Дмитровичу, 2003 року народження, позивний «Антей».
Автор (ініціатор): Голуб Ольга Григорівна
Дата оприлюднення: 02 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас розглянути питання присвоєння звання Героя України (посмертно) Смоліговцю Данилу Дмитровичу, старшому солдату, воїну, який віддав своє життя, захищаючи незалежність і суверенітет нашої держави. 15 липня 2024 року, під час оборони смт. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, Данило героїчно загинув, ставши щитом для своїх побратимів. Його мужність, самопожертва і відданість військовій присязі врятували життя іншим. Світла пам’ять про нього назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і хто сьогодні продовжує боротися за свободу України. Він був не лише хоробрим воїном, а й люблячим сином, надійним другом, людиною з великої літери.
З перших днів повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, будучи студентом Національного авіаційного університету, Данило, не роздумуючи, добровільно став на захист Батьківщини. Разом із побратимами з ОЗСП «Азов» (в/ч 3057) він брав участь у найважливіших операціях на Запорізькому і Донецькому напрямках фронту. Отримав чотири військово-облікові спеціальності: радіотелефоніст, сапер-водолаз, старший стрілець та навідник-оператор. У 2023 році під час виконання бойового завдання зазнав травми, яка призвела до 25% втрати працездатності. Це ні на мить не зупинило його, і після курсу реабілітації він разом із побратимами 27 Печерської бригади (в/ч 3066) знову став на захист країни. В його останньому тяжкому бою сили були не рівні. Прикриваючи відхід побратимів, він героїчно загинув.
Данило був наділений мужністю найвищої проби, більше за все не терпів зради, був вірним та непохитним сином своєї Батьківщини. За велінням серця став досвідченим, сильним духом та сумлінним військовослужбовцем. У тяжкі хвилини проявляв витримку, рішучість та наполегливість. Був юним, але надійним, мав добре благородне серце. Проявляв сміливість, вів за собою, підтримував моральний дух товаришів. Він завжди дивився далеко, бачив глибоко та мріяв про велике. Його поважали всі за прямоту та любили за сильну волю і людяність. Йому назавжди 21, і він назавжди у строю. «Іншої Батьківщини у мене немає. Це мій обов’язок.» - він був твердо впевненим у цьому. Просимо Вас розглянути це звернення з глибокою повагою про полеглого захисника України та зробити відповідні кроки для вшанування його подвигу.
Просимо Вас розглянути питання присвоєння звання Героя України (посмертно) Смоліговцю Данилу Дмитровичу, старшому солдату, воїну, який віддав своє життя, захищаючи незалежність і суверенітет нашої держави. 15 липня 2024 року, під час оборони смт. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, Данило героїчно загинув, ставши щитом для своїх побратимів. Його мужність, самопожертва і відданість військовій присязі врятували життя іншим. Світла пам’ять про нього назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і хто сьогодні продовжує боротися за свободу України. Він був не лише хоробрим воїном, а й люблячим сином, надійним другом, людиною з великої літери.
З перших днів повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю, будучи студентом Національного авіаційного університету, Данило, не роздумуючи, добровільно став на захист Батьківщини. Разом із побратимами з ОЗСП «Азов» (в/ч 3057) він брав участь у найважливіших операціях на Запорізькому і Донецькому напрямках фронту. Отримав чотири військово-облікові спеціальності: радіотелефоніст, сапер-водолаз, старший стрілець та навідник-оператор. У 2023 році під час виконання бойового завдання зазнав травми, яка призвела до 25% втрати працездатності. Це ні на мить не зупинило його, і після курсу реабілітації він разом із побратимами 27 Печерської бригади (в/ч 3066) знову став на захист країни. В його останньому тяжкому бою сили були не рівні. Прикриваючи відхід побратимів, він героїчно загинув.
Данило був наділений мужністю найвищої проби, більше за все не терпів зради, був вірним та непохитним сином своєї Батьківщини. За велінням серця став досвідченим, сильним духом та сумлінним військовослужбовцем. У тяжкі хвилини проявляв витримку, рішучість та наполегливість. Був юним, але надійним, мав добре благородне серце. Проявляв сміливість, вів за собою, підтримував моральний дух товаришів. Він завжди дивився далеко, бачив глибоко та мріяв про велике. Його поважали всі за прямоту та любили за сильну волю і людяність. Йому назавжди 21, і він назавжди у строю. «Іншої Батьківщини у мене немає. Це мій обов’язок.» - він був твердо впевненим у цьому. Просимо Вас розглянути це звернення з глибокою повагою про полеглого захисника України та зробити відповідні кроки для вшанування його подвигу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Герчановський Дмитро Олегович
06 грудня 2025
2.
Руденко Інна Олександрівна
06 грудня 2025
3.
Чечет Віта Василівна
06 грудня 2025
4.
Влащук Лариса Олександрівна
06 грудня 2025
5.
Штурмак Олена Миколаївна
06 грудня 2025
6.
Чіхман Клим Тетяна Михайлівна
06 грудня 2025
7.
Гернешій Ангеліна Іванівна
06 грудня 2025
8.
Пінчук Інна Миколаївна
06 грудня 2025
9.
Дмитрук Ірина Петрівна
06 грудня 2025
10.
Курило Олеся Петрівна
06 грудня 2025
11.
Карпенко Катерина Миколаївна
05 грудня 2025
12.
Волова Оксана Іванівна
05 грудня 2025
13.
Криса Олег Михайлович
05 грудня 2025
14.
Щиглевська Катерина Ігорівна
05 грудня 2025
15.
Кокіль Інна Петрівна
05 грудня 2025
16.
Петрова Людмила Анатоліївна
05 грудня 2025
17.
Рябошапка Катерина Олександрівна
05 грудня 2025
18.
Нечитайло Наталія Олександрівна
05 грудня 2025
19.
Уманець Людмила Миколаївна
05 грудня 2025
20.
Махецька Альона Олександрівна
05 грудня 2025
21.
Чепурко Юрій Миколайович
05 грудня 2025
22.
Палійчук Іванна Іванівна
05 грудня 2025
23.
Кравченко Тетяна Леонідівна
05 грудня 2025
24.
Безугла Любов Володимирівна
05 грудня 2025
25.
Лавренчук Людмила Анатоліївна
05 грудня 2025
26.
Сауляк Наталія Ігорівна
05 грудня 2025
27.
Байдюк Наталія Віталіївна
05 грудня 2025
28.
Ничипорук Ангеліна Едуардівна
05 грудня 2025
29.
Галуш Олена Ігорівна
05 грудня 2025
30.
Читаєва Надія Вікторівна
05 грудня 2025
13233
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 28 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.