№22/253672-еп
Про надання звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Батюку Юрію Васильовичу
Автор (ініціатор): Мандрищук Лариса Анатоліївна
Дата оприлюднення: 03 жовтня 2025
Я, Мандрищук Руслана Анатоліївна - мама Батюка Юрія, звертаюся до Президента України з проханням посмертно присвоїти звання Героя України Юрію Васильовичу Батюку – інспектору прикордонної служби ІІ категорії, оператору дронів Краматорського 11-го прикордонного загону, який загинув 29.08.2024 (24 роки) під час виконання бойового завдання поблизу Вовчанська Харківської обл.
Юрій Батюк народився 05.05.2000 у с. Стоянів Львівської обл. Успішно здобувши загальну середню освіту, став студентом Національного університету «Львівська політехніка» на кафедрі зовнішньоекономічної та митної діяльності, де заочно здобував освіту за спеціальністю «Менеджмент». З травня 2020 по грудень 2021 проходив обов’язкову військову службу у Державній прикордонній службі України. На початку повномасштабного вторгнення Юрій добровільно у свої 22 роки долучився до лав ЗСУ і пішов захищати Україну від російського загарбника на кількох напрямках: Сумщині, Донеччині, Волині, Харківщині. Спочатку виконував обов’язки прикордонника, піхотинця та помічника мінометника, а після травми руки став оператором дронів, перед цим успішно пройшовши відповідне навчання.
За свої подвиги і самовіддачу у боротьбі з окупантами, за якими стояли поранення, контузії та отруєння хімічними газами, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», нагрудними знаками «За мужність в охороні державного кордону», «Відмінний прикордонник», «Ветеран війни», а також відзнакою «Хрест честь і слава».
З ранніх років Юрій захоплювався патріотичними історіями, почав писати поезію, надихаючись українськими класиками, і ріс щирою, доброю та відважною людиною. Особливого гостро переймався справедливістю в цьому світі і прагнув, як він сам казав, зробити себе та цей світ кращими. Його друзі-воїни, частина з яких вже також полягли на фронті, згадують про нього як про відданого, особливо компетентного в дроновій справі, безстрашного і відданого воїна.
Велике прохання підтримати цю петицію задля вшанування і збереження пам’яті Батюка Юрія як справжнього патріота, який у свої молоді роки вибрав фронт та захист України, а не спокійне життя. Хай самовідданий вчинок мого сина задля збереження України та життя українців буде не забутим і вшанованим!
Юрій Батюк народився 05.05.2000 у с. Стоянів Львівської обл. Успішно здобувши загальну середню освіту, став студентом Національного університету «Львівська політехніка» на кафедрі зовнішньоекономічної та митної діяльності, де заочно здобував освіту за спеціальністю «Менеджмент». З травня 2020 по грудень 2021 проходив обов’язкову військову службу у Державній прикордонній службі України. На початку повномасштабного вторгнення Юрій добровільно у свої 22 роки долучився до лав ЗСУ і пішов захищати Україну від російського загарбника на кількох напрямках: Сумщині, Донеччині, Волині, Харківщині. Спочатку виконував обов’язки прикордонника, піхотинця та помічника мінометника, а після травми руки став оператором дронів, перед цим успішно пройшовши відповідне навчання.
За свої подвиги і самовіддачу у боротьбі з окупантами, за якими стояли поранення, контузії та отруєння хімічними газами, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», нагрудними знаками «За мужність в охороні державного кордону», «Відмінний прикордонник», «Ветеран війни», а також відзнакою «Хрест честь і слава».
З ранніх років Юрій захоплювався патріотичними історіями, почав писати поезію, надихаючись українськими класиками, і ріс щирою, доброю та відважною людиною. Особливого гостро переймався справедливістю в цьому світі і прагнув, як він сам казав, зробити себе та цей світ кращими. Його друзі-воїни, частина з яких вже також полягли на фронті, згадують про нього як про відданого, особливо компетентного в дроновій справі, безстрашного і відданого воїна.
Велике прохання підтримати цю петицію задля вшанування і збереження пам’яті Батюка Юрія як справжнього патріота, який у свої молоді роки вибрав фронт та захист України, а не спокійне життя. Хай самовідданий вчинок мого сина задля збереження України та життя українців буде не забутим і вшанованим!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кліяненко Юлія Володимирівна
03 січня 2026
2.
Допіра Оксана Романівна
03 січня 2026
3.
Власюк Олеся Ігорівна
03 січня 2026
4.
Лебедушко Юлія Вікторівна
03 січня 2026
5.
Зубаха Маріанна Вадимівна
03 січня 2026
6.
Клімьонова Світлана Іванівна
03 січня 2026
7.
Мокренко Ірина Миколаївна
03 січня 2026
8.
Сущик Олена Олегівна
03 січня 2026
9.
Шаповал Інна Миколаївна
03 січня 2026
10.
Бессарабова Іванна Андріївна
03 січня 2026
11.
Кавалершина Наталя Іванівна
03 січня 2026
12.
Цимбал Вікторія Володимирівна
03 січня 2026
13.
Литвиненко Сергій Юрійович
03 січня 2026
14.
Кулешов Максим Олександрович
03 січня 2026
15.
Панюта Ніна Василівна
03 січня 2026
16.
Литвин Наталія Андріївна
03 січня 2026
17.
Чернотицька Надія Володимирівна
03 січня 2026
18.
Волошина Тетяна Григорівна
03 січня 2026
19.
Терезюк Любов Іванівна
03 січня 2026
20.
Жердєва Тетяна Станіславівна
03 січня 2026
21.
Гуменюк Ірина Іванівна
03 січня 2026
22.
Чичельник Ірина Іванівна
03 січня 2026
23.
Терешко Оксана Сергіївна
03 січня 2026
24.
Рибак Олена Ігорівна
03 січня 2026
25.
Юхименко Анна Володимирівна
03 січня 2026
26.
Мазун Марина Володимирівна
03 січня 2026
27.
Капацина Наталія Дем'янівна
03 січня 2026
28.
Кострець Світлана Петрівна
03 січня 2026
29.
Атаєва Ірина Анатоліївна
03 січня 2026
30.
Зикіна Ірина Ігорівна
03 січня 2026