№22/253672-еп
Про надання звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Батюку Юрію Васильовичу
Автор (ініціатор): Мандрищук Лариса Анатоліївна
Дата оприлюднення: 03 жовтня 2025
Я, Мандрищук Руслана Анатоліївна - мама Батюка Юрія, звертаюся до Президента України з проханням посмертно присвоїти звання Героя України Юрію Васильовичу Батюку – інспектору прикордонної служби ІІ категорії, оператору дронів Краматорського 11-го прикордонного загону, який загинув 29.08.2024 (24 роки) під час виконання бойового завдання поблизу Вовчанська Харківської обл.
Юрій Батюк народився 05.05.2000 у с. Стоянів Львівської обл. Успішно здобувши загальну середню освіту, став студентом Національного університету «Львівська політехніка» на кафедрі зовнішньоекономічної та митної діяльності, де заочно здобував освіту за спеціальністю «Менеджмент». З травня 2020 по грудень 2021 проходив обов’язкову військову службу у Державній прикордонній службі України. На початку повномасштабного вторгнення Юрій добровільно у свої 22 роки долучився до лав ЗСУ і пішов захищати Україну від російського загарбника на кількох напрямках: Сумщині, Донеччині, Волині, Харківщині. Спочатку виконував обов’язки прикордонника, піхотинця та помічника мінометника, а після травми руки став оператором дронів, перед цим успішно пройшовши відповідне навчання.
За свої подвиги і самовіддачу у боротьбі з окупантами, за якими стояли поранення, контузії та отруєння хімічними газами, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», нагрудними знаками «За мужність в охороні державного кордону», «Відмінний прикордонник», «Ветеран війни», а також відзнакою «Хрест честь і слава».
З ранніх років Юрій захоплювався патріотичними історіями, почав писати поезію, надихаючись українськими класиками, і ріс щирою, доброю та відважною людиною. Особливого гостро переймався справедливістю в цьому світі і прагнув, як він сам казав, зробити себе та цей світ кращими. Його друзі-воїни, частина з яких вже також полягли на фронті, згадують про нього як про відданого, особливо компетентного в дроновій справі, безстрашного і відданого воїна.
Велике прохання підтримати цю петицію задля вшанування і збереження пам’яті Батюка Юрія як справжнього патріота, який у свої молоді роки вибрав фронт та захист України, а не спокійне життя. Хай самовідданий вчинок мого сина задля збереження України та життя українців буде не забутим і вшанованим!
Юрій Батюк народився 05.05.2000 у с. Стоянів Львівської обл. Успішно здобувши загальну середню освіту, став студентом Національного університету «Львівська політехніка» на кафедрі зовнішньоекономічної та митної діяльності, де заочно здобував освіту за спеціальністю «Менеджмент». З травня 2020 по грудень 2021 проходив обов’язкову військову службу у Державній прикордонній службі України. На початку повномасштабного вторгнення Юрій добровільно у свої 22 роки долучився до лав ЗСУ і пішов захищати Україну від російського загарбника на кількох напрямках: Сумщині, Донеччині, Волині, Харківщині. Спочатку виконував обов’язки прикордонника, піхотинця та помічника мінометника, а після травми руки став оператором дронів, перед цим успішно пройшовши відповідне навчання.
За свої подвиги і самовіддачу у боротьбі з окупантами, за якими стояли поранення, контузії та отруєння хімічними газами, був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», нагрудними знаками «За мужність в охороні державного кордону», «Відмінний прикордонник», «Ветеран війни», а також відзнакою «Хрест честь і слава».
З ранніх років Юрій захоплювався патріотичними історіями, почав писати поезію, надихаючись українськими класиками, і ріс щирою, доброю та відважною людиною. Особливого гостро переймався справедливістю в цьому світі і прагнув, як він сам казав, зробити себе та цей світ кращими. Його друзі-воїни, частина з яких вже також полягли на фронті, згадують про нього як про відданого, особливо компетентного в дроновій справі, безстрашного і відданого воїна.
Велике прохання підтримати цю петицію задля вшанування і збереження пам’яті Батюка Юрія як справжнього патріота, який у свої молоді роки вибрав фронт та захист України, а не спокійне життя. Хай самовідданий вчинок мого сина задля збереження України та життя українців буде не забутим і вшанованим!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Перевізна Любов Богданівна
15 жовтня 2025
2.
Жуковська Інга Вікторівна
15 жовтня 2025
3.
Полєйко Тетяна Олександрівна
15 жовтня 2025
4.
Старинська Олена Степанівна
15 жовтня 2025
5.
Савіцька Олена Володимирівна
15 жовтня 2025
6.
Данько Лариса Вячеславівна
14 жовтня 2025
7.
Доля Валентина Василівна
14 жовтня 2025
8.
Москаленко Ольга Андріївна
14 жовтня 2025
9.
Лазарєва Надія Петрівна
14 жовтня 2025
10.
Кравченко Людмила Іванівна
14 жовтня 2025
11.
Фетісенко Олена Валентинівна
14 жовтня 2025
12.
Сімка Ольга Миколаївна
14 жовтня 2025
13.
Грицишин Ірина Василівна
14 жовтня 2025
14.
Рич Олена Вікторівна
14 жовтня 2025
15.
Герасимчук Олена Віталіївна
14 жовтня 2025
16.
Шинкарьова Ірина Сергіївна
14 жовтня 2025
17.
Білоцерківець Борис Борисович
14 жовтня 2025
18.
Білоцерківець Олена Павлівна
14 жовтня 2025
19.
Тетерська Галина Яківна
14 жовтня 2025
20.
Степаненко Олег Миколайович
14 жовтня 2025
21.
Убоженко Світлана Миколаївна
14 жовтня 2025
22.
Замашна Марія Володимирівна
14 жовтня 2025
23.
Середа Оксана Олександрівна
14 жовтня 2025
24.
Унтілова Оксана Юріївна
14 жовтня 2025
25.
Кір'язева Ірина Олександрівна
14 жовтня 2025
26.
Пильник Мар'яна Петрівна
14 жовтня 2025
27.
Лега Ірина Валеріївна
14 жовтня 2025
28.
Дружинін Олександр Миколайович
14 жовтня 2025
29.
Ліценко Юлія Юріївна
14 жовтня 2025
30.
Мельник Сергій Олексійович
14 жовтня 2025
2527
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.