Шановний Пане Президенте! З великою повагою звертаюсь до Вас та керівників відповідних органів від імені дружини та сина з проханням присвоєння найвищого звання «Герой України» (посмертно) для мого чоловіка ЄЖЕЛЄВА ГЕНАДІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА
за його надзвичайну відданість Батьківщині, мужність та самопожертву.
Єжелєв Геннадій Володимирович народився 8 грудня 1976 року в місті Прип’ять. Тут він провів дитинство, відвідував дитячий садок та перший клас. Після трагедії на Чорнобильській АЕС разом із матір’ю та молодшими братами переїхав до Вишгорода, де з юних років допомагав матері виховувати братів.
У 2002 році оселилися у м.Фастові, де народився їхній син Ілля. Геннадій був люблячим чоловіком і турботливим батьком, працював на будівництві, водієм експедитором Winetime, проявляючи професіоналізм та відповідальність.
З початком повномасштабної війни проти України Геннадій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. У березні 2022 року він долучився до 40-ї бригади тактичної авіації.
З березня 2024 року за наказом був переведений до 115-ї ОМБр та вирушив на Авдіївський напрямок.
Під час виконання героїчного завдання з евакуації поранених Геннадій Володимирович зник поблизу с.Очеретино Покровського р-н на Донеччині, і з цього часу зв’язок із ним було втрачено. У серпні 2024 року його тіло було репатрійоване до України.
Геннадій Володимирович проявив виняткову мужність, самовідданість та героїзм у захисті своєї держави, поставивши життя інших понад власне. У скорботі за Героєм залишилися дружина Людмила, син Ілля,рідні,друзі та побратими.
За проявлену відвагу, любов до України та готовність віддати життя за свободу та незалежність держави, прошу посмертно присвоїти Єжелєву Геннадію Володимировичу звання “Герой України”.